Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №179/364/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1305/26 Справа № 179/364/26 Суддя у 1-й інстанції - Чорна А. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка О.А. ( в режимі відеоконференції )

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Сидоренка Олега Андрійовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

У постанові суду зазначено, що 26.02.2026 о 23:20 годині в с-щі Магдалинівка пров. Каштановий, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проведено із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager», результат огляду проба позитивна – 0,37 ‰, що зафіксовано відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови, як незаконної та необґрунтованої, ухваленої з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Посилається на те, що висновки суду щодо доведеності факту керування транспортним засобом громадянином ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з наданого до суду відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції не підтверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , зокрема відсутні будь-які дані про те, що автомобіль рухався або почав рухатися під керуванням ОСОБА_1 , не вбачається моменту зрушення транспортного засобу з місця; відсутній сам процес руху автомобіля аж до його зупинки.

Фактичне перебування ОСОБА_1 на місці водія при увімкнених приладах транспортного засобу саме по собі не є беззаперечним доказом керування, оскільки не підтверджує здійснення активних дій, спрямованих на рух транспортного засобу.

Крім того, з матеріалів справи та дослідженого відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 були роз`яснені його процесуальні права. Зокрема, відсутні будь-які докази повідомлення йому про безумовне право на проходження огляду в медичному закладі, навіть у разі формальної згоди з результатом тесту на місці. За таких обставин фактична згода ОСОБА_1 із результатами огляду не може вважатися усвідомленою та добровільною у розумінні закону, оскільки вона була надана без належного інформування про альтернативний спосіб перевірки та правові наслідки такої згоди. Не роз`яснення права на медичний огляд є істотним порушенням процедури, оскільки прямо впливає на можливість особи захистити свої права та спростувати результати огляду на місці, що, у свою чергу, ставить під сумнів достовірність та допустимість отриманих доказів.

У письмових пояснення ОСОБА_1 працівники поліції не відобразили пояснення останнього про те, що він не вживав алкогольних напоїв, а також зазначав про наявність у нього підвищеної кислотності, що свідчить про не повне та необ`єктивне з`ясування обставин справи, про упереджений підхід працівників поліції, спрямований на формальне притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Захисник вказує, що ОСОБА_1 з 18.05.2022 по 23.05.2025 перебував у полоні внаслідок збройної агресії проти України. Пережите насильство, обмеження свободи, ізоляція та постійний стрес, призвести до погіршення стану його здоров`я та психологічного стану. Такі особи через тривале перебування в неволі можуть частково втратити здатність адекватно оцінювати обставини, не одразу розуміти події, що відбуваються навколо, а тому потребують надання повної, точної та зрозумілої інформації, що не було зроблено працівниками поліції є та грубим порушенням прав особи.

На підставі наведеного адвокат просить постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2026 року скасувати та винести нову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи наведене, а також думку захисника Сидоренка О.А., апеляційний суд вважає можливим, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, провести апеляційний перегляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Сидоренко О.А. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Додатково зауважував на порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння через те, що поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 можливість проведення огляду в закладі охорони здоров`я.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт поліцейського; відеозапис з нагрудної камери поліцейського; акт огляду на стан сп`яніння з тестом № 823.

Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №601582 від 26.02.2026, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, 26.02.2026 о 23:20 годині в селищі Магдалинівка, пров. Каштановий, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проведено із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager», результат огляду позитивний – 0,37 ‰, що зафіксовано відеозаписом на нагрудну відеокамеру поліцейського. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Технічний засіб відеозапису: 798014.

У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено «пояснення на окремому аркуші».

Вказано, що тимчасово вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 та видати тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобамиТЗ044729.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено про час, дату та місце розгляду справи судом, про що у відповідній графі наявний власноручний підпис ОСОБА_1 .

Протокол підписаний працівником поліції, що його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.1).

Відповідно до пояснень водія ОСОБА_1 , наданими працівникам поліції, 26.02.2026 о 23.20 годин він керував автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: смт. Магдалинівка на пров. Каштановому, 3, де був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР, а саме за неосвітлений номерний знак в темну пору доби. Після чого на місці зупинки транспортного засобу було запропоновано пройти медичний огляд за допомогою приладу газоаналізатор Драгер, так як у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. З результатом тесту згоден - 0,37 проміле. Претензій до співробітників поліції немає (а.с.3).

Згідно Акту огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв`язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота. Огляд проведений за допомогою приладу Alcotest Drager 6821 (ARAM 3609). Результат позитивний - 0,37 проміле. Огляд зафіксовано на відеозапис. Акт підписаний інспектором поліції, який його складав та водієм ОСОБА_1 (а.с.4).

Відповідно до чеку Alcotest Drager 6810 (ARAM 3609), тест № 823, 26 лютого 2026 року було проведено огляд водія ОСОБА_1 на перебування у стані алкогольного сп`яніння, результат позитивний — 0,37‰. ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного тестування, про що свідчить його власноручний підпис (а.с.5).

З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6731717 від 26.02.2026, на водія ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за порушення п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 121-3 КУпАП (а.с.7).

З рапорту інспектора СРПП ВП №1 Самарського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 26.02.2026, о 23.20 годин 26.02.2026 під час патрулювання в смт Магдалинівка по пров. Каштановий, напроти буд. № 3, був помічений автомобіль Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого порушив п. 2.9. «в» ПДР України, а саме рухався з неосвітленим заднім номерним знаком в темний час доби.

Було подано сигнал про зупинку транспортного засобу за допомогою спеціальних світлових сигналів патрульного автомобіля, водій вказаного транспортного засобу одразу зупинився. Підійшовши до автомобіля співробітник поліції відрекомендувався та назвавши причину зупинки попрохав пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документи на транспортний засіб.

Водій автомобіля назвався як ОСОБА_1 та пред`являв необхідні документи. Оскільки у водія ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), йому було запропоновано пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6810 на місці зупинки транспортного засобі під відеозапис на нагрудну бодікамеру.

Результат огляду: тест № 823, проба позитивна - 0,37 проміле, час огляду: 23:40 годин 26.02.2026.

За фактом керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння щодо водія ОСОБА_1 за порушення п. 2.9 «а» ПДР України було складено адміністративний протокол ЕПР1 № 601582 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

За порушення п.п.2.9 (в) ПДР України щодо водія ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6731717 від 26.02.2026 за ч.1 ст. 121-3 КУпАП.

Водій ОСОБА_1 від керування відсторонений.

Всі дії поліцейських зафіксовані на бодікамеру (а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис, долучений до матеріалів справи працівниками поліції на одному DVD-R диску (а.с.9), на якому наявний відеофайл «Скляр ст. 130 - Сенченко» із записом з нагрудної камери працівника поліції №798014 від 26.02.2026 тривалістю 23:22:27-00:05:55 годин.

На відеозапису видно, що працівник поліції виходить зі службового автомобіля та прямує до зупиненого за допомогою спеціальних сигналів проблескових маячків легкового автомобіля, який зупинився на узбіччі з включеними задніми фарами та працюючим двигуном. За кермом автомобіля перебуває водій, як потім буде встановлено ОСОБА_1 .

Працівник поліції привітався, представився, вказав, що темний час доби в автомобілі ОСОБА_1 не освітлений державний номерний знак.

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Да, есть такое».

Працівник поліції, попросивши у водія документи на автомобіль та посвідчення водія: «З роботи?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Да».

Водій ОСОБА_1 надав необхідні документи.

Працівник поліції: «Ви не випивали? ОСОБА_2 з автомобіля якийсь...»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Чай на заправке пил».

Працівник поліції: «Вийдіть будь ласка з автомобіль, присядьте в наш, планшет на зарядці стоїть, там складемо постанову».

Водій ОСОБА_1 пересів в службовий автомобіль працівників поліції, де останні склали постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, оголосили її, роз`яснили порядок оскарження та сплати штрафу.

Працівник поліції: « ОСОБА_3 , Ви напередодні вживали алкогольні напої?»

ОСОБА_1 : «Ні».

Працівник поліції: «У Вас запах алкоголю з порожнини рота. Це явні ознаки алкогольного сп`яніння. Ми зобов`язані запропонувати ОСОБА_4 пройти медичний огляд у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер. Ви згодні?»

О 23:34:25 годині водій ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Да».

Далі на відеозапису видно, що працівник поліції надав ОСОБА_1 запакований мундштук, він його власноручно розпакував. Працівник поліції роз`яснив водію порядок проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру Драгер.

О 23:35:06 годині водій ОСОБА_1 пройшов медичний огляд, результат позитивний — 0,37 проміле.

Працівник поліції: « ОСОБА_3 , Ви перебуваєте в стані алкогольного сп`яніння. Зараз стосовно Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та направлено до суду для розгляду. Питання є?»

ОСОБА_1 : «Немає».

Працівник поліції: «Трошки вживали, так?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Не.. у меня повышено.. это...».

Працівник поліції: «Тиск?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «И давление.. все повышено...Кислотность».

Працівник поліції: «Прилад вимірює лише алкоголь. Ви з результатами огляду згодні?»

О 23:36:38 годині водій ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Да».

Потім на відеозапису видно, що працівники поліції складають адміністративні матеріали: оформляють пояснення водія ОСОБА_1 , оголошують їх.

О 23:55:25 годині ОСОБА_1 , після ознайомлення зі своїми письмовими пояснення, підписав їх, а також о 23:56:54 та о 00:03:41 годині відповідно, ознайомлений та підписав акт огляду на стан сп`яніння, чек Alcotest Drager 6810 та протокол про адміністративне правопорушення.

Водію ОСОБА_1 вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.

Також ОСОБА_1 поліцейські повідомили, що він відсторонений від керування транспортного засобу та запропонували доставити його автомобіль за місцем мешкання останнього. Водій ОСОБА_1 погодився.

Отже, на переконання апеляційного суду, досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 31 Закону України “Про Національну поліцію”, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Фактичні обставини, зафіксовані на зазначених відеофайлах, зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, рапорті працівника поліції та поясненнях водія ОСОБА_1 інформації спростовують твердження сторони захисту про те, що матеріалами справи не підтверджено факт керування останнім транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції. Як убачається з відеозапису, 26.02.2026 приблизно о 23.20 годині працівник поліції, вийшовши зі свого службового автомобіля, підійшов до автомобіля, який стояв на узбіччі з включеними задніми фарами та працюючим двигуном. За кермом перебував водій ОСОБА_1 . На повідомлення поліцейського про те, що в автомобілі не освітлений держаний номерний знак у темну пору доби, водій ОСОБА_1 погодився, вказавши, що їде з роботи, перед цим випив чаю на АЗС. При цьому останній жодним чином не заперечував факт керування ним транспортним засобом та зупинки його працівниками поліції під час керування автомобілем.

Апеляційний суд звертає увагу на тому, що закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, зупинку його працівниками поліції, причин такої зупинки транспортного засобу, встановлення порушень ПДР, що може бути встановлено за допомогою інших доказів. Тому апеляційні доводи захисника про відсутність фіксування на відеозапису факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 та факту зупинки його працівниками поліції, як підстави для висновку про недоведеність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вважає слушними.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських та роздруківки чеку алкотестеру Драгер, до початку проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора Драгер, працівником поліції було роз`яснено водію порядок застосування газоаналізатора, проведено перевірку чистоти приладу, після чого водій пройшов тестування та погодився з його результатами — 0,37 проміле. Тому порушень порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановленого наведеними вище вимогами законодавства, працівниками поліції допущено не було.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що інспектором поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, є неспроможними, оскільки положення ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 7 Р. 1 Інструкції №1452/735 не зобов`язують працівників поліції пропонувати пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі у випадку, якщо особа згодна з результатами огляду, проведеного за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Разом з тим, як вже зазначалось, незгоди з продемонстрованим йому результатом проведеного огляду на місці зупинки ТЗ ОСОБА_1 не висловив, а навпаки погодився з ним, підписавши чек приладу алкотестер Драгер, а також акт огляду та протокол про адміністративний правопорушення без будь-яких зауважень.

Щодо доводів апелянта про порушення працівниками патрульної поліції вимог закону у зв`язку із не роз`ясненням особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , процесуальних прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає, що, як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 601582, ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, про що у відповідній графі протоколу наявний власноручний підпис ОСОБА_1 .

Наявним відеозаписом підтверджується, що жодних зауважень, клопотань, зокрема і щодо нероз`яснення йому процесуальних прав, водій ОСОБА_1 не заявляв. Крім того, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені шляхом, зокрема і подання апеляційної скарги та надання їй можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді. Разом з тим, апеляційний суд відзначає, що права, перелічені в ст. 268 КУпАП, передбачають їх використання під час розгляду справи, зокрема користуватися юридичною допомогою адвоката та оскаржувати постанову по справі.

За таких обставин, відсутність даних відеозапису про роз`яснення особі її прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, котрий за своєю природою та змістом не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не спричиняє обмежень прав чи обов`язків особи, а тому не тягне за собою безумовне закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2026 року, чим було порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції відкидає, як неспроможні, й твердження апелянта про те, що працівники поліції були упереджені, не повно та не об`єктивно з`ясували обставини справи, оскільки не відобразили у письмових поясненнях ОСОБА_1 той факт, що він повідомив, що не вживав алкогольні напої та про наявність у нього «підвищеної кислотності».

З відеозапису з відеозапису нагрудної камери інспектора поліції убачається, що дійсно, на запитання останнього чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, водій відповів, що не вживав та вказав, що у нього підвищений тиск та «кислотність». Водночас, після проходження огляду на визначення стану сп`яніння, ОСОБА_1 погодився з його результатами — 0,37 проміле, підписав відповідні адміністративні матеріали після ознайомлення з ними, зокрема і зі своїми письмовими пояснення, зафіксованими поліцейським (23:55:25 година).

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ані ОСОБА_1 , ані його захисник не скористалися процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб – працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.

Обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист, ні під час складання протоколу про адміністративну відповідальність, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, порушено не було. Отже апеляційні доводи адвоката є безпідставними.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

При цьому сторона захисту не навела переконливих аргументів та не надала об`єктивних доказів того, що перебування ОСОБА_1 з 18.05.2022 по 23.05.2025 у полоні внаслідок збройної агресії проти України безпосередньо впливає на правильність висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року ЄСПЛ у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Сидоренка О.А. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Сидоренка Олега Андрійовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО