Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №569/9012/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9012/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Наумов С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Рівненській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. __________ , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП.,

В С Т А Н О В И В:

О 00 год. 58 хв., 30.03.2026 в м. Рівне на перехресті вул. Соборна - Млинівська, водій ОСОБА_1 керував електричним колісним транспортним засобом марки «Inmotion L9», з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» та проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я відмовився, чим повторно протягом року вчинив правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань не подав.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі ОСОБА_1 .

Дослідивши адміністративні матеріали, суд вважає, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Вина правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення повністю стверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, зокрема: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оптичним диском з відео - фіксацією з камери патрульного, зобов`язанням, витягом з бази ІПНП, довідкою ВАП УПП в Рівненській області, іншими матеріалами.

Із дослідженого в судовому засіданні акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від запропонованого проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Згідно дослідженого направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від запропонованого проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

Відповідно до дослідженого оптичного диску відео - фіксації з камери патрульного, долученого до адміністративних матеріалів, також підтверджується факт керування електричним колісним транспортним засобом, зупинки працівниками поліції та відмови ОСОБА_1 від запропонованого проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Також із дослідженого зобов`язання, долученого до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом та зобов`язано не керувати транспортним засобом протягом 24 годин.

Відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає в разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбаченого частиною першою цієї статті.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 26.11.2025, яка набрала законної сили підтверджується повторність протягом року притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Отже, дослідивши адміністративні матеріали, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення передбачене ст. 2 ст. 130 КУпАП.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Протилежного доказам, з`ясованим в судовому засіданні, не встановлено, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився та доказів відсутності вини не надав.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Законодавством розмежовано поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб». Зокрема,п. 1.10 ПДР визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. В іншому випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна, а для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката, як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.

Пунктом 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідно положень пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У даному випадку такі висновки суду узгоджено також із практикою апеляційного суду рішення якого у такій категорії справ є остаточними (пост. Рівненського апеляційного суду від 18.12.2024 р. у справі № 558/531/24, https://reyestr.court.gov.ua/Review/123934329).

Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який повторно протягом року притягується до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, ступінь його вини, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобам, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір в розмірі 0,02 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 2 ст. 130, 283, 284, КУпАП.,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі у виді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобам строком на 3 (три) роки. (Реквізити для сплати штрафів: отримувач ГУК у Рівненській області 21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) – 3801294; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача – UA218999980313020149000017001; код класифікації бюджету – 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. в дохід держави. (Реквізити для зарахування судового збору: отримувач коштів ГУК у Рівн. обл./Рівнен.міс.тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 3801294; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA458999980313191206000017527; код класифікації доходів бюджету – 22030101).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов