Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №377/165/26 — Славутицький міський суд Київської області

Суд: Славутицький міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №377/165/26

Суддя: Теремецька Н. Ф.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/165/26

Провадження №2/377/281/26

27 квітня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Кононової Н.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник – адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

У С Т А Н О В И В:

20 лютого 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якої діє представник – адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, посилаючись на статті 110-112 СК України, просить розірвати шлюб, укладений між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 02 вересня 2021 року у Печерському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1373.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 02 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у Печерському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1373. Спільне життя у позивача з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, між ними відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили почуття поваги один до одного, що призвело до того, що вони стали зовсім чужими людьми, а їх шлюб став суто формальним. Позивач з відповідачем спільного господарства не ведуть, з початку 2022 року проживають окремо, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Ухвалою судді від 13 березня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 07 квітня 2026 року.

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року судовий розгляд справи було відкладено на 27 квітня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.

Позивач та її представник – адвокат Кебкало Т.М. в призначене судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, до суду в підсистемі «Електронний суд» 06.04.2026 надійшла заява представника позивача – адвоката Кебкало Т.М., в якій вона просила розглянути справу без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач повторно в призначене судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслав, причини неявки суд не повідомив.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 27 квітня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 02 вересня 2021 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 02 вересня 2021 року зареєстрували шлюб у Печерському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що 02 вересня 2021 року складено відповідний актовий запис № 1373. Після державної реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_3 , дружині ОСОБА_4 .

Як вбачається із змісту позовної заяви, причиною звернення позивача до суду з даною позовною заявою стало те, що спільне життя у позивача з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, між ними відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили почуття поваги один до одного, що призвело до того, що вони стали зовсім чужими людьми, а їх шлюб став суто формальним. Позивач з відповідачем спільного господарства не ведуть, з початку 2022 року проживають окремо, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року) вбачається, що кожен із подружжя має рівні цивільні права та обов`язки у відносинах між собою і зі своїми дітьми, а також щодо одруження, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно з частиною другою статті 18, пункту 3 статті 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, яка виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливо.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача та відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, спільних неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 331,20 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 331,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 02 вересня 2021 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1373.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 331 гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса зареєстрованого місця проживання або перебування, постійного його заняття (роботи) невідомі.

Повне заочне рішення суду складено 27 квітня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua