Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №727/743/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/743/26

Провадження № 2/727/994/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.

при секретарі Аниськовій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Чернівецької міської ради як органу опіки та пік-лування в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи на стороні позивача Черні-вецький міський центр соціальних служб Чернівецької міської ради, ОСОБА_4 , про стягнення аліментів та негайне відібрання дітей від матері,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, вказуючи, що звертається до суду із позовом про відібрання дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від їхньої матері ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав.

Причиною пред`явлення даного позову стала безпосередня загроза життю та здоров`ю дітей, оскільки матір`ю дітей, відповідачкою ОСОБА_3 , не створені належні умови проживання, розвитку і виховання. При цьому, батько дітей, ОСОБА_5 , фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, оскільки, зі слів бабусі ОСОБА_6 , останній перебуває у місцях позбавлення волі. Так, 21.03.2024 року фахівцями центру здійснено спільний виїзд з працівником служби у справах дітей Чернівецької міської ради, під час якого встановлено, що родина проживає у власній квартирі з усіма комунальними зручностями, санітарно-гігієнічні умови помешкання незадовільні. В помешканні брудно, всюди розкидані речі, одяг і взуття. Посуд немитий. На стінах помешкання наявні ознаки грибка, меблі в ава-рійному стані. Спальні місця у дітей є, але один з диванів зламаний. Умови прожи-вання дітей антисанітарні. Зі слів бабусі, мати не прибирає в помешканні, не готує їжу для дітей.

Від 05.04.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -тівну взято на облік як таких, що опинились в складних життєвих обставинах, у зв`язку із неналежним виконанням матір`ю своїх батьківських обов`язків. Родина перебуває під соціальним супроводом з 21.03.2024 року. За час роботи центру з родиною, змін в родині не спостерігається. ОСОБА_7 не виконує свої батьківські обов`язки щодо дітей, не забезпечує їх продуктами харчування та одягом. Все необхідне для дітей надає бабуся ОСОБА_8 . У період із червня по липень 2024 року ОСОБА_9 перебувала вдома лише декілька разів, оскільки проживала зі співмешканцем ОСОБА_10 за іншою адресою. Під час телефонної розмови з ОСОБА_3 25.06.2024 року було з`ясовано, що вона в стані алкогольного сп`яніння та потра-пила у дорожньо-транспортну пригоду. Після чого жінка лікувалась в стаціонарному відділенні, де їй встановили діагноз забій грудної клітки, легкий струс голови та перелом лівої руки. За інформацією Чернівецького міського центру соціальних служб, отриманою 12.01.2026 р., сім`я проживає в помешканні бабусі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично здійснювала догляд за дітьми, тому що мати ОСОБА_9 проживає у свого знайомого ОСОБА_10 за різними адресами в м. Чернівці та лише інколи з`являється вдома. Мати ОСОБА_3 дітьми не ціка-виться, фінансово не утримує та не забезпечує їх базовими потребами. Під час бесіди жінка письмово відмовилась від послуг Центру, але їй надано направлення в Черні-вецький міський центр зайнятості. 07.01.2026 року за результатами здійснення оцінки потреб сім`ї виявлено, що помешкання, в якому проживає бабуся із дітьми, не опалю-ється, оскільки розташоване на горищі. Крім того наразі зимовий період, температура в помешканні є низькою, що створює реальну загрозу для життя та здоров`я дітей.

12.01.2026 малолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були негайно відібрані від матері ОСОБА_3 та поміщені до комунальної некомерційної установи «Міська дитяча клінічна лікарня». Наразі, на підставі наказу служби у спра-вах дітей Чернівецької міської ради малолітніх дітей, які залишилися без батьківського піклування, передано до сім`ї патронатної виховательки ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з викладеним, просять ухвалити рішення, яким відібрати малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_3 без по-збавлення її батьківських прав, а також стягнути аліменти з відповідачки на користь тих осіб або установ, яким будуть передані діти, на утримання малолітніх дітей у роз-мірі по 1/4 частки всіх видів її заробітку (доходу) на кожну дитину окремо, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, почи-наючи з дня подання позову до суду і до повноліття малолітніх дітей, враховуючи ін-фляційні показники.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.02.2026 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до роз-гляду за правилами спрощеного позовного провадження. Крім цього, відповідачу ви-значено п`ятиденний строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відпо-відачки, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , направля-лись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками.

05.03.2026 року на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про неотримання відповідачем листа через відсутність відповідача за вказаною адресою.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями від-повідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учас-ника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України).

За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою корес-понденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належ-ним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контро-лю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викла-дена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного гос-подарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, судом було здійснено усі передбачені Цивільно-процесуальним кодексом України дії щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Однак, відпо-відач, будучи належним чином повідомленим про розгляд даної справи, не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, а також не скористався сво-їм правом подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не з`явився в судові засідання у призначений час.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року задоволено клопотання представника позива-ча, змінено порядок розгляду справи зі спрощеного на загальний.

