Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №638/25306/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/25306/25

Провадження № 2/638/4392/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М,,

за участю секретаря: Мажукіної Г.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Зубенка О.В. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, згідно прохальної частини якої просить суд: розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований 09.11.2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №5557. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.11.2018 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюб тривав 7 років, але з червня 2025 року стосунки між подружжям фактично припинились. Сторони перестали проживати разом, вести спільне господарство та сімейний бюджет. Подальше збереження шлюбу стало неможливим і недоцільним та суперечить інтересам позивача. Спір щодо місця проживання спільної дитини, порядку і способу її утримання, поділ майна на момент подачі позову відсутній. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який просить задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 24.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.12.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Зубенка О. до суду надано оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надала.

Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено матеріалами справи, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 09.11.2018 року зареєстровано шлюб, актовий запис №5557, прізвище дружини після реєстрації шлюбу – « ОСОБА_4 », прізвище чоловіка – « ОСОБА_5 », що підтверджує оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане 10.05.2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Подружні стосунки між позивачем та відповідачем на даний час фактично припинені, подружжя не веде спільного господарства і не проживає однією сім`єю, збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини 2 статті 104, частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 2 статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно із пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд встановив справжнє прагнення сторін до розірвання шлюбу, а відтак приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу суперечитиме інтересам сторін, окрім того збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін. Підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя суд не знаходить.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбупідлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

В позовній заяві не міститься вимога про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат по справі.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При таких обставинах суд вважає необхідним при вирішенні питання про розподіл судових витрат по справі, не застосовувати приписи статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 11-13, 81, 142, 265 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу– задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано 09.11.2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №5557.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: