Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №758/16945/25 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне заволодіння транпортним засобом

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №758/16945/25

Суддя: Денисов О. О.

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16945/25

Провадження №

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 року Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025100070001941, відомості про яке внесено до ЄРДР 16.09.2025 року стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3, уродженця м Києва, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого не офіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 25.07.2025 за ч.1 ст. 309 КК України, покарання - пробаційний нагляд строком 1 рік,

обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

16.09.2025 приблизно о 08 год. 30 хв. ОСОБА_7 залишив мотоцикл «ИЖ П-3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 , 1972 року випуску, що фактично належить ОСОБА_6 , за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 23, навпроти навчального закладу, а саме ліцею №123 «Романо-германський» Подільського району м. Києва. Того дня, приблизно о 12 год. 26 хв. ОСОБА_5 побачив припаркований мотоцикл «ИЖ П-3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 , 1972 року випуску, та в цей час у останнього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння даним транспортним засобом, який був припаркований навпроти вищевказаного навчального закладу. Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою заволодіння вказаним транспортним засобом, ОСОБА_5 , почав штовхаючи котити його, тим самим розпочав рух транспортного засобу всупереч волі власника. Таким чином, ОСОБА_5 , всупереч волі власника вилучив мотоцикл «ИЖ П-3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 , до кінця реалізувавши свій злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду в невстановленому розмірі.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому за ч. 1 ст. 289 КК України визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення злочину, як вони пред`явлені в обвинуваченні, та дав показання, що він 16.09.2025 о 12 год. 26 хв., за адресою: м.Київ, вул. Копилівська, 23, помітив мотоцикл, біло-синього кольору. Підійшовши до вказаного мотоциклу, він помітив, що може заволодіти вказаним мотоциклом. Він зрозумів, що такими діями він вчиняє кримінальне правопорушення. При переміщенні транспортного засобу він його пошкодив, потім намагався відремонтувати, але не встиг. Вибачився перед потерпілим.

Він повністю погоджується з обвинуваченням, кається у вчиненому, запевняє, що більше злочинів скоювати не буде. Погодився з тим, що вказаним злочином спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду, оскільки під час учинення злочину пошкодив мотоцикл.

В якому саме розмірі він учинив шкоду суду пояснити не зміг.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються, окрім розміру шкоди зазначеної в формулюванні обвинувачення (всі учасники, окрім прокурора, заперечували вказані обставини).

Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Оцінюючи зазначене, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України.

Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах сформульованих обставин вчинення злочину, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про вчинення цього злочину ОСОБА_5 .

Натомість, дотримуючись сформованої позиції щодо вимогливості до доказування, суд не вбачає правових підстав для підтвердження сформульованих обставин вчинення злочину, що не підтверджені доказами обвинувачення в частині розміру шкоди.

Так, керуючись правилами ч. 3 ст. 337 КПК України, суд виключає з сформульованих обставин вчинення злочину посилання на нібито спричинення ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 7600,83 грн., оскільки такого конкретного факту не встановлено. Подані стороною обвинувачення та досліджені судом документи (висновок експерта від 08.10.2025 № СЕ-19/111-25/58009-АВ, відповідно до якого «ринкова вартість мотоцикла «ИЖ П-3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 , 1972 року виготовлення, станом на 16.09.2025 становила: 7600,83 грн.») доказового значення в межах даного провадження в цій частині не мають, клопотання про дослідження інших доказів прокурором не заявлялось, розмір матеріальної шкоди належними доказами не підтверджено. Суд за результатами судового розгляду вважав за необхідне в межах сформульованих обставин вчинення злочину конкретизувати окремі фактичні обставини вчинення злочину (щодо не встановлення розміру спричиненої матеріальної шкоди).

Отже, дії ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом. З урахуванням виключення з сформульованих обставин вчинення злочину вищевказаних обставин, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 своїми діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 289 КК України, що даний злочин відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу винного, який раніше судимий, офіційно непрацевлаштований, дітей на утриманні не має, не одружений, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, не перебуває на обліку лікаря психіатра, по місцю реєстрації характеризується посередньо, від потерпілого ОСОБА_6 до суду подано розписку про отримання від ОСОБА_5 грошових коштів (10 тис.грн.).

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування завданого збитку, що передбачено п.1, 2 ч.1 ст.66 КК України. В судовому засіданні потерпілий підтвердив, що йому відшкодовано завданий збиток у вигляді пошкодження мотоциклу в формі грошової компенсації (10 тис. грн.).

Обставин, що обтяжує покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Отже, покарання за вказаний злочин суд призначає в мінімальних межах санкції статті.

З урахуванням невідбутого покарання за попереднім вироком остаточне покарання обвинуваченому буде визначено за сукупністю вироків, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 25 липня 2025 року, яким ОСОБА_5 був засуджений за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік, з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України щодо переведення покарань в один вид.

Запобіжний захід під час досудового розслідування - домашній арешт у певний час доби до 17.11.2025, під час судового розгляду запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Арешт на футболку сіро-білого кольору з зображенням пальм, що був накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року,- скасувати.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк три роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 25 липня 2025 року, яким ОСОБА_5 був засуджений за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік, з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України щодо переведення покарань в один вид, остаточно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити покарання у виді обмеження волі на строк три роки один місяць.

Строк відбування покарання рахувати з дня приведення цього вироку до виконання.

Запобіжний захід під час судового розгляду не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , в дохід держави витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 3565 грн. 60 коп.

Арешт на футболку сіро-білого кольору з зображенням пальм, що був накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року,- скасувати.

Речові докази: мотоцикл «ИЖ П-3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 , 1972 року випуску - залишити потерпілому ОСОБА_6 ;

футболку білого кольору з зображенням пальм чорного кольору - повернути обвинуваченому ОСОБА_5 , як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua