Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №537/2059/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-о/537/88/2026

Справа № 537/2059/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2026 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи: Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

встановив:

Заявниця звернулася до суду з заявою згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , Свідоцтва про право на спадщину за законом ВЕХ №869579, номер спадкової справи № 179/7, зареєстроване в реєстрі за № 3-1341, на ім`я ОСОБА_1 , виданого та посвідченого державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори дві тисячі сьомого року вересня місяці двадцять першого числа.

В обґрунтуванні заяви вказала, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом ВЕХ №869579, номер спадкової справи №179/7, зареєстроване в реєстрі за № 3-1341, державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Мусієнко Т.О. посвідчено, що на підставі ст. 1261 Цивільного Кодексу України спадкоємицею майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є: дочка ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 . Наразі нова назва АДРЕСА_2 .

У вказаному свідоцтві державним нотаріусом Мусієнко Т.О. допущені наступні помилки/описки:

-по-батькові спадкоємця вказано невірно - ОСОБА_3 , замість вірного – ОСОБА_4 , що підтверджується копіями паспорту, РНОКПП, свідоцтва про народження заявника, згідно з якими по-батькові - ОСОБА_4 ;

-свідоцтво датоване дві тисячі сьомим роком, вересня місяця, дванадцять першого числа - невірно, замість двадцять першого числа - вірно.

За наведених обставин, в порядку досудового вирішення спірного питання, заявниця звернулась до Першої кременчуцької державної нотаріальної контори з заявою, в якій просила виправити допущені помилки/описки у свідоцтві, а саме вказати: по-батькові спадкоємця: ОСОБА_1 ; дату посвідчення: дві тисячі сьомого року, вересня місяця, двадцять першого числа. Листом від 23.03.2026 року за вих. № 591/01-16 їй повідомлено, що Перша Кременчуцька державна нотаріальна контора не може надати будь-яку інформацію у тому числі внести зміни (виправлення) до даного свідоцтва про право на спадщину, оскільки всі наряди документів до 2008 року включно, були передані на зберігання до Полтавського обласного державного нотаріального архіву. Звернення з заявою саме до Першої кременчуцької державної нотаріальної контори було обумовлене тим, що помилки у свідоцтві було допущено нотаріусом саме цього органу.

За таких обставин заявниця змушена була звернутися з даною заявою до суду.

Ухвалою суду від 03.04.2026 року заяву про встановлення факту прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судовому засідання заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 заяву підтримали та просили задовольнити з підстав викладених у заяві.

Заінтересована особа - Перша Кременчуцька державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання свого представника не направила, направила заяву про розгляд справи за відсутності представника та винести рішення на розсуд суду.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до Паспорту громадянина України від 23.09.2024 року виданого 5328, документ № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , прізвище, ім`я, по батькові заявниці – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії свідоцтва про народження, виданого повторно 17.09.2024 року, серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 мати ОСОБА_2 , батько ОСОБА_7 .

Як вбачається з витягу з Реєстру територіальної громади № 2024/011789449 від 30.09.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 16.01.2009 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Мусієнко Т.О. дві тисячі сьомого року вересня місяця дванадцять першого числа, бланк серія ВЕХ №869579, зареєстроване в реєстрі за №3-1341, державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Мусієнко Т.О. посвідчено, що на підставі ст. 1261 Цивільного Кодексу України спадкоємицею майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є: дочка ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 .

Вбачається, що у вказаному свідоцтві та паспорту громадянина України, різниться написання по батькові заявниці, а саме: у паспорті « ОСОБА_8 », у свідоцтві « ОСОБА_9 ».

Крім того вбачається, що дата видачі вказаного свідоцтва вказана як «дві тисячі сьомого року вересня місяця дванадцять першого числа».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Дослідивши наявні матеріали справи суд дійшов висновку, що зазначене свідоцтво про право на спадщину за законом бланк серії ВЕХ №869579, зареєстроване в реєстрі за № 3-1341, що видане державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Мусіїєнко Т.О., належить заявниці, ОСОБА_1 , при цьому у вказаному свідоцтві різниться написання по батькові заявниці із зазначеним у паспорті громадянина України. Крім того міститься явна описка у даті, а саме число 21 написано - дванадцять один.

Вказані документи важливі для заявниці з метою подальшої реалізації свого права власності на означене нерухоме майно, при цьому встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, а це означає, що в судовому порядку можливо встановити належність заявниці такого документу, який є правовстановлюючим.

З урахуванням наведеного, вимоги заявниці щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягають до задоволення.

Згідно положень ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати заявнику не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 293, 294, 315, 318, 319 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи: Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , належить свідоцтво про право на спадщину за законом ВЕХ №869579, номер спадкової справи № 179/7, зареєстроване в реєстрі за № 3-1341, на ім`я ОСОБА_1 , виданого та посвідченого державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори дві тисячі сьомого року вересня місяці двадцять першого числа.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27.04.2026 року.

Суддя В.І. Хіневич