Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №286/2382/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 286/2382/25Головуючий у 1-й інст. Гришковець А. Л.

Категорія 130Доповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 рокум. Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,

із секретарем судового засідання Лупіновою Д.П.,

з участю ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

захисника Лугинця В.П. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Житомира справу за апеляційною скаргою захисника Лугинця Віктора Павловича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 13 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, 26.06.2025 о 21 год. 21 хв. в м. Овруч по вул. Тараса Шевченка ОСОБА_1 керував автомобілем марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Драгер" та проведення такого огляду в медзакладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Суть апеляційної скарги

На постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 13 лютого 2026 року захисником Лугинцем В.П. в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі.

Сторона захисту вважає постанову незаконною, прийнятою з порушенням норм чинного законодавства, виходячи з наступного:

- відсутні докази керування автомобілем — відеозаписи не фіксують факт зупинки та керування транспортним засобом ОСОБА_1 ;

- на відеозаписах не зафіксовано, що поліцейський оголошував ОСОБА_1 наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння;

- вся процедура складання матеріалів про адміністративне правопорушення не зафіксована на відеозаписах, а особа не була присутня при складанні протоколу;

- рапорти поліцейських не є належними доказами, оскільки складені зацікавленими особами;

- відсутні докази порушення ОСОБА_1 ПДР, що вказує на незаконність зупинки транспортного засобу;

Враховуючи, що ОСОБА_1 , який не був присутній при розгляді справи, повний текст постанови суду був отриманий засобами поштового зв`язку 01.04.2026 року, тому захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Позиції учасників справи

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Лугинець В.П. підтримали апеляційну скаргу, надали пояснення на підтвердження її доводів. Вказали, що відеофайли містять лише спілкування ОСОБА_1 з військовими на блокпосту, який пояснював поліцейським, які приїхали на виклик, що не керував транспортним засобом. Посвідчення водія ОСОБА_1 надав на блок-посту, оскільки не мав інших документів. Пропозиція пройти огляд була висловлена через 18 хв після спілкування

Мотиви апеляційного суду

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин.

Заслухавши пояснення сторони захисту на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За змістом абзаців третього та п`ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.

За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.п. 6,7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуються доказами, які досліджувались у суді першої інстанції, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; рапортами поліцейських; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

На переконання апеляційного суду, зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам, зазначеним у ст. 251 КУпАП, та в своїй сукупності повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційний суд критично відноситься до аргументів захисника щодо відсутності доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зі змісту відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що вони приїхали за викликом, який надійшов на лінію 102, згідно з яким на блок-посту було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який знаходився в стані алкогольного спяніння. Інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП «Корд» ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції І.Ковальчук доповів, що ним було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 для перевірки документів та, у зв`язку з виявленням у останнього різкого запаху алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя, прийнято рішення про виклик працівників поліції; посвідчення водія ОСОБА_1 до приїзду поліції не поверталося. Аналогічні пояснення він виклав і у рапорті командиру. При спілкуванні з працівниками поліції на блок-посту, ОСОБА_1 не надав відповіді, хто був за кермом автомобіля (біля нього знаходився лише чоловік, який назвався його представником та який о 21 год 37 хв повідомив: «я зараз приїхав сюда і визвав поліцію». Такі докази у своїй сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, зазначених в протоколі.

Щодо доводів захисту про незаконність зупинки транспортного засобу (відсутність доказів про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ним ПДР), апеляційний суд зазначає, що незгода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений пунктом 2.5 ПДР України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не містить такого елементу, як «причина зупинки транспортного засобу». За невиконання обов`язку пройти огляд на виявлення стану сп`яніння настає юридична відповідальність, передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, незалежно від підстав зупинення транспортного засобу.

Щодо доводів про не неперервність відеозапису та відсутність ЕЦП на відеофайлах, апеляційний суд зазначає, що положення підзаконного акту вказує на необхідність безперервності ведення відеозапису під час виконання поліцейським своїх обов`язків, а не зобов`язує надати безперервний відеозапис для огляду суду. Дійсність відеозапису стороною захисту не спростовано — дата, час, місце та фактичні обставини події не оспорюються. Суд при розгляді справи аналізує лише той обсяг доказів, який наявний на час розгляду справи.

Щодо посилань захисника на те, що рапорти поліцейських є доказами зацікавлених осіб, апеляційний суд зазначає, що зазначені рапорти є лише одним із доказів у справі та оцінюються судом у сукупності з іншими зібраними матеріалами. Самі по собі рапорти поліцейських не є єдиним та вирішальним доказом вини особи — вони розглядаються в сукупності з протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписами як джерела доказів, перелічених в ст. 251 КУпАП..

Посилання захисника на те, що пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння була зроблена через 18 хвилин після спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 апеляційним судом відхиляється, оскільки проміжок часу є несуттєвим та пов`язаним з обставинами справи та очікуванням іншого екіпажу поліції, який був викликаний, як встановлено з відеозапису, особою, яка представилася захисником Мейнаровича А.М. Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що від`їхав від блокопста до місця, до до нього під`їхали працівники поліції і яке зафіксовано на відеозаписі.

За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою і не знаходить підстав для її скасування.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику Лугинцю Віктору Павловичу строк на апеляційне оскарження постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 13 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Лугинця Віктора Павловича в інтересах ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 13 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяП. Миколайчук