Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 23 квітня 2026 р.
Справа: №754/12585/25
Суддя: Чекулаєв С. О.
Справа №754/12585/25
Провадження № 2/752/6228/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
24.04.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Ільніцької І.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу
ВСТАНОВИВ:
до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу та встановлення аліментів у твердій грошовій сумі.
Вимоги щодо поділу майна подружжя не заявлялися.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08.08.2025 матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення аліментів у твердій грошовій сумі передані за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2025 головуючим суддею у справі визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.10.2025 відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24.03.2026 суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20.04.2026 виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В судовому засідання 24.04.2026 позивач та представник позивача позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та просив суд призначити строк для примирення подружжя, а також заявив клопотання про врегулювання спору за участю судді.
Фактичні обставини встановлені Судом
24.06.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Донецька зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис в Книзі раєстрації шлюбів №370 та видане Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Прізвище дружини змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про народження від 03.08.2011, серія НОМЕР_2 , батьками якого вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Позивач у позовній заяві зазначає, що сімейне життя з відповідачем поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
Перешкод для пред`явлення позову про розірвання шлюбу судом не встановлено.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд
Відповідно до статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України (надалі за текстом також - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Згідно положень частини третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною третьою статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Частиною другою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (частина друга статті 114 СК України).
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (частина третя статті 115 СК України).
Як вбачається з матеріалів справи, а також з пояснень сторін, позивач стверджує про своє категоричне не бажання продовжувати подружні відносини з відповідачем.
Позивач також висловила категоричні заперечення щодо призначення судом строку для примирення подружжя, оскільки вважає, що збереження сім`ї є неможливим та таким, що суперечить її інтересам.
Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
Враховуючи пояснення позивача про її небажання зберігати шлюб із відповідачем, а також зважаючи на те, що позовна заява про розірвання шлюбу була подана ще 05.08.2025 і за цей час сторони не знайшли за можливе примиритися, суд не вбачає підстав для зупинення розгляду справи і призначення строку для примирення подружжя.
Суд також не вбачає правових підстав для врегулювання спору за участю судді, оскільки, по-перше, така заяві від представника відповідача надійшла вже після початку розгляду справи по суті, а по-друге, позивач не висловила своєї згоди на це.
В судовому засіданні 24.04.2026 був присутній також неповнолітній син позивача та відповідача - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який висловився за припинення шлюбу між батьком та матір`ю.
Суд звертає увагу, що у справах про розірваня шлюбу визначальним є встановлення факту, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечать інтересам хоча б одного з них. Саме таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, наголошуючи, що небажання одного з подружжя продовжувати шлюбні відносини саме по собі є достатньою підставою для розірвання шлюбу, оскільки примушування до збереження шлюбу суперечить принципу свободи сімейних відносин.
Суд встановив, що ОСОБА_1 не бажає збереження шлюбу з відповідачем, в категоричній формі висловлюється за розірвання шлюбу, спільне подружнє життя у сторін не склалося, вони припинили шлюбні стосунки і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім`ї є неможливим.
Враховуючи викладені обставини суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись статтями: 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, а також статтями: 2, 4, 10-13, 18, 19, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 24.06.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Донецька, про що зроблено актовий запис в Книзі раєстрації шлюбів №370 та видане Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 27.04.2026.
Суддя С.О. Чекулаєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua