Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №759/25434/24 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року м. Київ

Справа № 759/25434/24

Провадження: № 33/824/1222/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року, винесену під голуванням суддіПоплавської О. В.

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1. ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненніправопорушення,передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,та накладено на ньогоадміністративнестягнення у вигляді штрафу на користьдержави у розмірі 1000 неоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керуваннятранспортнимизасобамистроком на один рік.

Стягнутоз ОСОБА_1 судовийзбір на користьдержавиу розмірі 605 грн 60 коп.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Подана апеляційна скарга також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що заявник, звертаючись уперше з апеляційною скаргою, подав її в межах установленого строку на апеляційне оскарження.Однак суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу у зв`язку з відсутністю клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. ОСОБА_1 зазначає, що ним було вжито всіх можливих заходів для своєчасного оскарження постанови суду першої інстанції, однак про подальший рух апеляційної скарги після її здачі до відділення поштового зв`язку йому нічого не відомо.

За таких обставин, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Обмеження на реалізацію право на оскарження, яке може полягати у не поновленні строку скаржнику, порушить саму суть права. Фактично, без поновлення строку на подання апеляційної скарги, скаржник буде позбавлений на реалізацію важливого елемента права на справедливий суд, як право на звернення до апеляційного суду за захистом своїх прав.

З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, доходжу висновку про те, що строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва пропущений скаржником з поважних причин, а тому клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.

У судове засідання, призначене на 20 лютого 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився. 19 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка у судове засідання особи, яка подала скаргу, або інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення таких осіб.

Вирішуючи заявлене ОСОБА_1 клопотання, суд апеляційної інстанції враховує, що справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП перебуває у провадженні суду з січня 2026 року. Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 22 січня 2026 року, а розгляд апеляційної скарги було призначено на 20 лютого 2026 року.

Таким чином, ОСОБА_1 мав достатній проміжок часу для реалізації свого права на захист, зокрема для залучення захисника. Водночас будь-яких доказів того, що скаржником вчинялися дії, спрямовані на пошук або залучення захисника, суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстави, зазначені у клопотанні про відкладення розгляду справи, не свідчать про поважність причин неявки та фактично спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП.

Дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозаписи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннямистатті 280 КУпАПпередбачено, щосуддя при розглядісправи про адміністративнеправопорушення, в даномувипадку, передбаченогостаттею 130 КУпАП, у числііншихвизначених законом обставин, зобов`язанийз`ясувати: чи мало місцеправопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чиміститьдіяння склад адміністративногоправопорушення, чи є особа винною у йоговчиненні та чипідлягає вона адміністративнійвідповідальності.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінюєдокази за своїмвнутрішнімпереконанням, щоґрунтується на всебічному, повному і об`єктивномудослідженнівсіхобставинсправи в їхсукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Такожстаття 62 КонституціїУкраїнизазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова суду першоїінстанціїповністювідповідаєзазначенимвищевимогам.

Як вбачається з матеріалівсправи та судового рішення, при розглядіданоїсправисудпершої інстаціїдостатньоповно, об`єктивно та всебічнодослідивнаявні у нійписьмовіматеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненніадміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такийвисновок, всуперечтвердженьскаржника, ґрунтується на наявних у справідоказах.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановленаадміністративнавідповідальність не тільки за керуваннятранспортнимизасобами в стані алкогольного, наркотичногочиіншогосп`янінняабо за передачу керуваннятранспортнимзасобомособі, яка перебуває в стані такого сп`яніння,а й за відмову особи, яка керуєтранспортнимзасобом, відпроходженнявідповідно до встановленого порядку оглядуна стан алкогольного, наркотичногочиіншогосп`янінняабощодовживаннялікарськихпрепаратів, щознижуютьувагу та швидкістьреакції.

За змістом п. 2.5 Правил дорожньогорухуводій повинен на вимогуполіцейського пройти в установленому порядку медичнийогляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичногочиіншогосп`янінняабоперебуванняпідвпливомлікарськихпрепаратів, щознижуютьувагу та швидкістьреакції.

Крім того, п.2.9А Правил дорожньогорухуУкраїнипередбачаєзаборонуводієвікеруватитранспортнимзасобом у стані алкогольного, наркотичногочиіншогосп`янінняабоперебуванняпідвпливомлікарськихпрепаратів, щознижуютьувагу та швидкістьреакції.

Проте, вимогивказаного пункту 2.5 Правил дорожньогорухуУкраїни ОСОБА_1 дотримано не було.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведенняоглядуосібполіцейськийзастосовуєтехнічнізасобивідеозапису, а в разінеможливостізастосування таких засобівогляд проводиться у присутностідвохсвідків. Матеріаливідеозаписуобов`язководолучаютьсядо протоколу про адміністративнеправопорушення.

У разінезгодиводія (судноводія) на проведенняогляду на стан алкогольного, наркотичногочиіншогосп`янінняабощодоперебуванняпідвпливомлікарськихпрепаратів, щознижуютьйогоувагу та швидкістьреакції, поліцейським з використаннямспеціальнихтехнічнихзасобівабо в разінезгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорониздоров`я.

Разом ізцим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіївтранспортнихзасобівознак алкогольного, наркотичногочиіншогосп`янінняабоперебуванняпідвпливомлікарськихпрепаратів, щознижуютьувагу та швидкістьреакції, у разінаявностіпідставвважати, щоводій транспортного засобуперебуває у станінаркотичногочиіншогосп`янінняабопідвпливомлікарськихпрепаратів, щознижуютьувагу та швидкістьреакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієїІнструкції, поліцейськийнаправляєтаку особу до найближчого закладу охорониздоров`я.

Отже, відмоваводіявідпроходженняогляду на стан, зокрема, наркотичногосп`яніння в закладіохорониздоров`я є підставоюпритягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрімцього, відеозаписіз нагрудного відеореєстратораінспектора, якимзафіксованообставинизупинкиавтомобіля, є доказом, щоможепідтверджувати факт вчиненняводіємпорушення Правил дорожньогорухуУкраїни (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року).

В рішенні по справі «О' Галлоран та ФранціспротиСполученогоКоролівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складійогоВеликоїпалати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володієчикеруєавтомобілем, підпадаєпіддіюспеціальних правил, оскількиволодіння та використанняавтомобілів є таким, щопотенційноможезавдатисерйозноїшкоди. Ті, хтореалізувалисвоє право володітиавтомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певнувідповідальність та виконуватидодатковіобов`язки у правовому полі.

Таким чином,ОСОБА_1 реалізувавсвоє право володіти та керуватиавтомобілем, тим самим погодивсянести певнувідповідальність та виконуватидодатковіобов`язки у правовому полізгідновстановлених норм закону державиУкраїна.

Так, відповіднодо протоколу про адміністративнеправопорушеннясерії ЕПР1 №170638, 10.11.2024 приблизно о 20:35год. в м. Києві по Берестейськомушосе, 8-А, ОСОБА_1 , керувавтранспортнимзасобом «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 , з явнимиознакаминаркотичногосп`яніння, а саме: розширенізіниці очей не реагують на світло, вираженетремтінняпальців рук, порушеннякоординаціїрухів. Відпроходженнямедичногоогляду для визначення стану наркотичногосп`яніння, у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.

У вказаномупротоколі про адміністративнеправопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративноївідповідальності, по сутіпорушення ОСОБА_1 зазначив, що не визнає провину. Надастьпояснення в суді.

Окрім того, в матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 листопада 2024 року. (а .с. 5).

В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП 10 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 (а.с.11).

На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 .У ході спілкування працівники поліції встановили, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп`яніння. У зв`язку з цим працівники поліції запропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду та зазначив, що погодиться на поїздку лише у присутності адвоката. Працівники поліції надали ОСОБА_1 час для проведення консультації з адвокатом.Після цього працівники поліції повторно запропонували пройти огляд у лікаря-нарколога, однак ОСОБА_1 повідомив, що нікуди не поїде, та запропонував складати протокол.Працівниками поліції ОСОБА_1 було роз`яснено правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Вказанідоказиотримані з дотриманнямвстановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідновідсутні будь-якісумніви у їхдостовірності та істинності.

Протокол про адміністративнеправопорушення та додані до ньогоматеріали по документуваннюадміністративногоправопорушенняскладеновідповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформленняполіцейськимиматеріалів про адміністративніправопорушення у сферізабезпеченнябезпекидорожньогоруху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформленняматеріалів про адміністративніправопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіївтранспортнихзасобівознак алкогольного, наркотичногочиіншогосп`янінняабоперебуванняпідвпливомлікарськихпрепаратів, щознижуютьувагу та швидкістьреакції.

Зазначені в протоколі про адміністративнеправопорушенняознакинаркотичногосп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, які виявленіпрацівникамиполіції10 листопада 2024року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.2, 4 п. 3 та п.п. 1, п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіївтранспортнихзасобівознак алкогольного, наркотичногочиіншогосп`янінняабоперебуванняпідвпливомлікарськихпрепаратів, щознижуютьувагу та швидкістьреакції, є безпосереднімипідставами для проведенняогляду на стан наркотичногочиіншогосп`яніння в найближчомузакладіохорониздоров`я, якомунадано право на йогопроведення, а у випадкувідмовивідпроходженняогляду - визначаютьнаявність в діяхводіяознак складу адміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як убачається з протоколу про адміністративнеправопорушення, ОСОБА_1 відпроходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичногосп`яніннявідмовився. Вказанезафіксовано на відеозаписі з нагрудноїкамерипрацівникапатрульноїполіції.

Посилання на те, що в матеріалахсправивідсутніналежні та допустимідокази, щовін, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому порядкуспростовуютьсявідеозаписом ізбодікамерипрацівниківполіції, якийдолучено до матеріалівсправи.

За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, місцевим судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Переконливихдоводів, які б безумовноспростовуваливисновки суду в постанові і булипідставами для їїскасування та закриттяпровадження в справі у зв`язку з відсутністю в діяхОСОБА_1 складу адміністративногоправопорушення,скаржником не наведено і при розглядіапеляційноїскарги не встановлено.

Враховуючинаведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Святошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційнускаргу ОСОБА_1 слідзалишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 рокузадовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постановиСвятошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Невідома