Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №145/2001/25 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/2001/25

Провадження №1-кп/145/91/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42025022110000441 від 01.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, освіта неповна загальна середня, уродженця міста Новомиргород Новомиргородського району Кіровоградської області, мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 27.01.2025 року у справі № 145/1349/24 (провадження № 3/145/13/2025) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Вказана постанова суду набрала законної сили 07.02.2025 року та відповідно до статті 129-1 Конституції України є обов`язковою до виконання, про що ОСОБА_3 був повідомлений, достовірно обізнаний та знав, у тому числі, про її правові наслідки і покладений на нього обов`язок утриматися від керування транспортними засобами протягом строку, визначеного судом.

Однак ОСОБА_3 умисно з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, будучи повідомленим та знаючи про наявність постанови Тиврівського районного суду Вінницької області, яка набрала законної сили, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість виконати вимоги судового рішення, умисно його не виконав, чим порушив встановлений законом порядок обов`язкового виконання судових рішень, підриваючи авторитет органів правосуддя України, а саме: 25.10.2025 року близько 14 год. 50 хв., будучи позбавленим права керування транспортними засобами, всупереч постанові суду, умисно керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автомобільною дорогою Т0212 при в`їзді до селища Тиврів Вінницького району Вінницької області зі сторони селища Сутиски Вінницького району Вінницької області.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердивши факт його вчинення за обставин, наведених в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся.

Суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Перевіривши надані стороною обвинувачення докази на предмет їх належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України повністю доведена доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, несудимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у лікаря -психіатра та нарколога не перебуває.

При цьому обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, що суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у межах, передбачених санкцією статті кримінального закону у виді позбавлення волі без ізоляції його від суспільства із застосуванням ст.75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід не обирати.

Судові витрати відсутні.

Питання щодо речового доказу суд вирішує згідно вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 місяців.

Покласти на ОСОБА_3 відповідно до п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід не обирати.

Речовий доказ - оптичний носій інформації типу ДВД диск з подією вчиненого 25 жовтня 2025 року правопорушення, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1