Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №135/635/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/635/26

Провадження № 3/135/220/26

ПОСТАНОВА

іменем України

27.04.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2026 року о 23 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці – у приміщенні гуртожитку № 3 Ладижинського фахового коледжу ВНАУ, розташованому по вул. Енергетиків у м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, порушуючи громадський порядок і спокій громадян, голосно висловлювався нецензурною лайкою в приміщенні гуртожитку в бік громадян.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення у розумінні статті 173 КУпАП не визнав. Він пояснив, що дійсно вживав нецензурні вислови у приміщенні студентського гуртожитку, однак, на його думку, не мав умислу на вчинення дрібного хуліганства, оскільки конфліктна ситуація виникла на ґрунті неприязних стосунків з адміністрацією гуртожитку, яка, зі слів ОСОБА_1 , вживає заходів до його виселення. Водночас ОСОБА_1 зазначив, що його висловлювання могли чути сусіди по гуртожитку та інші присутні особи, однак наполягав, що безпосередньо в бік вахтера гуртожитку ОСОБА_2 він не висловлювався нецензурними словами. Після надання зазначених пояснень ОСОБА_1 у подальше судове засідання не з`явився, хоча був завчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення під час попереднього судового засідання, а відомостей про поважні причини неявки суду не надав.

Судом вживались заходи для забезпечення явки у судове засідання свідка ОСОБА_2 , зокрема шляхом здійснення телефонних дзвінків на номер мобільного телефону, зазначений у її письмових поясненнях, про що складена відповідна телефонограма, долучена до матеріалів справи. Незважаючи на це, свідок ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, причин своєї неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань від неї не надходило.

Оцінюючи питання можливості розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та свідка, суд виходить із такого. Матеріали справи містять докази належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, при цьому ОСОБА_1 реалізував своє право на захист, надавши суду особисті пояснення щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Ухилення особи від повторної явки до суду за відсутності будь?яких відомостей про поважні причини неявки не може перешкоджати подальшому розгляду справи, оскільки протилежний підхід призвів би до невиправданого затягування провадження та порушення вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку. Такий підхід щодо допустимості розгляду справи за наявними письмовими доказами за умови належного повідомлення особи про розгляд справи і відсутності об`єктивних перешкод для її участі неодноразово підтримувався судами касаційної інстанції.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу в межах наявних у матеріалах доказів та пояснень, які були надані ОСОБА_1 у судовому засіданні, без подальшого відкладення розгляду.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши й оцінивши у сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов таких висновків.

Норми закону, що підлягають застосуванню

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із наведених положень, у тому числі визначення адміністративного правопорушення, закріпленого у статті 9 КУпАП, вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови встановлення в її діях сукупності обов`язкових ознак складу проступку: об`єкта посягання, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони, які у своїй єдності характеризують протиправність і винність поведінки та її спрямованість на посягання на охоронювані законом блага. Оцінці підлягає як кожний доказ окремо, так і їх сукупність, на підставі чого суд повинен зробити обґрунтований висновок про належність, допустимість, достовірність і достатність фактичних даних, що ними встановлюються й мають значення для правильного вирішення справи.

Правова кваліфікація та характеристика складу правопорушення

Стаття 173 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, і передбачає як санкції накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, є громадський порядок і спокій громадян – врегульована правовими та соціальними нормами система суспільних відносин, яка забезпечує повагу до прав і свобод інших осіб, їхню безпеку, моральний комфорт та суспільну стабільність.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства виражається в активних діях, що грубо порушують громадський порядок у громадському (публічному) місці, створюючи конфліктну, агресивну або принизливу атмосферу для потерпілої особи та оточення, незалежно від того, чи завдано істотної шкоди здоров`ю або майну. Однією з поширених форм такого правопорушення є нецензурна лайка, яка розглядається як одна з найбрутальніших форм словесної агресії, принижує гідність осіб, які є її мимовільними свідками, знижує рівень культури спілкування в публічному просторі та негативно впливає на моральний клімат у суспільстві. Незалежно від мотивів особи (емоційний стан, провокації, особисті конфлікти), сама форма вираження – використання нецензурної лексики у громадському місці – становить об`єктивну ознаку такого правопорушення.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, є фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, а суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини, оскільки особа усвідомлює протиправний і образливий характер своєї поведінки, її здатність порушити громадський порядок і спокій громадян та бажає так діяти.

У цій справі дії ОСОБА_1 , який, перебуваючи в громадському місці – приміщенні студентського гуртожитку, в присутності працівника навчального закладу – вахтера ОСОБА_2 та мешканців гуртожитку висловлювався нецензурною лайкою, порушили звичайний порядок перебування людей у зазначеному місці, спричинили необхідність реагування правоохоронних органів і, таким чином, відповідають ознакам нецензурної лайки в громадському місці, що підлягає кваліфікації як дрібне хуліганство за статтею 173 КУпАП.

