Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №127/10957/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10957/26

Провадження № 3/127/2249/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 145208 від 10.03.2026: « ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 05.03.2026 року, перебуваючи в КЗ «ВЛ № 35» під час навчального процесу згенерував фото однокласниці ОСОБА_3 в оголеному вигляді, чим порушив її честь та гідність.

ОСОБА_1 до суду з`явилась, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, зазначивши, що фото про яке йде мова відсутнє, її син та однокласниця працівниками поліції не опитані, їх пояснення відсутні.

Також, ОСОБА_1 суду пояснила, що 05.03.2026 в обідній час до ОСОБА_1 зателефонувала класний керівник та повідомила про ситуацію, що сталась, та попросила прийти до школи. Насправді, у її сина в телефоні була особиста переписка з другом, в якій через чат-бот вони створювали різні зображення, однак, зображення були заблюренні. На вимогу інших дітей, син ОСОБА_1 показав переписку, але, діти помилково зробили висновок, що на фото їх однокласниця.

Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що її син дуже спокійна дитина, не завжди може постояти за себе, та відмовити. Після ситуації що склалась, син ОСОБА_1 вибачився перед однокласницею за неприємну ситуацію, що склалась.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.

Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Статтею 150 СК України встановлено вичерпний перелік обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так, відповідно до положень ст. 150 СК України (частини 1 – 7): 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов`язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Ухилення від виконання саме цих, передбачених ст. 150 СК України обов`язків, і не саме по собі, а саме щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей – утворює склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Тому, для утворення діями/бездіяльністю батьків або осіб, які їх замінюють об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, необхідна сукупність трьох юридичних фактів:

1) факт ухилення;

2) безпосередній предмет ухилення: обов`язки, передбачені статтею 150 СК України;

3) предмет ухилення невід`ємно пов`язаний із забезпеченням необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

За відсутності хоч одного з трьох вищеназваних юридичних фактів – об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП – відсутня.

При цьому, про ухилення від виконання батьківських обов`язків не свідчить лише поведінка малолітнього (неповнолітнього), в діях батьків має міститись склад невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, зокрема статтею 150 СК України, і саме щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Поведінка малолітнього (неповнолітнього) як може бути наслідком ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, так може і не бути. Оскільки визначальним в означеній категорії справ є встановлення конкретних, передбачених ст. 150 СК України батьківських обов`язків, від виконання яких в сфері забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, ухилилась особа (батько, мати, особа, що їх замінює). Про що в протоколі про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, не вказано взагалі.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 145208 від 10.03.2026 зазначено, що громадянка ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 05.03.2026 року, перебуваючи в КЗ «ВЛ № 35» під час навчального процесу згенерував фото однокласниці ОСОБА_3 в оголеному вигляді, чим порушив її честь та гідність.

Проте, від яких саме обов`язків щодо виховання свого сина ухилялась ОСОБА_1 – не зазначено.

Вчинок неповнолітнього: як може бути наслідком ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, так може і не бути. Тому визначальним в означеній категорії справ – є встановлення конкретних, передбачених ст. 150 СК України батьківських обов`язків, від виконання яких в сфері забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, ухилилась особа (батько, мати, особа, що їх замінює). Про що в протоколі про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, не вказано взагалі.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що в діях ОСОБА_1 міститься склад ухилення нею від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її неповнолітнього сина.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання обов`язку піклуватися про здоров`я дитини, його фізичного, духовного та морального розвитку.

Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, зокрема те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 05.03.2026 року, перебуваючи в КЗ «ВЛ № 35» під час навчального процесу згенерував фото однокласниці ОСОБА_3 в оголеному вигляді, чим порушив її честь та гідність, внаслідок невиконання його матір`ю передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання сина, повністю заперечуються ОСОБА_1 , яка стверджує що її син спокійна та врівноважена дитина, проблем з сином раніше не виникало, у минулій школі він став жертвою булінгу, тому був переведений, класний керівник раніше не скаржилась на його поведінку.

Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні пояснення сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , пояснення однокласниці - ОСОБА_3 , а також відсутні пояснення класного керівника. Протокол про адміністративне правопорушення побудований лише на письмових поясненнях матері ОСОБА_3 – ОСОБА_4 .. Інші докази в матеріалах справи відсутні.

Відтак, якщо показаннями особи (осіб) заперечуються відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та за відсутності інших доказів на підтвердження цих відомостей, такі відомості не можуть вважатись судом доведеними.

За таких обставин, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, диспозиція частини 1 статті 184 КУпАП в протоколі не розкрита, відсутня, та матеріалами справи не підтверджується.

Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 184, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: