Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №148/438/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/438/26

Провадження № 2/148/751/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчук О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчин цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 96596909000(26201966570041) від 29.07.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.07.2020 року між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем укладено кредитний договір №96596909000(26201966570041), відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 20 000 грн.

Відповідач зобов`язався повернути кредит разом з нарахованими відсотками у визначений сторонами строк, проте своє зобов`язання не виконав.

31.03.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» укладено договір факторингу № 202, відповідно до умов якого останнє набуло право грошової вимоги до позичальників, у тому числі, за кредитним договором №96596909000(26201966570041) від 29.07.2020.

01.04.2021 між АТ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №04/21/05/2021/1, відповідно до умов якого останнє набуло право грошової вимоги до позичальників, у тому числі, за кредитним договором №96596909000(26201966570041) від 29.07.2020.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі, за договором №96596909000(26201966570041) від 29.07.2020.

Заборгованості відповідача за договором №96596909000(26201966570041) від 29.07.2020 становить 38779,23 грн., з яких: 19861,41 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 18917,82 – заборгованість за відсотками, нарахованими до відступлення права вимоги.

Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вказана заборгованість не погашена ні на рахунок попередніх кредиторів, ні на рахунок позивача. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №96596909000(26201966570041) від 29.07.2020 у розмірі 38779,23 грн., а також 2662,40 грн. судового збору та 13000,00 грн витрат на правничу допомогу.

У судові засідання позивач будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи не з`явився. У позовній заяві міститься прохання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , який повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, у судові засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Заяви та клопотання про відкладення судового засідання на адресу суду від останнього не надходили.

Зі згоди представника позивача у відповідності до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене вище, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Верховний Суд не одноразово зазначав, що у тому випадку, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.

Отже, у разі, якщо судову повістку направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважаю, що адресат повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України.

Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належною адресою та яка повернулася до суду в зв`язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка направлялась за адресою реєстрації відповідачки.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до ч.1 ст. 191 ЦПК України, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що не суперечить положенню частини 2 ст. 191 та частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню з огляду на таке.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом встановлено, що 29.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «УкрСиббанк» з метою отримання споживчого кредиту у зв`язку з чим підписав анкету-заявку на надання споживчого кредиту. (а.с. 9 зворот)

Зі змісту анкети-заявки слідує, що ОСОБА_1 просив надати йому споживчий кредит «Револьверна кредитна картка» на наступних умовах: строк дії ліміту кредитування - 24 місяці, сума кредитного ліміту – 20 000,00 грн.

В той же день, а саме 29.07.2020 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» укладений договір-анкета про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 96596909000. Відповідно до умов договору, банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах Тарифного плану карта з лімітом «Шоппінг картка 55 grace», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку (надалі - «Тарифи»). Сторони домовились, що цей Договір-анкета містить заяву клієнта на відкриття карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається (п. 1.1 договору).(а.с. 7-9)

Згідно з п. 1.2 договору-анкети, банк встановлює ліміт овердрафту на картковому рахунку клієнта, а клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим договором- анкетою та Правилами.

Правила після підписання сторонами Договору-анкети, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи Договір-анкету, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому Договорі-анкеті та в Правилах. Підписи сторін під цим Договором-анкетою вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання сторонами цього Договору-анкети, Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього Договору-анкети (п.1.4 договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору-анкети, ліміт кредитування встановлюється у розмірі 20 000,00 грн. Строк користування кредитом з дати укладення по 05.08.2022 року. Умови обслуговування кредитного ліміту: щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування у відповідності до тарифного плану; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки – 55,00 % річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями 55,00 % річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду 0,00 %.

Умови використання та повернення п.2.2.3 Договору, сума – до розміру доступного ліміту, строк до 24 місяців, процентна ставка – 0,001% річних, комісія за управління кредитом – до 5% річних, максимальна сума платежу за розрахунковий період до 4584,00 грн на місяць, орієнтовна річна процентна ставка по кредиту – до 60%, орієнтовна загальна вартість кредиту до 110001 грн.

Відповідачем перед підписання вищевказаного договору також було підписано паспорт споживчого кредиту – інформаційний лист, який містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) (а.с.8 зворот-9).

Отже, сторони погодили умови, порядок виконання зобов`язання, визначили розмір процентів за користування коштами, строк кредитування та досягли згоди з усіх істотних умов договору від 29.07.2020 року.

ПАТ «УкрСиббанк» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надавши 29.07.2020 року кошти в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку (а.с.11-16)

31 березня 2021 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» було укладено договір факторингу № 202, відповідно до умов якого ПАТ «Укрсиббанк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», яке в свою чергу набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахункове - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №96596909000 від 29.07.2020 року, що укладений між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (а.с. 18-23)

Відповідно до п. 4.1 договору, право власності на право вимоги вважається таким, що перейшло клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає в день підписання Акту приймання-передачі права вимоги (Додаток № 1, 2 до цього договору), за умови сплати суми фінансування у порядку, визначеному договором.

Згідно п. 3.1 договору, сума фінансування, що надається фактором клієнту під відступлення права вимоги складає 14,8% від суми прав вимоги визначеної в реєстру боржників.

31 березня 2021 року сторонами договору факторингу №202 від 25 березня 2021 року підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі права вимоги. (а.с. 22)

Проведення фінансування за цим договором підтверджується платіжною інструкцією кредитованого переказу коштів АБ «Південний» №2984 від 31 березня 2021 року. (а.с. 21 зворот)

Згідно з реєстру боржників до договору факторингу №202 від 31 березня 2021 року заборгованість відповідача за договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахункове - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами)№ 96596909000 від 29.07.2020 року становить 24294,01 грн, з яких: 19861,41 грн - заборгованість за основним боргом, 4432,60 грн - заборгованість за відсотками. (а.с. 23)

Отже ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» набуло право вимоги а договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахункове - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами)№ 96596909000 від 29.07.2020 року в сумі 24294,01 грн.

01 квітня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №04/01/04/2021/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відступив право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за договорами кредиту, зокрема і за договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахункове - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №96596909000 від 29.07.2020 року, укладеним з ОСОБА_1 , на суму 24294,01 грн, з яких: 19861,41 грн - заборгованість за основним боргом, 4432,60 грн - заборгованість за відсотками, (реєстр боржників до договору факторингу №04/01/04/2021/1 від 01 квітня 2021 року) (а.с.25-27).

Відповідно до п. 4.1 договору, право власності на право вимоги вважається таким, що перейшло клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає в день підписання Акту приймання-передачі права вимоги (Додаток № 1, 2 до цього договору), що підписується одночасно з Реєстром боржників в день підписання цього договору.

В цей же день, а саме 01 квітня 2021 року сторони договору факторингу №04/01/04/2021/1 від 01 квітня 2021 року підписали та скріпили печатками акт приймання-передачі права вимоги та реєстр боржників.(а.с. 26 зворот)

Отже ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахункове - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами)№ 96596909000 від 29.07.2020 року в сумі 24294,01 грн.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за договорами кредиту, зокрема і за договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахункове - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами)№ 96596909000 від 29.07.2020 року, укладеним з ОСОБА_1 (а.с. 29-34)

Відповідно до п. 5.2 цього договору право вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту прийняття-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток №4).

В це же день сторонами цього договору підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників.(а.с. 35 зворот)

За Реєстром ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахункове - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами)№ 96596909000 від 29.07.2020 року, укладеним з ОСОБА_1 на суму 38779,23 грн., з яких: 19861,41 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 18917,82 – заборгованість за відсотками.

Договори є правомірними, тобто таким, що породжують, змінюють або припиняють цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність цих договорів матеріали справи не містять.

Тобто ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Згідно п. 8.2.2 договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, первісний кредитор зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення прав вимоги, в порядку та відповідно до цього договору, у спосіб, визначений законодавством, повідомити боржників про факт відступлення права вимоги за договором позики (кредитними договорами) та про передачу персональних даних боржників.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 06.02.2019 року у справі №361/2105/16-ц.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не виконав свої зобов`язання в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 38779,23 грн., з яких: 19861,41 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 18917,82 – заборгованість за відсотками, що підтверджується наданими розрахунками заборгованості.(а.с. 17)

Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів. Відповідач жодних заперечень щодо правильності наведеного розрахунку не надав як і власного контррозрахунку.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконав умови договору та не повернув у строк, встановлений в договорі, отримані кошти, продовжує ними користуватися, то з урахуванням вищенаведеного, неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за договором привело до порушення прав кредитора - позивача, а тому порушене право підлягає поновленню, а позов підлягає задоволенню.

З огляду на викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягнення заборгованість за договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахункове - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами)№ 96596909000 від 29.07.2020 року, в розмірі 38779,23 грн., з яких: 19861,41 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 18917,82 – заборгованість за відсотками.

Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що ч.1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 в справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.

Як слідує з матеріалів справи позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання правничої допомоги від 01 липня 2024 року, заявку на надання юридичної допомоги № 752 від 01 січня 2026 року, витяг з акту №18 про надання юридичної допомоги від 30 січня 2026 року.(а.с. 51-57)

За змістом договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору. Клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги після надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного розрахунку для оплати. Сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає(п. 4.1, 4.2, 4,5 договору).

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 752 від 01 січня 2026 року сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованість з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації (1 год - 2000,00 грн) витрачено 2 год - 4000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (1 год - 3000,00 грн) витрачено 3 год - 9000,00 грн, загальна сума 9000,00 грн.

30 січня 2026 року сторони цього договору підписали акт №18 про надання юридичної допомоги із змісту якого слідує, що сторони погодили надання наступних правових послуг адвокатським об`єднанням товариству до заявки надання юридичної допомоги за наступним списком: надання усної консультації (1 год - 2000,00 грн) витрачено 2 год - 4000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (1 год - 3000,00 грн) витрачено 3 год - 9000,00 грн, загальна сума 9000,00 грн.

Надаючи оцінку наданим доказам суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, а формування позиції та підготовка матеріалів не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи. Водночас звертає увагу, що розмір витрат на правничу допомогу становить майже половину ціни позову, що не відповідає критеріям розумності та виправданості та є неспівмірною. Тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 598-599, 610, 615, 626, 628, 629, 634, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП – НОМЕР_1 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договором № 96596909000(26201966570041) від 29.07.2020 у розмірі 38779,23 (Тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) гривень 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП – НОМЕР_1 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306), у рахунок відшкодування понесених витрат на правову допомогу в розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 (Двох тисяч шістсот шістдесяти двох) гривень 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О.Дамчук