Оцінка доказів та встановлені обставини

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується письмовими доказами, дослідженим у судовому засіданні, а саме:

– протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 146355 від 19 квітня 2026 року, складеним уповноваженим працівником поліції відповідно до вимог статті 256 КУпАП, у якому зафіксовано дату, час і місце події, а також викладено суть інкримінованих йому дій;

– рапортом працівника поліції, згідно якого 18.04.2026 зареєстровано в ЄО за № 2293 повідомлення про те, що в студентському гуртожитку його мешканець ОСОБА_1 порушує громадський порядок та спокій, поводиться неадекватно;

– протоколом прийняття заяви про правопорушення, у якому працівником поліції зафіксовано усну заяву від ОСОБА_2 , яка повідомила, що в приміщенні гуртожитку № 3 мешканець гуртожитку ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою, голосно розмовляв, погрожував словесно;

– письмовими поясненнями ОСОБА_2 , у яких вона послідовно та логічно описала обставини події, зокрема факт вживання ОСОБА_1 нецензурних висловів у приміщенні гуртожитку, що узгоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту та протоколу прийняття заяви.

Зазначені письмові докази складено в установленій законом формі, вони містять узгоджені відомості щодо часу, місця, учасників події та характеру дій ОСОБА_1 , не містять істотних внутрішніх суперечностей, а їх походження не викликає у суду сумнівів; будь?яких даних про одержання наведених у них відомостей із порушенням вимог КУпАП матеріали справи не містять. Водночас матеріали провадження не містять жодних інших доказів, які б спростовували викладені в протоколі обставини, суперечили йому або поясненням учасників події чи свідчили про наявність обставин, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду ОСОБА_1 у цілому не заперечував факту вживання нецензурних висловів у приміщенні гуртожитку, натомість стверджував, що діяв без умислу на вчинення дрібного хуліганства й має неприязні стосунки з адміністрацією гуртожитку, яка, зі слів ОСОБА_1 , вживає заходів до його виселення. Суд оцінює ці доводи критично, оскільки наявність чи відсутність конфлікту з адміністрацією гуртожитку не спростовує встановленого факту публічного вживання нецензурної лайки в громадському місці та не впливає на наявність об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Такі пояснення суд розцінює як спрямовані на мінімізацію відповідальності та не знаходить підстав для їх прийняття як достатніх для спростування встановлених у справі обставин.

За наведених обставин суд доходить висновку, що 18 квітня 2026 року ОСОБА_1 умисно вчинив дії, які виразилися у вживанні нецензурної лайки в громадському місці – приміщенні студентського гуртожитку – в присутності працівника гуртожитку та мешканців, чим порушив громадський порядок і спокій працівників гуртожитку, студентів навчального закладу та інших громадян, які є його мешканцями. Отже, в діях ОСОБА_1 наявний у повному обсязі склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП: об`єктом посягання є громадський порядок і спокій громадян, об`єктивна сторона виражена в публічному вживанні нецензурної лайки в громадському місці, суб`єктом є осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, а суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини. Підстав для висновку про невідповідність інкримінованих дій ознакам правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, чи для визнання відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суд не встановив.

Призначення адміністративного стягнення

При вирішенні питання про вид і розмір адміністративного стягнення суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер учиненого правопорушення, ступінь вини, дані про особу правопорушника, його майновий стан, а також наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Дії ОСОБА_1 полягали у вживанні нецензурної лексики в громадському місці – приміщенні студентського гуртожитку – в присутності працівника гуртожитку та його мешканців, що свідчить про прояв зневажливого ставлення до загальноприйнятих правил поведінки та порушення громадського порядку і спокою осіб, які перебували в цьому місці. Водночас матеріали справи не містять відомостей про притягнення ОСОБА_1 раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності, про перебування на обліку в правоохоронних або медичних органах, інших негативних відомостей щодо його особи судом не встановлено; наявні відомості про його майновий стан не свідчать про неможливість виконання обов`язку зі сплати штрафу.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , у матеріалах справи не встановлено.

З урахуванням наведених даних про особу правопорушника, характер і наслідки вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд доходить висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу є співмірним, необхідним та достатнім заходом впливу для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових адміністративних правопорушень. Визначаючи розмір штрафу в межах санкції статті 173 КУпАП, суд бере до уваги як суспільну небезпечність учинених дій (публічне вживання нецензурної лайки в громадському місці), так і відсутність компрометуючих даних щодо особи ОСОБА_1 , що в сукупності дає підстави вважати можливим призначення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян як пропорційного та такого, що відповідає завданням КУпАП щодо запобігання правопорушенням і виховання громадян у дусі додержання закону. Застосування більш суворих стягнень, передбачених статтею 173 КУпАП, суд вважає недоцільним з огляду на наведені вище дані про особу правопорушника та відсутність істотних негативних наслідків учиненого правопорушення.

Судовий збір

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п`ятдесят одну) гривню в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя