Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №195/489/26 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/489/26 3/195/210/26

ПОСТАНОВА

іменем України

22.04.2026 року cмт. Томаківка Дніпропетровської області

Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Омеко М.В.,розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 631921 від 04.04.2025 року , складеного інспектором ВП №3 НРУП Шевченком А.В., вбачається, що 04.04.2026 року о 15.20 годині в с-щі Томаківка, вул. Виконкомівська,5, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а. ПДР. Відповідальність за дане правопорушенння передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

В судове засідання гр.-н ОСОБА_1 не з"явився, хоча був повідомлений належним чином в адміністративному протоколі, про причини неявки суду не повідомив, заперечень щодо протоколів не надав.

Суддя, дослідивши в сукупності з протоколом про адміністративне правопорушення також матеріали справи, приходить до переконання щодо наступного.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У відповідності до статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.

В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог частини 1 статті 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне в об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Слід зазначити те, що ч.5 ст. 126 КУпАП передбачає, повторне протягом року вчинення порушень, передбаченихч.ч.2-4 цієї статті.

В протоклі вказано що гр. ОСОБА_1 притягувався повторно протягом року, проте матеріали справи містять довідку про повторність, в якій вказано що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП протягом року притягувався від 12.06.2025 та 16.06.2025 року (рішення штраф 51 000 та 10 років позбавленян права керування ТЗ )

Натомість матеріали справи не містять доказів про притягнення останнього за ч.ч. 2-4 ст.126 КУпАп.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що при розгляді справи, доказів, що стверджують факт притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2-4 ст. 126 КУпАП та накладення на нього штрафу не було встановлено, суддя переконаний, що необхідно закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, з наведених вище мотивів та підстав.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм статей 284 та 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 1,7, 9, 245, 247, 251, 276, 283-285 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів з дня її винесення, а також потерпілим.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: М. В. Омеко