Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №632/189/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/189/26

провадження №3/632/84/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., за участю ОСОБА_1 , захисника – адвоката Вовнянка С.І., розглянувши справу, яка надійшла з ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адмінвідповідальності не притягувався,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 585928 від 08.02.2026, вночі о 0106 годині 08 лютого 2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ VIIO 115 CDI, д.н. НОМЕР_1 , по вулиці Єдності, 5, у м.Златопіль Лозівського району Харківської області, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова). Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та медогляду в медичному центрі особа, що притягується до адмінвідповідальності, відмовилася, чим порушила п. 2.5 розділу 2 ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 було роз`яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення від 08.02.2026, останній не визнав зазначивши, що до протоколу внесені явно недостовірні відомості, т.я. він не керував автомобілем, а лише сидів на водійському сидінні.

Суду пояснив, що на кануні вночі йому зателефонував його неповнолітній знайомий, років 17, та попросив відвезти на його автомобілі MERCEDES-BENZ, т.я. був на підпитку. Він алкогольні напої в той день не вживав, тому з іншим знайомим, на його автомобілі, приїхав до місця, де стояв автомобіль MERCEDES-BENZ неповнолітнього знайомого, та сів на водійське сидіння автомобіля. Двигун автомобіля не був ввімкнений. Неповнолітній знайомий сидів на пасажирському сидінні. Автомобіль його знайомого, який його привіз, уїхав. Вони обговорювали куди потрібно їхати, та взагалі розмовляли, коли под`їхав поліцейський автомобіль. Поліцейський зазначив про порушення комендантської години, спитав про вживання алкоголю, на що він зазначив відмовою, проте, поліцейський наполягав на проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння. Він погодився проїхати до лікарні. Сіли в поліцейський автомобіль та поїхали. Доки їхали, він зателефонував адвокату на «гарячу лінію». Той запитав про ситуацію та чи їхав автомобіль, на що він відповів що – ні, тоді йому адвокат зазначив, що і їхати до лікарні він не зобов`язаний, як і взагалі проходити огляд на стан сп`яніння. Він про це зазначив поліцейським.

Захисник - адвокат Вовнянко С.І. підтримав позицію свого підзахисного та додав, що поліцейськими складено протокол на особу, яка не є суб`єктом даного правопорушення, т.я. додані до протоколу письмові докази не містять інформації, що ОСОБА_1 керувала автомобілем. В розумінні положень ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність особи наступає, як за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (п. 2.9. «а» ПДР України) так і за відмову особою яка керувала транспортним засобом (водієм) від проходження огляду на стан сп`яніння (п. 2.5 ІІДР України). Окрім цього зазначив, що аналіз проведеної поліцейськими процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння дає підстави дійти висновку, що останню суттєво порушено, т.я. його підзахисний, погодившись пройти огляд виключно в закладі охорони здоров`я, притягається до відповідальності за відмову від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, що є неприпустимим у даному випадку.

Відповідно до загальних приписів КУпАП адміністративна відповідальність для осіб настає при наявності в їх діях вини, яка є доведеною в законний спосіб, чого не було зроблено у даному випадку.

Просив справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події адміністративного правопорушення, т.я. складаючи протокол про адміністративне правопорушення працівник поліції вніс до нього дані, які не відповідають дійсності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, який не є самостійним доказом у справі, а лише засобом фіксації правопорушення, з доданими до нього письмовими доказами, а також диск з відеозаписами з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду з наступних підстав.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 2.5. розділу 2 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.9. розділу 1 ПДР передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, окрім іншого, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При цьому, обов`язковими умовами вчинення такого правопорушення є керування транспортним засобом особою та перебування вказаної особи під час керування у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або ж така особа вживала лікарські препарати, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає умисну форму вини.

При чому, процедура та порядок огляду на стан сп`яніння, про який зазначено у ст. 130 КУпАП, визначені ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктами 2, 3, 6-8, 10 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Пунктами 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

При цьому, слід зазначити, що лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.

Враховуючи викладене, для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, обов`язковими для доведення у своєму взаємозв`язку та сукупності підлягають наступні обставини: факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом; законність вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння; дотримання процедурного (процесуального) порядку пропозиції проходження огляду на стан сп`яніння, у тому числі і у найближчому закладі охорони здоров`я.

В разі недоведеності будь-якої з вищевказаних обставин в діях особи не може бути встановлено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В якості доказів вчинення правопорушення матеріали справи про адміністративне правопорушення містять:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 585928 від 08 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зміст якого наведений вище;

-АКТ огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено про ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, з підписом особи, та про відмову особи від огляду;

-інформаційну довідку поліцейського про наявність посвідчення водія;

-диск з відеозаписами з нагрудної камери (відеореєстратора 1113057280/273) поліцейського.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідженням диску встановлено, що останній містить шість відеозаписів.

З відеозапису з бодікамери під назвою VID260208-010606F-000000-000000-0018 вбачається, що по дорозі їде поліцейський автомобіль, який зупиняється біля автомобіля, який не рухається, при чому не подаючи будь – яких сигналів про зупинку. Поліцейський, підійшовши до автомобіля MERCEDES-BENZ, зазначає про порушення комендантської години. Запитує про вживання алкоголю, на що отримує відповідь – «НІ», та не зазначаючи ознак алкогольного сп`яніння, пропонує пройти огляд, щось говорить і про лікарню в м.Златопіль.

З відеозапису з бодікамери під назвою VID260208-011106F-000000-000000-0019 вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано продути газоаналізатор на місці зупинки транспортного засобу. Той комусь телефонує.

З відеозапису з бодікамери під назвою VID260208-011106F-000000-000000-0020 вбачається, що водій ще якогось автомобіля розмовляє з ОСОБА_1 . Поліцейським знов запропоновано продути газоаналізатор, проте той не погоджується та зазначає про огляд в лікарні. Сідають до поліцейського автомобіля.

З відеозапису з бодікамери під назвою VID260208-011107F-000000-000000-0021 вбачається, що усі їдуть в поліцейському автомобілі.

З відеозапису з бодікамери під назвою VID260208-012305F-000000-000000-0022 вбачається, що поліцейський автомобіль приїхав до лікарні у м.Златопіль. Всі вийшли з автомобіля. ОСОБА_1 та поліцейський зайшли до лікарні. Тихо говорять (нічого не чутно), ОСОБА_1 відмовляється від огляду та всі виходять з лікарні.

З відеозапису з бодікамери під назвою VID260208-015004F-000000-000000-0023 вбачається, що ОСОБА_1 та поліцейські повертаються до машини, складається протокол, який роздруковується та підписується. ОСОБА_1 відмовляється від написання пояснень в протоколі, каже щось про адвоката.

Дослідженням АКТу огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складається на місці зупинки поліцейським, де зазначено про ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітку мову, з підписом особи про відмову, судом встановлено, що зазначений огляд на стан сп`яніння поліцейським не міг проводитися, т.я. ОСОБА_1 напередодні відразу зазначив про відмову від такого огляду, наполягаючи на огляді в медичному закладі, куди і був доставлений, що вбачається з відеозаписів з боді-камери поліцейського, досліджених судом.

Проте, огляд в медичному закладі проведений не був, з причин відмови ОСОБА_1 , що вбачається з відеозапису з бодікамери під назвою VID260208-012305F-000000-000000-0022, проте, така відмова поліцейським зафіксована належним чином не була, т.я. за таких обставин поліцейський (поліцейські), на виконання наведених вище положень ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції, повинен був забезпечити проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я, що є правом останнього, яким він скористався, та безумовним обов`язком працівника поліції, куди він повинен був бути доставлений на підставі Направлення, яке складається поліцейським за встановленою формою. Проте, після доставлення ОСОБА_1 за його вимогою до закладу охорони здоров`я, Направлення поліцейським так і не було складено (не міститься в матеріалах справи), огляд лікарем проведено не було, Висновок лікарем з зазначенням про відмову не складався (матеріали справи не містять, як не зафіксовано даного факту і в відеофайлах, досліджених судом).

Оцінивши відеозаписи у сукупності із поведінкою та поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи ту обставину, що матеріали справи не містять підтвердження того, що у визначений у протоколі день та час автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався, та був зупинений поліцейськими, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б доводили його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи наведені обставини, вважаю, що працівниками поліції не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначений в протоколі день та час, а також те, що був суттєво порушений порядок огляду особи на стан алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП та підзаконними нормативними актами.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на сукупність вищевказаних доказів, винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, не тільки не доведена поза розумним сумнівом, але й повністю спростована.

Враховуючи все вищевикладене, доходжу висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 553454 від 29 грудня 2025 року, складений щодо ОСОБА_1 , неможливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки викладенні у ньому обставини не відповідають дійсності та спростовуються сукупністю наведених вище доказів. Це, у свою чергу, свідчить про те, що матеріали даної справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та про дотримання працівниками поліції вимог законодавства щодо порядку виявлення та направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду справи в суді не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, суд оцінює критично з наведених вище підстав.

У ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищезазначене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що оскільки в діях ОСОБА_1 не доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то провадження в справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, – за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, - закрити.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя: М. М. Босняк