Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №553/56/26 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/56/26

Провадження № 2/553/748/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.04.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді: Тимчука Р.І.,

за участю секретаря: Гресь А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвоката Портянка Євгена Вікторовича до Управління майном комунальної власності міста, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, про встановлення факту проживання на правових підставах та визнання права користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

07.01.2026 року представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвокат Портянко Євген Вікторович звернувся до суду з позовом доУправління майном комунальної власності міста, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, про встановлення факту проживання на правових підставах та визнання права користування житловим приміщенням. Просить суд встановити факт фактичного проживання, реєстрації на законних підставах та визнати право користування на законних підставах об`єднаною кімнатою АДРЕСА_1 , загальною площею 34,8 кв.м., житловою (основною) 29,0 кв.м., допоміжною (підсобна) 5,8 кв.м., у складі: коридор 1 площею 2,9 кв.м., кімната 2 площею 17,5 кв.м., кімната 3 площею 11,5 кв.м., санвузол 4 площею 2,9 кв.м. за ОСОБА_2 з 27.02.1981 року, ОСОБА_1 з 02.07.1982 року та ОСОБА_4 з 02.01.1985 року.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 08.01.2026 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

12.01.2026 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

30.01.2026 року від представника Управління майном комунальної власності міста надійшов відзив на позовну заяву. Вказує, що при розгляді справи покладається на розсуд суду, просив справу розглянути без його участі.

18.02.2026 року від представника позивачів надійшла заява без участі, позов підтримує, просить закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 18.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

27.04.2026 року від представника позивачів надійшла заява без участі, позов підтримує, просить задовольнити з підстав, наведених у ньому.

У судове засідання позивачі та їх представник не з`явились, надали заяву, в якій просили проводити судовий розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Управління майном комунальної власності міста у судове засідання не з`явився, у відзиві просив про розгляд справи за його відсутності, при винесенні рішення покладався на розсуд суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 27.02.1981 року вселився в кімнати АДРЕСА_2 . В подальшому 02.07.1982 року до даних кімнат заселилася його дружина ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 в подружжя народилася донька ОСОБА_5 , яка з дати свого народження проживає та зареєстрована в даному помешканні (згідно копії довідок КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради) (а.с. 10-21).

29 травня 2001 року Полтавською дирекцією залізнодорожніх перевезень Південної залізної дороги видано Ордер на житлову площу в гуртожитку № НОМЕР_1 відповідно до якого громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 надано кімнати АДРЕСА_2 (а.с. 22).

Рішенням Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві рада № 193 від 11.11.2025 року погоджено перепланування та об`єднання приміщень, яке виконали ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в кімнатах АДРЕСА_2 (гуртожитку), загальною площею 34,8 кв.м., житловою (основною) 29,0 кв.м., допоміжною (підсобна) 5,8 кв.м., у складі: коридор 1 площею 2,9 кв.м., кімната 2 площею 17,5 кв.м., кімната 3 площею 11,5 кв.м., санвузол 4 площею 2,9 кв.м., з метою об`єднання кімнат в одну, з присвоєнням об`єднаній кімнаті № 707 (а.с. 26).

З метою реалізації свого права на приватизацію житла, зокрема об`єднаної кімнати АДРЕСА_1 позивачі звернулися до органу приватизації Управління майном комунальної власності міста, однак по причині того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані в даному помешканні як «квартира» АДРЕСА_3 , а ОСОБА_3 зареєстрована як «квартира» АДРЕСА_4 , однак фактично та технічна документація є на кімнату АДРЕСА_4 , Управління майном комунальної власності міста позбавлене можливості вирішити питання щодо приватизації кімнати (а.с. 27).

Крім того, позивачі на підставі рішення Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві рада № 193 від 11.11.2025 року звернулися до Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб, з метою перереєстрації з «квартири» на «кімнату», отримали відмову по причині, що рішення виконавчого комітету не є підставою для реєстрації місця проживання особи та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту проживання та користування кімнатою (а.с. 28-30).

На сьогоднішній день ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають намір реалізувати своє право на приватизацію кімнати, однак по причині того, що їхнє місце реєстрації є «квартира», а не «кімната», виникла необхідність у встановленні факту проживання на правових підставах та визнання права користування жилим приміщенням.

Відповідно до положень Глави 1 ЖК України єдиною підставою для вселення в квартиру, гуртожиток є спеціальний ордер, який видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до листа Управління майном комунальної власності міста від 08.12.2025 року зазначено, що згідно Рішення позачергової 54 сесії Полтавської міської ради 5 скликання від 31.05.2010 року «Про визначення статусу гуртожитків та надання дозволу на проведення приватизації їх жилих приміщень» цілісний майновий комплекс будинку по АДРЕСА_5 залишено у статусі «гуртожиток» та дозволено приватизацію цього жилих та допоміжних приміщень (кімнат, жилих блоків, секцій).

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ЖК України громадяни, які одержали житло у державному фонді на цих умовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимог чинного законодавства.

На осіб, які вселяються у кімнати, поширюється процедура реєстрації місця проживання відповідно до вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» мешканці гуртожитку, які на правових підставах, визначених цим Законом, проживають у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону (державної форми власності, а також у гуртожитках, включених до статутних капіталів товариств, у тому числі тих, що в подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб), набувають право на приватизацію жилих приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади згідно з цим Законом та Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Зазначене право поширюється на дітей законних мешканців гуртожитків, які народилися під час проживання їхніх батьків у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону.

Відповідно до п. 69 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470 на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер (додаток № 7), який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Згідно ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

В силу статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Згідно з п. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

До матеріалів справи також додано технічний паспорт на кімнату за адресою: АДРЕСА_6 , із якого вбачається, що останній виготовлений на замовлення саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 23-25).

ОСОБА_6 після реєстрації шлюбу має прізвище ОСОБА_7 , що підтверджує копія свідоцтва про шлюб від 22.12.2007 року (а.с. 19).

Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, але у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 128 ЖК України (в редакції, чинній на дату вселення та реєстрації місця проживання), жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку», громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради. Приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до ч. ч. 4, 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Таким чином, право на приватизацію це закріплене, визнане та гарантоване чинним законодавством України право громадян, що спрямоване на реалізацію конституційного права на житло.

Отже, як встановлено судом, позивачі на підставі ордеру, виданих Полтавською дирекцією залізничних перевезень Південної залізниці проживають та зареєстровані за адресою:м. Полтава, вул. Богдана Хмельницького, буд. 7, кім. 707-708.

Конституція України, як основний Закон держави, визначає серед інших прав і свобод людини й громадянина, право на житло.

Стаття 47 Конституції України передбачає, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин. Приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах, та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв) державного житлового фонду на користь громадян України.

Правові основи приватизації житла, що знаходяться в державній власності, визначені в Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», який прийнято 19 червня 1992 року за № 2482-Х11.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки станом на теперішній час у позивачів виникають труднощі в реалізації їх житлових прав на вказану кімнату, пов`язані із визнанням за ними права користування вказаним жилим приміщенням на законних підставах та приватизацією житла.

Судові витрати у справі сплачені позивачами при подачі заяви до суду вважати фактично понесеними.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 229, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позов представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвоката Портянка Євгена Вікторовича до Управління майном комунальної власності міста, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, про встановлення факту проживання на правових підставах та визнання права користування житловим приміщенням – задовольнити.

Встановити факт фактичного проживання, реєстрації на законних підставах та визнати право користування на законних підставах об`єднаною кімнатою АДРЕСА_1 , загальною площею 34,8 кв.м., житловою (основною) 29,0 кв.м., допоміжною (підсобна) 5,8 кв.м., у складі: коридор 1 площею 2,9 кв.м., кімната 2 площею 17,5 кв.м., кімната 3 площею 11,5 кв.м., санвузол 4 площею 2,9 кв.м. за ОСОБА_2 з 27.02.1981 року, ОСОБА_1 з 02.07.1982 року та ОСОБА_3 з 02.01.1985 року.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Сторони у справі:

Позивачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_7 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_7 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_7 .

Відповідач: Управління майном комунальної власності міста, код ЄДРПОУ 13967034, місцезнаходження: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 36.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ 13961729, місцезнаходження: 36040, м. Полтава, вул. Івана Мазепи, буд. 30.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Р. І. Тимчук