Рішення від 08 липня 2024 р. у справі №757/24641/20-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24641/20-ц

пр. 2-1654/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника позивача: не з`явився,

відповідача: ОСОБА_2,

третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 95 039,00 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 950,39 грн.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_4 є власницею квартири АДРЕСА_1 . 02.02.2020 року сталося залиття її квартири з квартири АДРЕСА_2 , власницею якої є відповідач, про що було складено акт № 53 про залиття, аварію, яка трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 19.02.2020 року, затверджений головним інженером ЖЕД «Хрещатик» Комунального підприємства (далі - КП) «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва». Відповідно до вказаного акту від 19.02.2020 року № 53 комісією встановлено, що причиною залиття її квартири стало пошкодження гнучкої підводки до кухонної мойки у квартирі АДРЕСА_2 . Вказує, що з вини відповідача, яка не забезпечує утримання належної їй квартири, зокрема, кухонного обладнання, в належному стані, сталося залиття квартири позивача, яке поширилося на кімнату, ванну, кухню, гардероб, коридор та завдало численних пошкоджень майну. Внаслідок залиття квартири ОСОБА_4 була вимушена здійснити ремонті роботи для відновлення нормального стану квартири, придатного для проживання в ній. Вартість ремонтних робіт, які позивач має зробити для відновлення свого порушеного права, є збитками, які повинні бути відшкодовані відповідачем. За результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження від 06.03.2020 року № 06/03-2020, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, що утворилися внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 станом на час проведення дослідження становить 95 039,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2020 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2020 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, та підготовче засідання у справі призначено на 18.11.2020 року.

10.11.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

18.11.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - ОСОБА_7 надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання, призначеного на 18.11.2020 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 05.04.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2021 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 15.07.2021 року.

14.06.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме висновку судового експерта Тітенка І.О. № 06/03-2020 від 06.03.2020 року за результатами проведення будівельно-технічної експертизи.

15.07.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

15.07.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 15.07.2021 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.07.2021 року приєднано до матеріалів справи подані 14.06.2021 року представником відповідача докази, та у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 06.12.2021 року.

06.12.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Чорного Є.О. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2021 року у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 28.04.2022 року.

22.12.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Чорного Є.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що позивач не надала підтвердження позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди позивач належниї допустимих та доказів, які б підтверджували факт залиття її квартири саме з вини відповідача. Вказує, що визначення причин залиття квартири, викладених в акті від 19.02.2020 року № 53 відбулося комісією ЖЕД «Хрещатик» КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» без обстеження та огляду квартири АДРЕСА_2 та за відсутності позивача (її представника або особи, яка користувалася житловим приміщенням), що підтверджується відсутністю їх підпису у відповідному акті. Крім того, позивач лише 19.02.2020 року звернулася до ЖЕД «Хрещатик» КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» з повідомленням про залиття, тобто через 17 днів з визначеної дати залиття. Зазначає, що 02.02.2020 року (визначена комісією в акті від 19.02.2020 року № 53 дати залиття) ОСОБА_2 перебувала за межами України, оскільки з 04.10.2019 року по 27.05.2021 року безперервно перебувала за кордоном. Перед виїздом за межі України на тривалий строк, відповідач передала належну їй квартиру АДРЕСА_2 в найм (оренду) ОСОБА_3 , що підтверджується договором від 25.09.2019 року. Відтак, позивачем не доведено факту спричинення їй матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття її квартири по вині ОСОБА_2 . Отже, належним відповідачем у вказаній справі має бути ОСОБА_3 , який користувався квартирою на правах наймача станом на 02.02.2020 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2022 року приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву, та у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 04.08.2022 року.

28.04.2022 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було передано головуючому судді 03.05.2022 року.

12.07.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Поліщука В.В. надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів EASYCON.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2022 року у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Поліщука В.В., про проведення підготовчого засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів EASYCON відмовлено.

03.08.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Поліщука В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

04.08.2022 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та підготовче засідання призначено на 20.10.2022 року.

19.10.2022 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Поліщука В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

20.10.2022 року адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Чорного Є.О. заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 20.10.2022 року, без фіксування технічними засобами та відкладення розгляду справи у зв`язку із неявкою позивача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2022 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3 ); зобов`язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали у справі направити третій особі копію позовної заяви з додатками та надати суду докази такого направлення.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2022 року у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача та представника відповідача, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 09.02.2023 року.

24.10.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Поліщука В.В. надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів EASYCON.

03.11.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Поліщука В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.01.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

20.01.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшли докази направлення третій особі копії позовної заяви з додатками.

24.01.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва та 09.02.2023 року, 21.02.2023 року засобами поштового зв`язку від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача заперечила проти відзиву на позовну заяву, зазначивши, що доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2023 року приєднано до матеріалів справи відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 16.05.2023 року.

28.02.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшли докази направлення третій особі копії позовної заяви з додатками.

15.05.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

16.05.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 16.05.2023 року, за її відсутності, в якому остання просила розглянути клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2023 року клопотання представника позивача - адвоката Капустінської Олени Геннадіївни, про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задоволено; зупинено провадження у вказаній цивільній справі до залучення у справі правонаступника ОСОБА_4

08.08.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва та 16.08.2023 року засобами поштового зв`язку від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшло клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача - ОСОБА_5 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2023 року замінено позивача у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди на правонаступника - ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_5 ); роз`яснено ОСОБА_5 , що усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для неї так само, як вони були обов`язкові для особи, яку вона замінила; провадження у вказаній цивільній справі поновлено та справу призначено до розгляду в судове засідання на 14.11.2023 року.

30.10.2023 року та 31.10.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшли заяви, без застосування електронного цифрового підпису, про відкладення розгляду справи.

13.11.2023 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому остання повідомила про припинення представництва її інтересів адвокатом Чорним Є.О.

14.11.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

14.11.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.11.2023 року справу знято зі складу у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві та судове засідання призначено на 22.02.2024 року.

09.11.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка була передана головуючому судді 23.11.2023 року.

30.10.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

22.02.2024 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та судове засідання призначено на 14.05.2024 року.

13.02.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було передано головуючому судді 04.03.2024 року.

20.02.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, які були передані головуючому судді 04.03.2024 року.

21.02.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшли клопотання про витребування доказів, які були передані головуючому судді 04.03.2024 року.

21.02.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, яке було передано головуючому судді 04.03.2024 року.

01.03.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшло клопотання про виправлення описки в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2023 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2024 року заяву представника позивача - адвоката Капустінської Олени Геннадіївни, про виправлення описки в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2023 року у справі № 757/24641/20-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задоволено; внесено виправлення в ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2023 року.

29.04.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

13.05.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Капустінської О.Г. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

14.05.2024 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на онлайн підготовці суддів, організованій Національною школою суддів України за місцем роботи та судове засідання призначено на 09.07.2024 року.

14.05.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача у справі, оскільки на момент залиття квартири АДРЕСА_1 вона перебувала за кордоном, належним відповідачем у справі є орендар квартири АДРЕСА_2 .

В судове засідання 09.07.2024 року з`явилася відповідач.

Позивач, її представник та третя особа в судове засідання 09.07.2024 року не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 13.05.2024 року просила розглядати справу за відсутності позивача та її представника.

Оскільки, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності позивача, її представника та третьої особи.

Відповідач 09.07.2024 року в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала з викладених у відзиві та додаткових поясненнях підстав та просила в позові відмовити.

Вислухавши пояснення відповідача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_4 належала квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором про поділ майна, придбаного як спільна сумісна власність подружжя від 13.11.2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. за реєстровим № 1600, та договором дарування частини квартири від 13.11.2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. за реєстровим № 1601 (том 1, а. с. 7-9).

02.02.2020 року у квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття, причиною якого є пошкодження гнучкої підводки до кухонної мойки у квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується актом комісії № 53 про залиття, аварію, яка трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 19.02.2020 року, затверджений головним інженером ЖЕД «Хрещатик» КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (том 1, а. с. 16).

Відповідно до висновку судового експерта Тітенка І.О. № 06/03-2020 від 06.03.2020 року за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, що утворилися внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 станом на час проведення дослідження становить 95 039,00 грн. з урахуванням ПДВ (том 1, а. с. 17-48).

Згідно інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 29.05.2020 року № 210716186 ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_2 (том 1, а. с. 14-15).

25.09.2019 року між ОСОБА_2 (наймодавець) та ОСОБА_3 (наймач) було укладено договір найму (оренди) нерухомого майна (далі - договір найму (оренди) нерухомого майна від 25.09.2019 року), предметом якого є тимчасова здача в оренду на відплатній основі належного наймодавцю житлового приміщення у вигляді трикімнатної квартири АДРЕСА_2 зі всіма невід`ємними технічними пристроями та предметами, відповідно до Додатку № 1 до цього договору (том 1, а. с. 151-155).

Відповідно до п.п. 2.2.2. договору найму (оренди) нерухомого майна від 25.09.2019 року, обов`язком наймача є забезпечення збереження та утримання в належному стані об`єкта нерухомості, не допускаючи його псування або приведення у непридатний стан.

Згідно п.п. 4.1. договору найму (оренди) нерухомого майна від 25.09.2019 року, строк дії договору визначено з 05.10.2019 року по 04.10.2021 року.

Шкода, нанесена наймодавцю або третім особам внаслідок порушення наймачем умов договору, відшкодовується наймачем самостійно у повному обсязі (п.п. 5.2.1. договору найму (оренди) нерухомого майна від 25.09.2019 року).

04.10.2019 року між ОСОБА_2 (наймодавець) та ОСОБА_3 (наймач) було підписано акт приймання-передачі житлового приміщення (Додаток № 1 до договору найму (оренди) нерухомого майна від 25.09.2019 року) у вигляді трикімнатної квартири АДРЕСА_2 зі всіма невід`ємними технічними пристроями та предметами, відповідно до якого об`єкт нерухомості та майно в ньому, передачі наймачу в приданому для використанні за призначенням стані. Наймач зобов`язується забезпечити збереження та повернути наймодавцю об`єкт нерухомості та майно в ньому в придатному стані, ураховуючи нормальний фізичний знос (том 1, а. с. 154).

Згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16.07.2021 року № 91/С-9695, ОСОБА_2 04.10.2019 року перетнула державний кордон України та повернулася на територію України 27.05.2021 року (том 1, а. с. 150).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 в АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Книги реєстрації актів цивільного стану м. Алтея (Том 00062, сторінка 363) (том 2, а. с. 59-62).

14.07.2023 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колич Т.В. видано ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , яке зареєстровано в реєстрі за № 610 (том 2, а. с. 78-79).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частинами. 4, 5 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч. 3 ст. 386 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені законодавцем у ст. 1166 ЦК України, згідно ч. ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи (п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 посилалася на те, що 02.02.2020 року сталося залиття належної їй на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується долученим до матеріалів справи актом № 53 про залиття, аварію, яка трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 19.02.2020 року, складеним ЖЕД «Хрещатик».

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 (далі - Правила) визначено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (пункт 2.3.6).

Додатком 4 до Правил встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

Зазначене підтверджено у листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо розміщення інформації на Урядовому порталі», яке має роз`яснювальний та рекомендаційний характер.

У наданому позивачем на підтвердження факту завдання шкоди акті про залиття (аварію) від 19.02.2020 року, складеним ЖЕД «Хрещатик», відсутні підписи позивача та відповідача. Тобто вказаний акт складено за відсутності зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної особи, що є обов`язковим. При цьому вказаний акт було складено 19.02.2020 року, а не 02.02.2020 року, коли сталося залиття квартири.

Отже, доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_2 у залитті квартири ОСОБА_1 судом не встановлено.

Під час судового розгляду встановлено, що ні позивач, ні відповідач, ні їхні представники не були присутні під час складення акту від 19.02.2020 року. При цьому не встановлено, що комісією обстежувалася квартира відповідача.

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом із цим, суд зазначає, що 02.02.2020 року (дата залиття квартири) ОСОБА_2 передала квартиру АДРЕСА_2 в найм (оренду) ОСОБА_3 на підставі договору найму (оренди) нерухомого майна від 25.09.2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 780 ЦК України, шкода, завдана третім особам у зв`язку з володінням та/або користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч. ч. 1-4 ст. 51 ЦПК України).

Аналіз наведених норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (див.: висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц).

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Разом із цим, суд звертає увагу на те, що клопотань про залучення співвідповідача чи заміну первісного відповідача на належного відповідача позивачем подано не було.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Згідно ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження того, що саме відповідач є тією особою, яка завдала шкоди майну позивача. Також позивачем не надано доказів на підтвердження причино-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та заподіяною позивачу шкодою, як не надано доказів і вини відповідача у заподіянні шкоди. Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 22, 23, 316, 319, 322, 383, 780, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Григоренко