Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №140/5832/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/5832/24 пров. № А/857/26606/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, прийняте суддею Димарчук Т.М., м. Луцьк у справі № 140/5832/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – ФОП, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Волинської митниці (надалі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000128/2 від 21.05.2024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000128/2 від 21 травня 2024.

Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у сумі 2619,43 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Суд виходив з того, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Волинська митниця подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не наданням належної юридичної оцінки доказам митниці, неповним з`ясуванням обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено певні розбіжності, які спричинили сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Також, з огляду на умови поставки FCA та умови пункту 4.2 договору (контракту) на перевезення від 06.06.2023 № 06/06-23 перевізник зобов`язується забезпечити проведення процедур завантаження/розвантаження ТЗ, при цьому, вартість таких витрат не зазначена в графі 21 ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно. Декларантом на вимогу митниці надано: лист від 21.05.2024 № 21/05-01; конвертер валют від 20.05.2024 №б/н. Листом від 21.05.2024 № 21/05/2024 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Зазначає, що відповідно наданого конвертера валют від 20.05.2024 вартість вказана 979301,05 чеських крон, що суперечить вартості товару, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 15.05.2024 №24CZ58000006PTQSA5.

Також зауважує, що під час опрацювання вищевказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.

У зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних митним органом підтверджуючих документів, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості від 21.05.2024 №UA205140/2023/000128/2 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Також вважає, що виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з огляду на предмет спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критеріїв розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, розмір витрат на професійну правову допомогу, визначений оскаржуваним рішенням суду є завищеним та підлягає зменшенню.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою у позові відмовити повністю.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та компанією «JUTA a.s» (Чеська Республіка) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №280320221 від 28.03.2022, за умовами якого продавець поставив і передав товар у власність покупця або третій стороні зазначеній покупцем, товар згідно з специфікацією, яка є невід`ємною частиною такого контракту, а покупець прийняти товар і оплатити його на умовах контракту. Асортимент, якість та загальна кількість товару вказано у специфікації. Ціни на товар встановлюються у євро і наведені у специфікаціях до контракту та розуміються на умовах FCА Olomouc (відповідно до Incoterms 2010). Загальна вартість Контракту становить - 300 000,00 євро (а.с.32-33).

Згідно специфікації №1 від 02.05.2024 до вказаного контракту сторони домовилися про поставку товару – «Шпагат сільськогосподарський виготовлений із поліпропіленової нитки». Призначений для в`язання тюків сіна та соломи в прес-підбирачах: Арт.5926322001211J (56074100) поліпропіленовий шпагат PP twine 500/2000 m, white - 1800 рулонів, товщина-Тех 2000 (500 м./кг.), довжина 2000 м, колір натуральний білий, міцність на розтягування 80 кг, вага нетто - 13500 кг. Арт.2634100115201J (56074100) поліпропіленовий шпагат PP twine 1000/5 kg - 80 рулонів, товщина-Тех 1000 (1000 м/кг), довжина 5000 м, колір натуральний синій, міцність на розтягування 40 кг, вага нетто - 800 кг. Арт. 2634200115300J (56074100) поліпропіленовий шпагат PP twine 500/5 kg - 160 рулонів, товщина-Тех 2000 (500 м/кг), довжина 2500 м, колір натуральний сині, міцність на розтягування 80 кг, вага нетто - 1600 кг. Арт. 2634250135300J (56074100) поліпропіленовий шпагат PP twine 400/5 kg - 480 рулонів, товщина-Тех 2500 (400 м/кг), довжина 2000 м, колір натуральний синій, міцність на розтягування 100 кг, вага нетто - 4800 кг. Арт.2634340135300J (56074100) поліпропіленовий шпагат PP twine 350/5 kg - 80 рулонів, товщина-Тех 2860 (350 м/кг), довжина 1750 м, колір натуральний синій, міцність на розтягування 114 кг, вага нетто - 800 кг. Торговельна марка: JUTA. Виробник: «JUTA a.s.CZ» на загальну суму 38764,00 Євро. Умови поставки: FCА Olomouc – Чеська Республіка. Термін поставки – 2-15 днів після оплати. Умови оплати: 100% – передоплата. Ціна включає вартість відгрузки, маркування та вартість віх митних формальностей, необхідних для вивозу товару (а.с.34).

Продавцем було надіслано покупцю проформу-інвойс №0010450022 від 04.04.2024 щодо здійснення передоплати за товар в сумі 38764,00 Євро (а.с.24).

Оплата за товар відповідно до рахунка-фактури (інвойса) №0010400252 від 15.05.2024 та специфікації №1 від 02.05.2024 була здійснена покупцем на рахунок продавця згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №9 від 03.05.2024 на суму 38764,00 Євро. У графі №70 «Призначення платежу» міститься посилання на укладений між сторонами контракт №280320221 від 28.03.2022, проформу-інвойс №0010450022 від 04.04.2024 (а.с.24 зворот-25 зворот).

20.05.2024 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №24UA205140033655U6 з описом товару: «Шпагат сільськогосподарський виготовлений із поліпропіленової нитки». Призначений для в`язання тюків сіна та соломи в прес-підбирачах: Арт.5926322001211J (56074100) поліпропіленовий шпагат PP twine 500/2000 m, white - 1800 рулонів, товщина-Тех 2000 (500 м./кг.), довжина 2000 м, колір натуральний білий, міцність на розтягування 80 кг, вага нетто - 13500 кг. Арт.2634100115201J (56074100) поліпропіленовий шпагат PP twine 1000/5 kg - 80 рулонів, товщина-Тех 1000 (1000 м/кг), довжина 5000 м, колір натуральний синій, міцність на розтягування 40 кг, вага нетто - 800 кг. Арт. 2634200115300J (56074100) поліпропіленовий шпагат PP twine 500/5 kg - 160 рулонів, товщина-Тех 2000 (500 м/кг), довжина 2500 м, колір натуральний сині, міцність на розтягування 80 кг, вага нетто - 1600 кг. Арт. 2634250135300J (56074100) поліпропіленовий шпагат PP twine 400/5 kg - 480 рулонів, товщина-Тех 2500 (400 м/кг), довжина 2000 м, колір натуральний синій, міцність на розтягування 100 кг, вага нетто - 4800 кг. Арт.2634340135300J (56074100) поліпропіленовий шпагат PP twine 350/5 kg - 80 рулонів, товщина-Тех 2860 (350 м/кг), довжина 1750 м, колір натуральний синій, міцність на розтягування 114 кг, вага нетто - 800 кг. Торговельна марка: JUTA. Виробник: «JUTA a.s.CZ», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 38764,00 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 1052,51 Євро) в сумі 1702350,94 грн (еквівалентно 39816,51 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару – за ціною контракту (а.с.18-19).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт №280320221 від 28.03.2022; пакувальний лист від 15.05.2024; рахунок-проформу №0010450022 від 04.04.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №0010400252 від 15.05.2024; автотранспортну накладну CMR182355 від 15.05.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №9 від 03.05.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника від 01.03.2024; розрахунок ціни (калькуляція) від 15.05.2024; специфікація №1 від 02.05.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення (довідка про транспортні витрати) №03/05 від 15.05.2024; договір (контракт) про перевезення №06/06-23 від 06.06.2023. декларація - інвойс, складена уповноваженим експортером від 15.05.2024 №0010400252; договір-заявка на перевезення №13/05/2024-4 від 13.05.2024; рахунок на оплату послуг з перевезення вантажу від 15.05.2024 №СФ-0000046; договір про надання послуг митного брокера №16 від 15.05.2024; експортна митна декларація країни відправлення від 15.05.2024 №24CZ58000006PTQSA5 (а.с.22-34).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні 20.05.2024 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи; висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) (а.с.95 зворот).

Декларантом на вимогу митниці надано повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 21.05.2024 №21/05-01 та конвертер валют від 20.05.2024 №б/н. Листом від 21.05.2024 №21/05/2024 повідомлено про відсутність інших додаткових документів (а.с.90-92).

21.05.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000128/2 (а.с.77).

Згідно з графою 33 цього рішення заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, оскільки при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення товару документи містять розбіжності, а саме:

- відповідно до рахунка-фактури від 15.05.2024 №0010400252 умови поставки FCA, що суперечить умовам поставки, зазначеним в прайс-листі від 01.03.2024 №б/н – EXW;

- відповідно до рахунка-фактури від 15.05.2024 №0010400252 вартість товару становить 38764 Євро, однак у копії митної декларації країни відправлення від 15.05.2024 №24CZ58000006PTQSA5 вартість становить 981516;

- відповідно до рахунка-фактури від 15.05.2024 №0010400252 зазначені внутрішні витрати в сумі 3500 крон, що свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості;

- згідно рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.05.2024 №СФ-0000046 витрати на транспортування по маршруту м. Оломоуц, Чехія - м/п Краківець, Україна становлять 45000,00 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 511 км; транспортні витрати становлять 88,07 грн/км (45000/511). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту м/п Краківець – Нововолинськ (через Луцьк) становить 20000,00 грн, орієнтовна протяжність маршруту 311 км, що в перерахунку 64,31 грн/км (20000/311). Витрати на транспортування розподілені непропорційно.

Також, з огляду на умови поставки FCA та умови пункту 4.2 договору (контракту) на перевезення від 06.06.2023 №06/06-23 перевізник зобов`язується забезпечити проведення процедур завантаження/розвантаження ТЗ, при цьому, вартість таких витрат не зазначена в графі 21 ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994, МК України, також, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визначених митним органом митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1– на рівні 3,52 дол. США/кг за МД №UA100380/2024/311193 від 28.03.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару «Шпагат сільськогосподарський…» Торговельна марка: JUTA. Країна виробництва: EU Виробник: «JUTA a.s.», ввезеного з врахуванням умов поставки (FCA) та згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) стороною якого є виробник товарів.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001320 (а.с.78).

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено №24UA205140034023U4 від 21.05.2024 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.20-21).

Не погодившись з спірним рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу врегульовано, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Частинами другою третьою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що до митного оформлення позивач надав наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №280320221 від 28.03.2022; містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки. Рахунок-проформа №0010450022 від 04.04.2024, рахунок-фактура (інвойс) №0010400252 від 15.05.2024 та специфікація №1 від 02.05.2024 визначають вартість товару 38764,00 Євро.

Доказом оплати є платіжна інструкція в іноземній валюті №9 від 03.05.2024 на суму 38764,00 Євро, за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, при цьому у графі №70 «Призначення платежу» міститься посилання на укладений між сторонами контракт №280320221 від 28.03.2022, проформу-інвойс №0010450022 від 04.04.2024 (а.с.24 зворот-25 зворот).

Отже, вказана в МД №24UA205140033655U6 від 20.05.2024 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №0010400252 від 15.05.2024 та становить 38764,00 Євро.

Відтак, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 38764,00 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно специфікації №1 від 02.05.2024 до контракту №280320221 від 28.03.2022, сторонами контракту узгоджено умови поставки товару - FCА Olomouc – Чеська Республіка.

Відповідно до Правил Інкотермс термін - FCA (Free Carrier – «Франко перевізник») означає, що відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір на перевезення №06/06-23 від 06.06.2023, укладений між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та Іноземним підприємством «ЧСАД-Україна» (перевізник); договір-заявку на перевезення №13/05/2024-4 від 13.05.2024, відповідно до якої замовником послуг з перевезення вантажу є ФОП ОСОБА_1 , а перевізником Іноземне підприємство «ЧСАД-Україна» на суму 65000,00 грн; рахунок на оплату транспортних послуг з перевезення товару від 15.05.2024 №СФ-0000046 на суму 65000,00 грн, довідку про транспортні витрати №03/05 від 15.05.2024 на суму 65000,00 грн, відповідно до яких витрати по доставці товару за маршрутом: м. Оломоуц (Чехія) – м/п Краківець (Україна) становлять – 45000,00 грн, м/п Краківець (Україна) – м. Нововолинськ становлять – 20000,00 грн. При цьому, вартість витрат на перевезення товару автомобілем Mercedes Benz НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (вказаного у митній декларації), яка включена до митної вартості товару складає 45000,00 грн, що еквівалентно 1052,51 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.14,27).

З приводу тверджень відповідача про непропорційне розподілення витрат на перевезення вантажу суд правильно зазначив, що товар прямував за напрямком руху Оломоуц - Нововолинськ (через м. Луцьк, адже безпосереднє митне оформлення проводиться на м/п Луцьк). Загальна відстань за напрямком руху становить 820 км, що цілком співмірна із визначеною перевізником вартістю. З-поміж іншого перевізник вправі сам формувати ціноутворення того чи іншого перевезення з врахуванням кожного індивідуального замовлення.

Отже, визначена у митній декларації №24UA205140033655U6 від 20.05.2024 митна вартість товару у розмірі 1702350,94 грн (еквівалентно 39816,51 Євро) включає вартість товару (38764,00 Євро) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України (1052,51 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №24UA205140033655U6 від 20.05.2024.

Стосовно доводів митного органу, що в експортній митній декларації містяться числові показники вартості товарів у чеських кронах, що не кореспондується із вартістю згідно рахунку фактури у євро, суд правильно зауважив, що в експортній митній декларації зазначається статистична вартість товару з врахуванням конвертації з євро у чеський крон, використовуючи правила застосування курсів валют відповідно до законодавства країн Європейського Союзу. На вимогу митного органу по письмових пояснень долучались витяги з проведеною конвертацією станом на день заповнення експортних митних декларації, де прослідковується, що вартість у чеських кронах примірно кореспондується із тією, що вказана в експортних митних деклараціях. Курсова різниця в експортних митних деклараціях не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем. Долучена до митного оформлення експортна митна декларація в розумінні норм митного законодавства (ст. 53 МК України) підтверджує факт проходження товарами (вантажами) митного оформлення в країні відправлення, та не може слугувати підтвердженням ціни у країні експорту. Єдиним документом, що підтверджує ціну товару у країні експорту є зовнішньоекономічний контракт або рахунок-фактура, в якому сторони погодили вартість товару, та яку позивач сплатив. Митний орган безпідставно розрахував статистичну вартість товару в експортній декларації та дійшов висновку, що заявлена декларантом митна вартість товару є нижчою. Крім того, саме лише посилання на норми європейського законодавства щодо визначення статистичної вартості без наведення конкретних законодавчих норм є припущенням, на якому не може ґрунтуватися визначення митної вартості.

Наданий до митного оформлення прайс-лист сформований безпосередньо компанією-експортером продукції JUTA A.S., з якою ФОП ОСОБА_1 укладено зовнішньоекономічний контракт, яка власне і сформувала рахунок-фактуру. Інформація з прайс-листа не є публічною офертою: це надає можливість продавати товари за іншими цінами, ніж вказані в прайс-листі, у разі здорожчання товару. Тобто, для отримувача товару, інформація актуальна тільки в тому проміжку часу до якого дійсний прайс-лист. Інформація з прайс-листа поданого до митного оформлення актуальна на момент виставлення рахунка-фактури. Відображена у таких прайс-листах вартість товарів, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунку-фактурі. З огляду на вищевикладене, сам лише факт зазначення умов поставки в прайс-листі від 01.03.2024 №б/н – EXW, що не відповідає умовам поставки відповідно рахунка-фактури від 15.05.2024 №0010400252 – FCA, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

Враховуючи наведене, надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного промислового обладнання.

Апеляційний суд також вважає безпідставною вимогу митного органу надати додаткові документи, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, вимога митного органу про надання виписки з бухгалтерської документації; транспортних (перевізних) документів; висновку про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Судом також вірно наголошено, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд правильно зауважив, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім посилання на МД, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Верховний Суд у постановах від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) зазначив, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірних випадках митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу та враховуючи складність справи, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумністю їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшов правильного висновку про зменшення розміру заявлених витрат з 12500 грн до 3000 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що співмірною із наданими адвокатом послугами на виконання умов договору про надання правничої допомоги є сума 3000 грн.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 140/5832/24, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. М. Обрізко

судді М.А. Пліш

Т. І. Шинкар