31.03.2026 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці справу призначено до судового розгляду по суті.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у вста-новлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними мате-ріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась. Направила заяву, згідно якої просила розглянути справу без її участі. Не заперечувала проти ухвалення заоч-ного рішення.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, направила заяву, згідно якої просила розглянути справу без її участі. Не заперечувала проти ухвалення заочно-го рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247, ст.280 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд спра-ви без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного за-собу та за письмовою згодою позивача у порядку заочного розгляду на підставі на-явних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, в яких достатньо даних про права та взаємо-відносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачами відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає по-ложенням п.3, п.4 ч.1 ст.280 ЦПК України.

Так, згідно положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею ви-мог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у пе-редбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених за-коном. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнають-ся учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Щодо заявлених позовних вимог то судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Також, згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Відповідно до Відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 25.11.2025 року, за адресою: АДРЕСА_2 , у вказаному житловому приміщенні зареєстровані: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , Гу- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом досліджено лист Чернівецького міського центру соціальних служб від 29.03.2024 року №568/02-04, згідно якого 21.03.2024 року фахівцями центру здійснено спільний виїзд з працівником служби у справах дітей Чернівецької міської ради, під час якого встановлено, що родина проживає у власній квартирі з усіма комунальними зручностями, санітарно-гігієнічні умови помешкання незадовільні. В помешканні брудно, всюди розкидані речі, одяг і взуття. Посуд немитий. На стінах помешкання на-явні ознаки грибка, меблі в аварійному стані. Спальні місця у дітей є, але один з ди-ванів зламаний. Умови проживання дітей антисанітарні. Зі слів бабусі, мати не при-бирає в помешканні, не готує їжу для дітей.

Згідно копії наказу №2/30 Служби у справах дітей Чернівецької міської ради, 05.04.2024 року взято на облік дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як таких, що перебувають в складних життєвих обставинах у зв`язку з неналежним виконанням матір`ю своїх батьківських обов`язків.

З відповіді директора КНП «Міська дитяча поліклініка» Чернівецької міської ра-ди вбачається, що діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Спостерігаються КНП «Міська дитяча поліклініка» з народження. За медичною допомогою до закладу звертається мати дітей, ОСОБА_3 . Призначене лікування та рекомендації лікаря виконує.

Відповідно до інформації, що міститься у листі Чернівецького міського центру соціальних служб від 08.08.2024 року №1386/02-04, родина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка має на вихованні та утриманні трьох неповно-літніх дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , родина проживає за адресою: АДРЕСА_2 . За час роботи центру з родиною, змін в родині не спостеріга-ється. ОСОБА_7 не виконує свої батьківські обов`язки щодо дітей, не забез-печує їх продуктами харчування та одягом. Все необхідне для дітей надає бабуся Гу- ОСОБА_15 . У період із червня по липень 2024 року ОСОБА_9 перебувала вдома лише декілька разів, оскільки проживала зі співмешканцем ОСОБА_10 за іншою адресою. Під час телефонної розмови з ОСОБА_3 25.06.2024 року бу-ло з`ясовано, що вона в стані алкогольного сп`яніння та потрапила у дорожньо-транс-портну пригоду. Після чого жінка лікувалась в стаціонарному відділенні, де їй вста-новили діагноз забій грудної клітки, легкий струс голови та перелом лівої руки.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 12.01.2026 року встановлено, що діти проживають в квартирі, у якій фактично відсутнє опалення. У стінах та у вікнах наскрізні щілини. Запас продуктів обмежений, мати відсутня протя-гом тривалого часу, бабуся (інвалід 2 групи) сама з дітьми.

Згідно рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №10/1 від 13.01. 2026 року, вирішено негайно відібрати малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , від матері ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав, а також вирішено надати суду висновок щодо доцільності відібрання дітей без позбав-лення батьківських прав матері.

Судом досліджено висновок органу опіки та піклування №10/1 від 13.01.2026, згідно якого виконавчий комітет Чернівецької міської ради, як орган опіки та піклу-вання, вважає за доцільне відібрання малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , від матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав.

Також, судом досліджено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини та інші матеріали справи, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Кон-ституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, згідно до по-ложень ст. 7 СК України.

Відповідно ст.150 СК України встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 1 ст.170 СК України закріплено загальні положення про відібрання ді-тей від батьків без позбавлення їх батьківських прав. Так, суд може постановити рі-шення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх бать-ківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-6 частини першої статті 164 СК України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без по-збавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціаль-ного супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У відповідності до вказаного положення відібрання дитини від батьків без по-збавлення їх батьківських прав можливе лише за наявності підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої статті 164 СК України. А саме: батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. А також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав ди-тини» у разі прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків без позбав-лення їх батьківських прав служба у справах дітей протягом тижня інформує центр со-ціальних служб для сім`ї, дітей та молоді за місцем проживання сім`ї для надання со-ціальних послуг сім`ї. Результати проведеної центром соціальних служб для сім`ї, ді-тей та молоді роботи враховуються службою у справах дітей під час підготовки ви-сновку про доцільність поновлення або позбавлення батьків батьківських прав.

Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її бать-ками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.1 ст.152 СК України право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

При винесенні вказаного рішення суд також враховує положення ч.1 ст.3 Кон-венції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Так, малолітні діти ОСОБА_16 та ОСОБА_17 проживали в умовах, не-безпечних для життя та здоров`я. Це підтверджується актами обстеження умов прожи-вання та оцінкою рівня безпеки дитини. Встановлені обставини свідчать про наявність реального ризику заподіяння шкоди дитині у разі її подальшого перебування з бать-ками.

Відібрання дитини становить втручання у право батьків на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте з огляду на встановлені судом обставини таке втручання відповідало вимогам пункту 2 статті 8 Конвенції та переслідувало легітимну мету захисту прав ди-тини, було необхідним у демократичному суспільстві та пропорційним поставленій меті.

Матеріали справи також свідчать, що відповідними органами вживалися заходи для покращення умов проживання та підвищення батьківської спроможності батьків, однак такі заходи не призвели до усунення небезпечних для дітей умов. Отже, тим-часове обмеження прав батьків є об`єктивно зумовленим, відповідає найкращим інте-ресам дітей та принципу пропорційності.

При цьому, відповідач не надала суду належних та допустимих доказів на спро-стування обставин, викладених у документах, що стали підставою для відібрання ма-лолітніх дітей без позбавлення батьківських прав.

З моменту відібрання дітей, відповідач їх не відвідала жодного разу, тобто не проявляла належної зацікавленості станом їхнього здоров`я, розвитком та умовами ут-римання.

Судом достовірно встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню своїх дітей, не здійснює належного догляду за ними, неспро-можна забезпечити необхідних умов для нормального життя та розвитку дітей та сво-єю поведінкою наражають дітей на небезпеку.

Суд, дослідивши докази в їх сукупності, керуючись, насамперед, інтересами дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , приходить до ви-сновку, що умови проживання вказаних дітей з матір`ю ОСОБА_3 , дійсно, є небезпечними для їхнього життя та здоров`я, оскільки відповідач не здійснює належного догляду за дитиною, періодично зловживає алкогольними напо-ями. Батько дітей відбуває покарання у місцях позбавлення волі. Крім того, згідно ха-рактеристики дітей, наданої директором та класними керівниками Чернівецького лі-цею №14, дитина ОСОБА_2 як учениця характеризується негативно, при цьому батьки не цікавляться успіхами доньки, не відвідують батьківські збори, не проявляють інтересу до успіхів та невдач, що може призвести до більш тяжчих на-слідків у майбутньому розвитку дитини.

Отже, судом встановлено, що позивачем доведено під час розгляду справи та вказане підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме умисне ухи-лення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків та реальності загрози для життя та здоров`я і морального виховання малолітніх дітей, що відповідає поло-женням ч. 1 ст. 170 Сімейного кодексу України.

Натомість відповідачем не надано доказів про неможливість виконання бать-ківських обов`язків з незалежних від неї причин, тому в інтересах дитини суд вважає можливим відібрати малолітніх ОСОБА_18 та ОСОБА_1 від матері – ОСОБА_19 , без позбавлення її батьківських прав.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до вимог ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дити-ни її батьками, суд, за заявою матері або батька може постановити рішення про по-вернення їм дитини.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини, то суд вважає, що дані вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступ-ного.

Так, при задоволенні позову щодо відібрання дитини від матері, батька без по-збавлення їх батьківських прав, суд вирішує питання про стягнення з них аліментів.

У відповідності до ст.51 Конституції України та ст.180 СК України, батьки зобо-в`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необ-хідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна ди-тина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, мораль-ного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміню-ють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, пік-луватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створю-вати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоло-віка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір алі-ментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сі-мейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд вважає, що оскільки відповідач є працездатною, тобто має фі-зичну можливість працювати, отримувати певний матеріальний дохід та має мож-ливість брати участь в утриманні своїх малолітніх дітей, то з неї слід стягнути алі-менти на їхнє утримання, а саме:

- стягнути з ОСОБА_3 на користь тих осіб або установ, яким будуть передані діти, аліменти на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 1/4 частини від усіх видів її заробітку (до-ходу) на кожну дитину окремо, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 20 січня 2026 року та до повноліття дітей;

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд та-кож вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи що позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору і позов задоволено у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн. (1331,20 грн. х 2 позовні вимоги).

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 128, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355, ст.ст. 150, 155, 164, 166, 180-182 СК України, ст.ст. 8, 11, 15 Закону Ук-раїни «Про охорону дитинства», суд,-

ухвалив:

Ухвалити заочне рішення.

Позов Виконавчого комітету Чернівецької міської ради як органу опіки та пік-лування в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи на стороні позивача Черні-вецький міський центр соціальних служб Чернівецької міської ради, ОСОБА_4 , про стягнення аліментів та негайне відібрання дітей від матері - задо-вольнити.

Відібрати малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 на-родження, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері, ОСОБА_3 , без позбавлення її батьківських прав.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що за умови якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини не усунуті причини, які перешкод-жали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем зна-ходження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь тих осіб або установ, яким будуть передані діти, аліменти на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 1/4 частини від усіх видів її заробітку (дохо-ду) на кожну дитину окремо, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 20 січня 2026 року та до повноліття дітей.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць під-дати негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рі-шення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.Є.Терещенко