Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №761/40880/24 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40880/24

Провадження № 2/761/1333/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Кочур Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУПФ України в м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ГУПФ України в Івано-Франківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якому просила суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як чоловіка і дружини, пов`язаних спільним побутом, взаємними правами та обов`язками, за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 2010 року по 25.11.2023 року. Свої вимоги заявниця обґрунтовувала тим, що з 2010 року вона та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Протягом понад 12 років вони вели спільний побут, мали спільний бюджет, разом подорожували та дбали про житло за адресою: АДРЕСА_1 . Незважаючи на реєстрацію за різними адресами, їхні фактичні сімейні відносини були сталими та безперервними. 06.01.2023 вони офіційно зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 76 років чоловік помер. Згідно із заповітом, він залишив позивачці все майно (за винятком частки в одній із квартир). Пенсія чоловіка була значно більшою за пенсію заявниці та була для неї основним і постійним джерелом засобів до існування. За ці кошти подружжя придбавало продукти, ліки, одяг та оплачувало комунальні послуги. Отримання заявницею власної пенсії, згідно з п.8 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995р., не є перешкодою для встановлення факту перебування на утриманні, оскільки допомога чоловіка була вирішальною для її рівня життя. Позивачка звернулася до ГУ ПФУ в м.Києві для переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, проте рішенням від 18.01.2024 №930100845568 їй було відмовлено, у зв`язку із відсутність реєстрації за однією адресою з померлим, що на думку органу ПФУ, не дозволяє підтвердити факт проживання та утримання згідно з Порядком ПФУ № 22-1. Спроби вирішити питання в позасудовому порядку (через афідевіти сусідів та запити до Дарницької РДА) не дали результату, оскільки керуюча компанія (ЖЕД) не володіє інформацією про фактичне проживання осіб без реєстрації. Встановлення факту позивачці необхідно для переходу на пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

Ухвалою від 04.11.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якоі? вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представник відповідача ГУ ПФУ на адресу суду надав письмові пояснення, в яких зазначив, що рішення про відмову у перерахунку пенсії було прийнято у зв`язку з ненаданням документів, передбачених Порядком №22-1 (зокрема довідки про реєстрацію за однією адресою). ПФУ зауважив, що за відсутності таких документів факт утримання встановлюється виключно в судовому порядку. Окремо ПФУ висловив заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 11500,00 грн, вважаючи їх неспівмірними та завищеними.

Ухвалою від 25.06.2025 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ними заявах по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак надав письмові пояснення, в яких проти позовних вимог заперечив. Зокрема, він зазначив, що розмір витрат на правничу допомогу має бути обґрунтованим, а заявлена позивачем сума є завищеною та неспівмірною зі складністю справи, обсягом наданих послуг, а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5) ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.

Пунктом п. 2) ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.01.2023.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а її чоловік ОСОБА_2 до своєї смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , де як стверджує позивачка вони фактично проживали разом з 2010 року однією сім`єю.

Як вбачається з довідок про доходи що розміру пенсії позивачки та її покійного чоловіка ОСОБА_2 , розмір його пенсії значно перевищує розмір пенсії позивачки.

15.01.2024 позивачка звернулась до відповідача з заявою про призначення їй іншого виду пенсії, у зв`язку із втратою годувальника, проте відповідачем рішенням від 18.01.2024 їй було відмовлено у призначенні іншого виду пенсії, оскільки не надано документів перебування на утриманні її чоловіка.

У відповідності з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 1 ст. 36 цього Закону визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатні члени сім`ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти».

Непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (п. 1) ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Згідно із заповітом, ОСОБА_2 все своє майно залишив дружині ОСОБА_1 , за винятком 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , яку він заповів своєму синові - ОСОБА_3 .

Відповідно до Афідевіту від 21.01.2024, зареєстрованого в реєстрі за № 145, 146 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М., свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_2 . Згідно з документом, вони разом проживали, піклувалися один про одного та вели спільне господарство до дня смерті ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .

До матеріалів справи долучено договір про надання туристичних послуг № 0109/НІ від 01.09.2014, страхові свідоцтва та авіаквитки на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Разом із квитанціями про оплату туристичних послуг ці документи підтверджують факти спільних закордонних подорожей та спільних проживань в одному номері, у період з 2014 року по 2021 рік. Також в своїх медичних документах ОСОБА_2 завжди вказував довіреною особою ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому вважає необхідним встановити факт, що позивачка спільно проживала з померлим ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та перебувала на його утриманні по день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 235, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 317 ЦПК України; ст. ст. 10, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 спільно проживала з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та перебувала на утриманні останнього по день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: