Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №643/6584/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/776/26

Справа № 643/6584/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12026221170000539, внесеного до ЄРДР 25.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

встановив:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винуватою у вчиненні яких визнається обвинувачена.

25.02.2026 у період часу з 07:00 по 10:00, точний час судовим розглядом не встановлено, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 та у подальшому неодноразово продовжено, ОСОБА_4 знаходилась в приміщенні квартири, за адресою: АДРЕСА_2 разом із іншими особами, у тому числі із малознайомою їй ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де вживала разом із ними алкогольні напої. В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.

Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, скориставшись тим, що ОСОБА_5 залишила свій мобільний телефон без нагляду на дивані, впевнившись, що за її діями ніхто із присутніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу вчинила крадіжку мобільного телефону, а саме: ТМ «Samsung Galaxy A36», в корпусі світло фіолетового кольору, на 256 ГБ вбудованої пам`яті, вартістю, згідно висновку експерта 13414 грн., що знаходився залишеним на поверхні дивану, який належав ОСОБА_5 . Після чого, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_4 залишила приміщення квартири та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду ОСОБА_5 на загальну суму 13414 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України – тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

ІІ. Позиція обвинуваченої

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнала, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов визнала у повному обсязі.

Підтвердила, що наведені в обвинуваченні всі обставини вчинення кримінального правопорушення встановлено, а також наведено у обвинувальному акті вірно. Вважає можливим обмежитись її допитом та застосувати положення ч.3 ст.349 КПК України, оскільки висунуте обвинувачення їй цілком зрозуміле, вона повністю визнає свою провину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Прокурор ОСОБА_6 підтримав обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Просив суд, з урахуванням думки обвинуваченого здійснювати розгляд, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, та обмежитись допитом обвинуваченої та дослідженням даних, що характеризують обвинувачену, визначитись щодо долі речових доказів та процесуальних витрат.

Суд, зважаючи на повне визнання вини обвинуваченою за ч. 4 ст. 185 КК України, повідомлення нею фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченої та дослідженням даних, що характеризують обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо долі речових доказів та процесуальних витрат.

При цьому, суд виходить з того, що злочин, вчинений обвинуваченою, не є складним, обвинувачена не має будь-яких фізичних чи психічних вад, розуміє суть пред`явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявила у судовому засіданні. Відтак, у даному випадку відсутні сумніви щодо добровільності й істинності позиції обвинуваченої з цього питання.

IV. Призначення покарання.

Дані про особу обвинуваченої.

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,встановлено, що обвинувачена громадянка України, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вдова, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше в силу ст. 89 КК України не судима.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд визнає, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , щире каяття, що передбачене п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Суд визнає, обставинами, що обтяжують покарання, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що передбачене п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України.

Застосовне законодавство.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

Мотиви призначення покарання.

Прокурор ОСОБА_3 просив призначити обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк три роки.

Просив суд вирішити питання щодо речових доказів та судових витрат.

Обвинувачена погодилася з позицією прокурора.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винної, яка раніше не судима, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченою нових злочинів, що відповідатиме вимогам ст.50, 65 КК України, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, однак враховуючи особу винної, її щире каяття у скоєному, бажання відшкодувати заподіяну шкоду, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без відбування покарання, але в умовах нагляду за її поведінкою уповноваженим органом з питань пробації за місцем її проживання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє її від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

V. Питання щодо цивільного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, в якому позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду в розмірі 13414 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вищевикладене, визнання обвинуваченою цивільного позову, суд приходить до висновку про задоволення цивільного позову.

VІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 25.03.2026 щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

До набрання чинності вироку суду, суд продовжує раніше обраний запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта по кримінальному провадженню відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі ч.15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 349, 368-371, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі з випробуванням та призначити їй 3 (три) роки іспитового строку, поклавши на неї наступні обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням задовольнити.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , заподіяну кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду у розмірі 13414,00 (тринадцять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №3525 від 11.03.2026 у розмірі - 2748,06 (дві тисячі сімсот сорок вісім) гривень 06 коп.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, а саме:

Речовий доказ носій інформації оптичний диск CD-R отриманий від ПТ «Найкращий ломбард» Богдан Ю.М. і Компанія» з наявними відеофайлами у кількості 1 шт - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1