Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №243/2230/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/2230/26

Провадження № 3-зв/243/4/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Фалін І.Ю., розглянувши заяву адвоката Александрова Дмитра Олександровича, який здійснює захист особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, гр-на ОСОБА_1 , про відвід судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Проніна Сергія Георгійовича від розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (справа № 243/2230/26, провадження № 3/243/1230/2026),

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся адвокат Александров Дмитро Олександрович, який здійснює захист особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, гр-на ОСОБА_1 , про відвід судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Проніна Сергія Георгійовича від розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (справа № 243/2230/26, провадження № 3/243/1230/2026).

В обґрунтування своєї заяви захисник зазначив, що 15.04.2026 року під час судового розгляду стороною захисту було підтримано раніше подане письмове клопотання про виклик та допит у судовому засіданні лікаря-лаборанта ОСОБА_2 , яка, за матеріалами справи, безпосередньо проводила лабораторне дослідження біологічного матеріалу, результат якого покладено в основу обвинувачення. Зазначене клопотання було обґрунтоване конкретними обставинами, що мають істотне значення для перевірки допустимості, належності та достовірності ключового доказу обвинувачення. Сторона захисту звернула увагу на наявність суперечностей у письмових відповідях медичного закладу щодо методу лабораторного дослідження, на відсутність належного документального підтвердження застосованої методики виконання вимірювань, на невизначеність щодо конфігурації використаного обладнання, а також на обставину невідбору крові та на необхідність безпосередньо з`ясувати, яким саме способом проводилось дослідження і що саме означає його результат для цілей встановлення стану сп`яніння. Окремо стороною захисту було наголошено, що питання, які підлягали з`ясуванню шляхом допиту зазначеної особи, належать до сфери спеціальних знань. Зокрема, йшлося про принципову відмінність між показниками етанолу в сечі та показниками етанолу в крові, а також про відсутність у чинному законодавстві нормативно закріпленої формули чи методики, яка б дозволяла механічно перераховувати концентрацію етанолу в сечі у концентрацію етанолу в крові або ототожнювати ці показники для цілей встановлення стану алкогольного сп`яніння. За таких обставин, з`ясування значення результату лабораторного дослідження потребувало безпосереднього допиту особи, яка це дослідження проводила. Попри наведені доводи, суд відмовив у задоволенні клопотання. На прохання сторони захисту конкретизувати мотиви відмови суд зазначив лише, що «суд не знаходить підстав». Інших мотивів відмови судом наведено не було.

Заява про відвід подається не з підстав незгоди сторони захисту з процесуальним рішенням суду як таким. Підставою для її подання є відсутність належного мотивованого розгляду суттєвого клопотання захисту, яке стосувалося перевірки ключового доказу обвинувачення, а також фактичне ненадання судом відповіді по суті на конкретні доводи сторони захисту. Суд не навів мотивів, з яких випливає, що наведені захистом обставини не мають значення для справи. Суд не навів мотивів, з яких випливає, що допит особи, яка безпосередньо проводила лабораторне дослідження, не є необхідним для перевірки достовірності доказу, покладеного в основу обвинувачення. Суд не навів мотивів, з яких випливає, що наведені стороною захисту питання спеціального характеру не потребують з`ясування під час судового розгляду. Фраза «суд не знаходить підстав» за відсутності будь-якого подальшого аналізу не містить мотивів, достатніх для розуміння причин відмови у задоволенні клопотання.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право користуватися юридичною допомогою адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 246 КУпАП передбачає, що порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в районних, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За таких обставин саме характер процесуальної поведінки суду при розгляді клопотання сторони захисту, а саме відсутність належного мотивованого розгляду клопотання, яке прямо стосувалося перевірки основного доказу обвинувачення, об`єктивно викликає сумнів у тому, що суд забезпечить всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи та реалізацію права на захист у цій справі, що хоча КУпАП не містить розгорнутого регулювання підстав відводу судді, загальні стандарти безсторонності та вмотивованості процесуальних рішень чітко визначені у кримінальному процесі.

Так, відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. При цьому практика застосування цієї норми виходить із того, що такі сумніви можуть виникати не лише з формальних підстав, а й з характеру процесуальної поведінки суду.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд зобов`язаний оцінювати докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а також забезпечити їх безпосереднє дослідження.

За своєю природою провадження за ст. 130 КУпАП має каральний характер і передбачає суттєве втручання у права особи, а отже, за стандартами ЄСПЛ до нього мають застосовуватись гарантії, притаманні кримінальному процесу, зокрема щодо безсторонності суду та реальної можливості перевірки доказів.

З огляду на викладене, заявник просить задовольнити заяву про відвід судді Проніна Сергія Георгійовича від розгляду справи № 243/2230/26.

В судовому засіданні заявник, адвокат Александров Д.О., підтримав подану заяву, просив її задовольнити та відвести суддю Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Проніна Сергія Георгійовича від розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (справа № 243/2230/26, провадження № 3/243/1230/2026)..

Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судовому засіданні участь не приймав, про дату, час та спосіб розгляду заяви у суді був повідомлений належним чином. При цьому, приймаю до уваги, що ОСОБА_1 скористався допомогою захисника, який представляє його інтереси в судовому засіданні, а тому вважаю за можливе здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Пронін С.Г. в судовому засіданні не брав участь, надіслав заяву з проханням розглядати заяву про його відвід у справі № 243/2230/26 без його участі.

Заслухавши захисника, перевіривши доводи заяви про відвід, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Положеннями ст. 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09.06.2011).

Кодекс України про адміністративне правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують можливість заявити відвід судді і не передбачають порядку розгляду такої заяви про відвід судді.

Разом з тим, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є складовою частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

За таких обставин, в даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, яка полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Статтею 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

В той же час, доводи заяви захисника про відвід, незважаючи на заперечення останнього щодо цього, зводяться до незгоди сторони захисту з процесуальними діями та рішеннями судді Проніна С.Г. У судовому засіданні встановлено, що матеріали, якими адвокат Александров Д.О. обґрунтовує необхідність відводу судді, не вказують на наявність будь-якої упередженості судді Проніна С.Г. під час розгляду адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд зазначає, що незгода сторони із процесуальними діями судді та постановленими ним рішенням під час розгляду справи не можуть бути підставою для відводу судді.

З огляду на викладене вище, вважаю поданий захисником Александровим Д.О. відвід невмотивованим. Обставини, зазначені у заяві про відвід судді, не є підставою для такого відводу, оскільки вони не можуть вплинути на прийняття суддею об`єктивного рішення, адже особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 80 КПК України, ст. 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви адвоката Александрова Дмитра Олександровича, який здійснює захист гр-на ОСОБА_1 , про відвід судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Проніна Сергія Георгійовича від розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (справа № 243/2230/26, провадження № 3/243/1230/2026), відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Фалін