Окрема думка від 26 квітня 2026 р. у справі №760/17125/23 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/17125/23

Провадження № 1-кп/760/1434/26

ОКРЕМА ДУМКА

судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1

"27" квітня 2026 р. м. Київ

27.04.2026 колегією суддів Солом`янського районного суду міста Києва ухвалено вирок у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100090001393 від 07.05.2023, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

На підставі вказаного вироку суду ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Погоджуючись із рішенням колегії в частині визнання винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, призначеним останньому покарання, питаннями, які вирішено колегією, та які відображені у вступній, мотивувальній та резолютивній частині вироку, та з мотивами, які покладені судом в основу обвинувального вироку, вважаю за необхідне викласти окрему думку стосовно своєї незгоди

із виключенням із переліку доказів, які суд може визнати належним та допустимим, на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого останньому кримінальному правопорушенні, - протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 07.05.2023, допитаного під час досудового розслідування слідчим, який на час судового розгляду кримінального провадження помер, у зв`язку із чим суд був позбавлений можливості допитати вказаного свідка безпосередньо у судовому засіданні (т. 2 а.с. 110-119), оскільки показання даного свідка узгоджуються із сукупністю інших доказів, безпосередньо досліджених судом під час судового розгляду, покладених колегією суддів в основу обвинувального вироку, та не є єдиним доказом, на якому базується позиція сторони обвинувачення та відповідно - висновки суду про причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого останньому кримінального правопорушення.

Так, для оцінки у вказаному випадку процедури розгляду справи з точки зору дотримання вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Європейський Суд з прав людини розробив загальні критерії:

1)Чи існували достатні підстави для неявки свідка в судове засідання та визнання допустимими доказами показань відсутнього свідка;

2)Чи були показання відсутнього свідка єдиною або вирішальною підставою для засудження, достатньо вагомою, щоб визнання їх допустимим доказом могло створити перешкоди для сторони захисту;

3)Чи існували достатні врівноважуючі фактори, в тому числі надійні процесуальні гарантії, здатні компенсувати недоліки, з якими зіткнулася сторона захисту у зв`язку з неможливістю перевірки показань у судовому засіданні. Такими врівноважуючими факторами ЄСПЛ серед іншого визнає: наявність у суду доказів, що підтверджують позасудові показання відсутнього свідка (показання осіб, яким відсутній свідок розповідав про те що сталось, одразу після події, речові докази); надання захисту можливості допитати свідка на стадії досудового розслідування; надання можливості обвинуваченому викласти власну версію подій та оспорити надійність відсутнього свідка.

/рішення ЄСПЛ у справах «Аль-Хаваджа та Тахері проти Сполученого Королівства» від 15.12.2011, «Шачашвілі проти Німеччини» від 15.12.2015року, «Боєць проти України» від 30.01.2018, «Гарбуз проти України», «Тіхак проти України»/.

Так, зазначений свідок ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні під час свого допиту 07.05.2023 р. надав слідчому показання, відповідно до змісту яких повідомив, що 06.05.2023 вранці, придбавши горілку та торт, декілька пакетів вина, біля 09:30 повернувся до себе додому за адресою АДРЕСА_1 , куди через деякий час прийшов його зять ОСОБА_4 , та вони удвох почали вживати спиртні напої. Через деякий час, а саме через хвилин 30 до них доєднався ОСОБА_5 , та вони вже утрьох розпивали спиртні напої у вказаному помешканні, крім них у квартирі нікого не було. Під час розпивання спиртних напоїв свідок та ОСОБА_5 сиділи на дивані, а ОСОБА_4 сидів навпроти них на пуфику. Під час розпиття спиртних напоїв продукти харчування різали кухонним ножем - руків`я ножа червоного кольору, лезо ножа також було червоного кольору, стерте, вказаний ніж належить свідкові та використовується ним у побуті. Свідок повідомив, що в ході розпиття алкогольних напоїв, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт з приводу того, що був гучний звук в телевізорі. ОСОБА_6 попросив ОСОБА_7 зробити тихіше звук в телевізорі, але ОСОБА_7 не реагував на його прохання. В ході словесного конфлікту вони один одного ображали та лаялися нецензурною лайкою. В момент виникнення конфлікту ОСОБА_6 сидів на пуфику, а ОСОБА_7 сидів на дивані. При свідкові вони не билися, сварилися та ображали один одного. Свідок заснув приблизно о 22:00, тому, що в подальшому відбувалось між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не бачив. Прокинувся свідок 07.05.2023 біля 08:00, у цей час ОСОБА_7 знаходився на дивані в положенні лежачи, свідок став його будити, однак останній не реагував. ОСОБА_6 , який на той момент знаходився в кімнаті на пуфику, не спав, і коли свідок будив ОСОБА_7 , то ОСОБА_6 повідомив свідкові, що той вже не живий. Коли свідок прокинувся вхідні двері квартири були замкнені на замок, вони викликали поліцію, використовуючи телефон свідка (т. 2 а. с. 110-114).

При цьому, на стадії досудового розслідування сторона захисту не була позбавлена можливості ініціювати перед слідчим питання одночасного допиту свідка ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_2 , крім того, підозрюваний ОСОБА_2 , як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду - не оспорював надійність показань відсутнього свідка.

Показання, надані свідком ОСОБА_3 під час допиту на стадії досудового розслідування узгоджуються із сукупністю інших доказів, які колегія суддів визнала належними, допустимими, достатніми та достовірними для висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, поза розумним сумнівом, а саме:

-показаннями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_9 , яка повідомила, що ОСОБА_5 є її рідним братом, з яким вона перебувала у нормальних родинних стосунках та часто з ним спілкувалася, хоча і проживали у різних квартирах. Останній раз з братом вона бачилася 03.05.2023, оскільки тривалий час перебувала у лікарні, а вийшовши з лікарні 26.05.2023 не змогла зв`язатися з братом, та прийшовши до нього додому виявила, що брат був відсутній за місцем проживання, вона написала йому записку, щоб він їй перетелефонував, коли повернеться додому. Однак брат так і не перетелефонував, тому вона на початку червня прийшла знову додому до брата, де на вулиці побачила свідка ОСОБА_10 , який розповів їй про обставини вбивства її брата його зятем ОСОБА_11 ;

-протоколом пред`явлення речей за фотознімками для впізнання від 07.05.2023 року, яким встановлено, що свідок ОСОБА_3 , за вигином руків`я ножа, потертості на лезі, довжині леза та кольору, під № 2 впізнав предмет, схожий на ніж, яким він користувався в побуті за місцем свого проживання (т. 1 а.с. 124-127);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 07.05.2023 та DVD-R диском слідчого експерименту, проведеного за участю даного свідка, під час якого свідок ОСОБА_3 детально розповів, що 06.05.2023 з 10 год. 00 хв. за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , він разом зі своїм зятем ОСОБА_11 , а в подальшому до них долучився знайомий ОСОБА_12 , вживали спиртні напої, в ході чого між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 виник словесний конфлікт щодо гучності увімкнутого телевізора, проте не пам`ятає чим закінчився конфлікт, оскільки від сильного стану сп`яніння заснув, при цьому чув словесний конфлікт. 07.05.2023 року зранку виявив, що його зять ОСОБА_4 сидів на стільці в кімнаті, а на ліжку лежав труп ОСОБА_14 , ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_7 помер, після чого сказав ОСОБА_15 викликати працівників поліції. Крім того, свідок зазначив, що під час розпивання спиртних напоїв вони їли торт, який нарізали ножем з червоною рукояткою, та повідомив, що у квартирі вони перебували утрьох: він, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 129-133);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 08.05.2023 та DVD-R диском слідчого експерименту, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_2 , під час якого він детально розповів, що 06.05.2023 прийшов до свого тестя ОСОБА_10 , до квартири АДРЕСА_2 , де разом з ним та його сусідом ОСОБА_13 , в кімнаті вживали спиртні напої, під час чого між ним та ОСОБА_13 виник словесний конфлікт щодо гучності телевізора. Після чого ОСОБА_2 піднявся зі стільця та пішов до кухні, звідки взяв ніж з червоною ручкою та зайшовши до кімнати, ОСОБА_5 піднявся з дивану та став навпроти нього, проте ОСОБА_2 в цей час наніс один удар ножем в грудну клітину з лівої сторони потерпілого, від чого ОСОБА_5 сів на диван та впав на спину на диван. Після чого ОСОБА_2 направився до вхідних дверей квартири, та відчинивши їх викинув ніж на сходову площадку, та пішов назад в кімнату, де ліг спати. Прокинувшись вранці, ОСОБА_2 побачив, що у ОСОБА_14 відкриті очі та його тіло було холодним, тому він відразу розбудив ОСОБА_10 , після чого викликав працівників поліції (т. 1 а.с.134-138).

Тобто, показання даного свідка, із врахуванням вищенаведеного та змісту ухваленого судом вироку, не є тим єдиним фундаментом, на якому засновані висновки колегії суддів стосовно винуватості ОСОБА_2 , та - показання свідка ОСОБА_3 узгоджуються із іншими доказами, які колегія суддів прийняла до уваги, мотивувавши ними прийняте судове рішення.

Саме тому, із врахуванням того виключного випадку, яким є смерть свідка ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 010-2421 від 30.06.2023, колегія суддів була позбавлена можливості допитати даного свідка в судовому засіданні.

Водночас - із врахуванням тієї обставини, що показання даного свідка не є вирішальним та єдиним доказом, у сукупності досліджених та проаналізованих колегією суддів доказів, які свідчать про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 , враховуючи наявність у суду доказів, що підтверджують позасудові показання відсутнього свідка, на моє переконання, як члена колегії суддів, позасудові показання свідка ОСОБА_3 , надані під час його допиту слідчому на стадії досудового розслідування, можуть бути сприйняті колегією суддів як належні, допустимі, достатні та достовірні докази, на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та ці показання додатково, у сукупності із іншими доказами, перелік яких наведено у мотивувальній частині вироку, вказують на те, що окрім ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_16 у помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , де було вбито ОСОБА_16 , сторонні особи не перебували, що спростовує версію сторони захисту стосовно нанесення потерпілому ОСОБА_16 тілесних ушкоджень, які спричинили смерть останнього, третьою особою, не встановленою під час досудового розслідування.

Дотримуючись саме такої позиції, я також виходжу із того, що нині судова система України працює в умовах воєнного стану, та через значне навантаження, яке лягає на плечі суддів, складним викликом сьогодення - є питання дотримання судом розумних процесуальних строків судового розгляду кримінального провадження. Непоодинокими є випадки, коли з часу надходження обвинувального акту до суду до стадії допиту свідків, як з боку сторони обвинувачення, так і з боку сторони захисту, проходить значний проміжок часу, під час якого можуть виникати обставини, які виключають можливість безпосереднього допиту свідка в судовому засіданні, зокрема - такі виключні обставини, як смерть свідка, що мало місце у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , що, на мою думку, надає суду право на застосування тесту «Al-Khawaja and Tahery» («Аль-Хаваджа та Тахері»), який використовується для оцінки допустимості показань свідка, який не з`явився до суду, та загальної справедливості судового розгляду відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, із врахуванням принципу верховенства права, закріпленого у ст. 8 КПК України, та завдань кримінального провадження, реалій сьогодення, а саме - воєнний стан, введений в Україні у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, вважаю, що серед доказів, на які посилається колегія суддів в обвинувальному вироку відносно ОСОБА_2 , мав бути зазначений також: протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 07.05.2023, в якому викладені показання даного свідка, допитаного під час досудового розслідування, який на час судового розгляду кримінального провадження помер (т. 2 а.с. 110-119).

Суддя ОСОБА_1