Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №544/693/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №544/693/26

Суддя: Сайко О. О.

Справа № 544/693/26

пров. № 2-о/544/41/2026

Номер рядка звіту 17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 квітня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі головуючої – судді Сайко О.О.,

за участі секретаря – Костенко Т.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Міщенка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Пирятин цивільну справу за заявою адвоката Міщенка Юрія Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

у с т а н о в и в:

Представник заявниці у березні 2026 року звернувся до суду із вказаною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сліпорід-Іванівка Лубенського району Полтавської області у віці 85 років померла ОСОБА_2 . На момент смерті вона була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , хоча вже більше п`яти років проживала у помешканні дружини свого покійного брата АДРЕСА_2 . Так як ОСОБА_2 часто хворіла та через свій похилий вік потребувала постійної сторонньої допомоги, а рідних окрім її покійного брата в неї не було, то заявниця разом з покійним чоловіком забрали останню до себе додому в м. Пирятин. В 2021 році ОСОБА_2 , проживаючи в м. Пирятині склала заповіт у приватного нотаріуса, яким заповіла все своє майно брату, а в разі його смерті його дружині. Що стосується перереєстрації ОСОБА_2 в помешкання заявниці то такого питання не виникало оскільки законом дозволене вільне проживання та пересування громадян по всій території України.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на земельну ділянку (пай). Шестимісячний строк для подачі заяви закінчувався 05.12.2025 року. Враховуючи, що заявниця постійно проживала з ОСОБА_2 , остання чітко розуміла, що таким чином вона прийняла спадщину і враховуючи що 6- 7.12.2025 року були вихідними до нотаріальної контори з`явилася вже 08.12.2025 року. Саме в цей день заявниця отримала роз`яснення від приватного нотаріуса, що пропустила строк прийняття спадщини незважаючи на те, що в неї на руках був оригінал заповіту та всі документи на майно покійної і остання не відмовлялася від прийняття спадщини. Тож 08.12.2025 року приватним нотаріусом було надано лист роз`яснення, відповідно до якого вказано, що спадкова справа після ОСОБА_2 не заводилася, а спільне проживання спадкоємця зі спадкодавцем нотаріусом перевіряється лише за місцем проживання.

Тобто на час відкриття спадщини ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем, від прийняття спадщини не відмовлялася і фактично прийняла спадщину, хоча документально підтвердити факт прийняття спадщини не може за вище вказаними причинами. Встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини заявнику необхідно для того, щоб отримати вказану спадщину.

Іншим шляхом ніж через суд встановити вказаний факт, що має юридичне значення, заявник не може.

Просить встановити факт постійного проживання заявниці, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме із ОСОБА_2 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні заявниця та її представник підтримали вимоги заяви та пояснили, що ОСОБА_1 постійно проживала з рідною сестрою свого чоловіка ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_2 до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , але ОСОБА_2 була зареєстрована в с. Сліпорід-Іванівка Лубенського району Полтавської області. Остання склала заповіт на ім`я заявниці, яка не звернулася в шестимісячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що прийняла спадщину шляхом спільного проживання і з спадкодавцем. Вказане є перешкодою в оформленні спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2 .

Представник заінтересованої особи Гребінківської міської ради у судове засідання не з`явився, про час і місцсе розгляду справи повідомлений належним чином через підсистему «Електронний суд».

Судом в порядку ст.ст. 90, 230 ЦПК України для встановлення фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які повідомили, що ОСОБА_2 дійсно останні роки проживала в будинку свого брата по АДРЕСА_2 . Остання мала похилий вік та проблеми зі здоров`ям (проблеми із зором), тому її брат близько шести років тому забрав проживати до себе у будинок в м. Пирятині. У 2024 році брат заявниці помер, і заявниця стала проживати із ОСОБА_2 у будинку по АДРЕСА_2 удвох до самої смерті ОСОБА_2 .

Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини:

Заявник ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_5 , 1948 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.5). ОСОБА_2 була рідною сестрою ОСОБА_1 . Остання була зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с.9 на звороті).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с9).

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, до складу якого входить, зокрема земельна частка (пай), площею 3,149 га, на території колишньої Майорщинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області (а.с.10-11).

Як передбачено ст. 1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкування здійснюється за заповітом або законом.

23 липня 2021 року ОСОБА_2 , проживаючи в м. Пирятині, склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. за реєстр. № 870, яким заповіла все своє майно брату ОСОБА_5 , а в разі його смерті його дружині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

Спадкова справа на майно померлої ОСОБА_6 не заводилася (а.с.5).

ОСОБА_1 звернулася 08.12.2025 до приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак отримала відмову в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та неможливістю документально встановити факт її спільного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини (а. с.5).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На час відкриття спадщини, що залишилася після померлої ОСОБА_6 , заявниця ОСОБА_1 постійно проживала разом із нею у своєму будинку АДРЕСА_2 та прийняла спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса заявниця не зверталася, так як постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і вважала, що прийняла спадщину на законних підставах, шляхом спільного проживання.

Викладені обставини підтверджуються показаннями допитаних у судовому засіданні свідків та письмовими доказами (а.с.16).

Проте заявниця не може нотаріально оформити своє право на спадщину, оскільки не може документально підтвердити, що дійсно постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка залишилася після її смерті.

Відповідно до п.23 Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

У зв`язку з цим заявнику необхідно встановити юридичний факт постійного проживання разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Інакше, як у судовому засіданні, встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 на день її смерті, неможливо.

Згідно ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заслухавши пояснення заявниці та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що оскільки у судовому засіданні встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 - заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 293, 315-319 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини внаслідок її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27.04.2026.

Суддя О.О.Сайко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua