Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №300/5891/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/5891/24 пров. № А/857/40293/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Кузьмича С. М., Курильця А. Р.,

з участю секретаря судового засідання – Волчанського А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду у режимі відеоконфренції апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року про встановлення судового контролю у справі №300/5891/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції – Шумей М. В.,

дата ухвалення рішення – 27 серпня 2025 року,

місце ухвалення рішення – м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач – ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача та скасувати рішення від 17 липня 2024 року №09850009694 про відмову їй, як інваліду II групи, у переведенні на пенсію по інвалідності, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року, зобов`язати відповідача з 10 липня 2024 року призначити, здійснити нарахування та провести їй виплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 09 липня 2024 року №19 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01 липня 2024 року №35/59-4.01/630.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17 липня 2024 року №092850009694. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, відповідно до вимог Закону України “Про державну службу”, починаючи з 10 липня 2024 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

25 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

Відповідач подав заперечення на заяву щодо встановлення судового контролю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року у справі №300/5891/24. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в строк протягом 30 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року по справі №300/5891/24.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що наведені позивачем у заяві про встановлення судового контролю обставини, які на її думку можуть слугувати підставою для встановлення судового контролю за виконання судового рішення у справі №300/5891/24, зокрема індексація пенсії з 01 березня 2025 року, документи, які беруться до уваги при призначенні пенсії, припинення виплати пенсії, не були предметом розгляду під час вирішення справи по суті та жодних зобов`язань щодо зазначених обставин до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішення у справі №300/5891/24 не містить. З врахуванням наведеного вище просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовити.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Представник відповідача (апелянта) – Марголич В. В. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 у судовому засіданні в режимі відеоконференції не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року у справі №300/5891/24 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14, 370 КАС України.

Приписи ст.382-383 КАС України передбачають декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст.382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч.1 ст.383 КАС України).

За змістом ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

Приписами ч.1 ст.382-1 КАС України визначено, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Колегія суддів зазначає, що застосування ст.382-383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17 липня 2024 року №092850009694. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, відповідно до вимог Закону України “Про державну службу”, починаючи з 10 липня 2024 року.

Рішення у справі №300/589124 набрало законної сили 14 липня 2025 року.

На виконання рішення суду видано виконавчий лист, який 18 серпня 2025 року подано на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, однак на час розгляду вказаної заяви інформації щодо примусового виконання рішення у справі №300/5891/24 немає.

Матеріалами справи стверджується, що позивач 14 липня 2025 року звернулася у пенсійний орган про надання інформації щодо виконання рішення суду у справі №300/5891/24 та Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 06 серпня 2025 року №15608-15 713/К-53/8-1300/25 повідомило, що на виконання судового рішення у справі №300/5891/24 позивача з 10 липня 2024 року переведено на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 ЗУ «Про державну службу», розмір пенсії позивача з 10 липня 2024 року становить 10661,31 грн, а з 08 лютого 2025 року розмір пенсії складає 23410,80 грн.

Відповідно до додатків до листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, пенсію позивачу призначено не з 10 липня 2024 року, а з 01 березня 2025 року по 30 червня 2025 року. Крім того, з липня 2025 року виплата пенсії позивачу повністю припинена.

10 серпня 2025 року позивач повторно звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із запитом на інформацію, в якому просила надати завірені: копію протоколу про перерахунок згідно з рішенням суду за період з 10 липня 2024 року по даний час; розрахунок (чи інший документ) на доплату донарахованої мені з 10 липня 2024 року суми пенсії за відповідний період; розрахунок індексації пенсії з 01 березня 2025 року відповідно до ПКМУ №209; довідку про суму боргу по її пенсійних виплатах, станом на 10 серпня 2025 року; інформацію про призначену пенсію з 01 березня 2025 року до 30 червня 2025 року, а не як вказано у рішенні суду - з 10 липня 2024 року.

Однак листом від 15 серпня 2025 року №1300-5308-8/106859 ГУ ПФУ у Львівській області відповіло позивачу, що запитувана нею інформація не відноситься до публічної, і даний запит на інформацію буде розглядатися в терміни та в порядку Закону України від 02.10.1996№393/96-ВР “Про звернення громадян”.

Таким чином, наведеними вище обставинами підтверджується, що Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області не виконало рішення суду у справі №300/5891/24.

Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року у справі №300/5891/24 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року про встановлення судового контролю у справі №300/5891/24 прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС таку необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.195, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 370, 372, 382, 382-1, 383 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року про встановлення судового контролю у справі №300/5891/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Мікула

судді С. М. Кузьмич

А. Р. Курилець

Повне судове рішення складено 27 квітня 2026 року.