Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №761/7011/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7011/26

Провадження № 3/761/2237/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин Василь Олександрович, розглянувши матеріали, які надійшли від Шевченківського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -

за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП

в с т а н о в и в:

Із протоколу про адміністративне правопорушення від 05 січня 2026р. серії ВАД №742467, вбачається, що того ж дня о 17 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно чоловіка, а саме: побила, словесно ображала, кидалась з ножем, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, із протоколу про адміністративне правопорушення від 05 січня 2026р. серії ВАД №742468 вбачається, що 05 січня 2026р. о 17 год. 30 хв.ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно неповнолітнього сина, а саме: в його присутності била свого чоловіка та словесно ображала його нецензурною лайкою, що завдало шкоди психічному здоров`ю дитини, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва 03 березня 2026 року вищезазначені протоколи про адміністративні правопорушення об?єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала та підтвердила обставини викладені у протоколах.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи і тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Стаття 280 КУпАП вказує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи у їх сукупності.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 742467 від 05 січня 2026р., відповідно до якого ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 742468 від 05 січня 2026р., відповідно до якого ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;

- письмові пояснення,

- відеозаписи з нагрудних бодікамер поліцейських з місця вчинення правопорушення, які долучено працівниками поліції до кожного протоколу;

вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свого чоловіка та неповнолітнього сина.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення та його наслідки, особу правопорушника, майновий стан останнього, ступінь його вини. При цьому, судом враховується вік особи, його сімейний стан.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи наведене приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі, встановленому санкцією ч. 1, ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

У порядку, визначеному ст. 401 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665/шістсот шістдесят п`ять/ грн., 60 коп.

Керуючись ст.ст. 33-35, ч.1, ч.2 ст.173-2, 283-285, 294 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП та притягнути її до адміністративної відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,0 /п`ятсот десять/ грн. на користь держави.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 /шістсот шістдесят п`ять/ грн. 60 коп. на користь держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя: