Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №527/2918/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/2918/25 Номер провадження 33/814/237/26Головуючий у 1-й інстанції Фіцай О. Л. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Писаренко К.С., з участю адвоката Павленка О.А. – захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Завезіона Є.Л. – захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Глобинського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Згідно з постановою, ОСОБА_1 16 вересня 2025 року о 23 год. 27 хв. в м. Глобине по вул. Центральна, 86 керував транспортним засобом ВАЗ 210930-20, д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора алкотестер Драгер 7510, тест №129 (результат 2,25 ‰), чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся адвокат Завезіон Є.Л. – захисник в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 , оскільки відеозаписи, що були долучені до матеріалів справи не є безперервними і з них вбачається, що поліцейські рухаються за невідомим автомобілем, номерний знак неможливо встановити.

Вказує, що в подальшому спілкування поліцейського розпочинається в той момент, коли транспортний засіб не рухався і хто кермував ним до зупинки встановити неможливо, оскільки в автомобілі перебувало двоє людей. Під час спілкування із поліцейськими, а саме о 00 год. 36 хв. ОСОБА_1 повідомляв, що не керував транспортним засобом.

Зазначає, що твердження суду, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими не оспорював факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, є недоцільним, оскільки не оспорювання ОСОБА_1 факту керування не може вважатися підтвердженням такого факту, оскільки не підкріплено будь-яким належним та допустимим доказом в розумінні статті 251 КУпАП.

Вказує, що зокрема пояснення ОСОБА_1 не зафіксовані в письмовому вигляді, останній не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення, тощо.

Вважає що порушення, допущенні поліцейськими при проведенні огляду та складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , перешкоджають притягненню останнього до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення.

Заслухавши виступ захисника Павленка О.А. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 17.09.2025 серії ЕПР1 № 456130; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатів тесту на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 7510 від 17.09.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння з результатом 2,25 проміле; копією постанови серії ЕНА №5738807 від 17.09.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП; відеозапису події.

Зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 210930-20, д.н.з. НОМЕР_2 за викладених у протоколі та постанові суду обставин, був зупинений працівниками поліції у зв`язку із порушенням ним правил дорожнього руху.

Посилання захисника на відсутність доказів керування автомобілем ОСОБА_1 , спростовуються змістом долучених відеозаписів з бодікамери поліцейського та службового автомобіля, на яких зафіксовано як рух автомобіля ВАЗ 210930-20, д.н.з. НОМЕР_2 так і те, що за кермом перебував саме ОСОБА_1 , який був встановлений працівниками поліції за пред`явленим ним посвідченням водія.

У ОСОБА_1 також були наявні ключі від вказаного автомобіля, після зупинки він неодноразово підходив та сідав за кермо. При цьому, не повідомляв працівників поліції про те, що транспортним засобом ВАЗ 210930-20, д.н.з. НОМЕР_2 , керував хтось інший.

А тому у апеляційного суду відсутні сумніви щодо доведеності зазначеного факту.

В ході спілкування із ОСОБА_1 , у поліцейських виникли підозри про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про ознаки якого було повідомлено водія - запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук.

Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки з використанням приладу Drager.

Згідно з п.п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За результатами огляду за допомогою приладу Drager Alcotest 7510, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння з показником 2,25 проміле.

Відповідно до акту огляду від 04.07.2025 (а.с. 3), ОСОБА_1 погодився із наведеним вище результатом, про що мається його підпис.

Отже, були відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що відповідає вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція).

Згідно з п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів - законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність

-лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).

Поряд із цим, відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З наведеного вбачається, що в разі проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, особа направляється до найближчого закладу охорони здоров`я лише в разі її відмови від проходження огляду на місці або незгоди із результатами проведеного огляду.

В даному випадку, ОСОБА_1 погодився проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та в подальшому погодився також із результатами проведеного огляду.

З огляду на це, були відсутні підстави для доставки ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я.

ОСОБА_1 також було роз`яснено порядок проходження огляду на стан сп`яніння, наслідки відмови від його проходження, а також права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Отже, істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку його оформлення, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.

Враховуючи наведене, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Завезіона Є.Л. – захисника в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Глобинського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду Н.М. Харлан