Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №274/482/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/482/26 Головуючий у 1-й інст. Хоцька Л. М.

Номер провадження №33/4805/831/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Турак О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року місто Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Турак О.В., за участі секретаря судового засідання Мурашевського Є.В, захисника Вдовиченка Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , – адвоката Вдовиченка Богдана Вікторовича, на постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА :

Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді, 10 січня 2026 року о 18 год. 24 хв. на вул. Шолом-Алейхема, 31 в м. Бердичеві, ОСОБА_1 керував автомобілем PEUGOT-307, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан сп`яніння було проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкотест Драгер 6820», результат позитивний - 1, 21 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 а) ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись із такою постановою судді, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – адвокат Вдовиченко Б.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Своє клопотання про поновлення строку захисник обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова від 10 березня 2026 року в судовому засіданні не проголошувалась, з її змістом він ознайомився 16 березня 2026 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, що на його думку, є поважною причиною пропуску строку на її апеляційне оскарження.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначив, що ОСОБА_1 був незаконно зупинений працівниками поліції, що в подальшому призвело до відсутності законних підстав вимагати в останнього документи, як і пройти огляд на стан сп`яніння.

Вказував на складання протоколу про адміністративне правопорушення не уповноваженою особою, та без присутності ОСОБА_1 , що, на думку захисника, свідчить про неналежність цього протоколу як доказу.

Крім того, вказував на те, що поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки та провели огляд його підзахисного на стан сп`яніння з порушенням вимог експлуатації газоаналізатору «Alcotest 6820», за відсутності відповідних сертифікатів придатності та свідоцтва про повірку цього приладу.

Зазначав, що до ОСОБА_1 було застосовано фізичну силу та останній змушений був підкорятись вимогам працівників поліції, що свідчить про його затримання, однак, протокол про затримання поліцейськими складено не було.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвоката Вдовиченка Б.В., перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

З урахуванням того, що в суді першої інстанції судовий розгляд відбувся без участі ОСОБА_1 , докази отримання останнім копії постанови суду в матеріалах справи відсутні, незначний строк пропуску строку (оскаржувана постанова винесена 10 березня 2026 року, апеляційна скарга подана захисником 23 березня 2026 року), з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.

Відповідно до приписів частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено у статті 251 КУпАП.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563535 від 10 січня 2026 року видно, що ОСОБА_1 10 січня 2026 року о 18 год. 24 хв. на вул. Шолом-Алейхема, 31 в м.Бердичеві, керував автомобілем PEUGOT-307, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився за допомогою приладу «Drager» Alcotest 6820, результат позитивний – 1.21 проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху (а. с. 2).

Вказаний протокол відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого адміністративного правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.9 а Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною першою статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.9 а Правил дорожнього руху підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563535 від 10 січня 2026 року; результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, яким зафіксовано результат у 1,21 проміле; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 січня 2026 року, з якого видно, що підставою огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 стало виявлення в останнього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіряних покривів обличчя); відтвореними та дослідженими у судовому засіданні в суді першої інстанції відеозаписами поліцейських (а.с.2-5, 11).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Зокрема, на відеозаписах з відеореєстратора поліцейського автомобіля та бодікамер поліцейських зафіксовано, як поліцейські зупинили автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , за порушення ПДР (належно не підсвічений номерний знак), намагання останнього уникнути (тікав) спілкування з поліцейськими, чому останні завадили. В подальшому поліцейські повідомили ОСОБА_1 про причину зупинки (порушення ПДР, за яке його буде притягнуто до адміністративної відповідальності). В ході спілкування з поліцейськими, у ОСОБА_1 було виявлено запах алкоголю з порожнини рота, а тому останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, на що він погодився, вказавши, що алкоголь не вживав. ОСОБА_1 роз`яснено порядок використання газоаналізатора Drager Alcotest 6820.

З результатом тесту (1,21 проміле) ОСОБА_1 погодився, при цьому, поліцейські роз`яснили йому право в разі незгоди проїхати в медичний заклад, на що ОСОБА_1 відмовився. В подальшому працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України, та статтею 268 КУпАП, та повідомили про складання протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП. ОСОБА_1 відмовився бути присутнім при складанні протоколу та покинув місце події.

Вказаний відеозапис події відповідає вимогам статті 251 КУпАП, згідно з якою доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Наданий відеозапис відображає подію адміністративного правопорушення та спростовує доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 був безпідставно зупинений працівниками поліції, що останні не роз`яснили йому права та обов`язки та застосовували фізичну силу.

Так, з наявного в матеріалах справи відеозапису слідує, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідала вимогам статті 35 Закону України «Про національну поліцію» та була викликана порушенням, на думку поліцейських, ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, про що було складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6492934 від 10 січня 2026 року.

Оскарження цієї постанови до суду, про що зазначає захисник в апеляційній скарзі, не має правового значення для розгляду цієї справи та не спростовує наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

При цьому судом апеляційної інстанції враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, до суду не надав.

Протокол було складено уповноваженою особою без присутності ОСОБА_1 , оскільки останній, як видно з відеозапису, відмовився бути присутнім під час складання протоколу та покинув місце події.

Також суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 проведений поліцейськими з застосуванням газоаналізатору Drager Alcotest 6820, який не має відповідних сертифікатів придатності та свідоцтва про повірку, та не може бути належним доказом вини ОСОБА_1 , з огляду на таке.

Так, з матеріалів справи видно. що застосований при огляді газоаналізатор Drager Alcotest 6820 має відповідний сертифікат відповідності Технічному регламенту щодо медичних виробів, як і проходив відповідну повірку (а.с.30-31). Наведене свідчить про правомірність використання цього приладу співробітниками поліції із дотриманням умов його експлуатації.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог статей 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а накладене на нього безальтернативне стягнення повністю відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду стосовно ОСОБА_1 немає.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА :

Поновити захиснику Вдовиченку Богдану Вікторовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Вдовиченка Богдана Вікторовича залишити без задоволення.

Постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя