Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №127/12276/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12276/26

Провадження 3/127/2578/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 191 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 191 КУпАП.

27.03.2026 інспектором СКОЗ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майором поліції Слободяником С.П. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 152663. З даного протоколу вбачається, що «27.03.2026 о 14 год. 30 хв. за адресою: м. Вінниця, вул. Д. Михайловського, 103, встановлено, що ОСОБА_1 порушив умови зберігання холодної зброї, залишив мисливські ножі без нагляду, що призвело до їх втрати», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 191 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме шляхом надіслання повістки про виклик до суду засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявним в матеріалах справи відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Суд вжив усіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи. Таким чином, судом дотримано прав та процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом враховано, що явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання є суб`єктивним процесуальним правом, і як кожне суб`єктивне право – це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб`єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.

Клопотання про відкладення судового засідання від ОСОБА_1 не надходило. Причини неявки суду не повідомлено.

Водночас, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 191 КУпАП, не є обов`язковою.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 268 КУпАП, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно дозволу № 2416, виданого 07.11.2016 ОСОБА_1 , останній має право на зберігання, зокрема, мисливських ножів № ВІ 00114 та № ВІ 00115. Термін дії дозволу – до 10.03.2026.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 27.03.2026, які містяться матеріалах справи вбачається, що в його користуванні перебували два мисливських ножа № ВІ 00115 та № 00114, які зареєстровані на його ім`я по дозволу № НОМЕР_2 виданого 07.11.2016 СКОЗ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. Дані ножі зберігались за місцем проживання ОСОБА_1 в металевому сейфі, якими він не користувався тривалий час. 27.03.2026 під час перевірки особистих речей ОСОБА_1 виявив відсутність ножів у сейфі.

27.03.2026 ОСОБА_1 подав заяву про зняття його з обліку в СКОЗ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, як власника мисливських ножів № ВІ 00115 та ВІ № 00114 у зв`язку з їх втратою.

З рапорту інспектора СКОЗ Вінницького РУП майора поліції С.Слободяника від 27.03.2026 вбачається, що втрату ОСОБА_1 мисливських ножів, на зберігання яких йому було видано 07.11.2016 дозвіл № 2416, було виявлено в ході проведення перевірки власників зброї.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 порушив умови зберігання холодної зброї, залишив мисливські ножі без нагляду, що призвело до їх втрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 КУпАП порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї - тягне за собою адміністративну відповідальність.

Так, об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП виражається у порушенні правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів (формальний склад).

Згідно п. 12.12 глави 12 розділу II Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України 21 серпня 1998 року № 622 і зареєстрованої в МЮУ 07.10.1998 за № 637/3077, зброя, бойові припаси до неї, основні частини зброї, пристрої та патрони до них, що належать громадянам, мають зберігатися в металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, за місцем їх постійного проживання або в місцях тимчасового перебування власників (дачних будинках тощо) та які виключають вільний доступ до них сторонніх осіб. Про зберігання зброї, основних частин зброї, пристроїв у місцях тимчасового перебування власника власник повідомляє органи (підрозділи) поліції в порядку, визначеному пунктом 7.6 глави 7 розділу І цієї Інструкції. При цьому зброя, пристрої мають бути в розрядженому стані.

У відповідності до п. 1.3 глави 1 розділу I вищевказаної Інструкції, основними завданнями органів (підрозділів) поліції є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду (далі - пневматична зброя) і холодної зброї (арбалети, луки з зусиллям натягу тятиви більше ніж 20 кг, мисливські ножі тощо (далі - холодна зброя)), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (далі - пристрої), та патрони до них, основних частин зброї бойових припасів до зброї і охолощеної зброї, вибухових матеріалів і речовин, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.

Судом встановлено, що дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 191 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 191 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 152663 від 27.03.2026, рапортом майора поліції С.Слободяника від 27.03.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.03.2026, які містяться в матеріалах справи, а також іншими матеріалами справи.

Санкція ч. 1 ст. 191 КУпАП передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення. Тому, вирішуючи який саме вид адміністративного стягнення слід застосувати до правопорушника, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 191 КУпАП, у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без оплатного вилучення зброї. Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 03.01.2023.

На підставі викладеного та керуючись п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 9, 23, 24, 30, 33-35, 38, ч. 1 ст. 191, ст.ст. 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294, 3171 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 191 КУпАП, та стягнути з нього штраф в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 119 (сто дев`ятнадцять) гривень 00 копійок на користь держави без оплатного вилучення зброї.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу , та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .

Суддя