Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №371/20/26 — Миронівський районний суд Київської області

"27" квітня 2026 р. Єдиний унікальний № 371/20/26

Номер провадження № 1-кп/371/1/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні з повною технічною фіксацією обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 23.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116220000066, за обвинуваченням

ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , українка, громадянки України, не працюючої, маючої базову середню освіту, не одруженої, маючої неповнолітню дочку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судима, паспорт НОМЕР_1 виданий 08.08.2001 Миронівським РВ ГУМВС України в Київській області,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23.05.2025 року о 01 год. 00 хв., ОСОБА_4 , на власному автомобілі «Шкода» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , прибула до подвір`я будинку АДРЕСА_3 , де перебуваючи на водійському сидінні у вказаному автомобілі, з відкритими дверцями, гучно слухала музику, чим привернула увагу жителів вищевказаного будинку.

У цей час ОСОБА_5 , знаходячись у власному будинку за адресою: АДРЕСА_3 , помітила вказаний автомобіль, в якому знаходилася ОСОБА_4 , після чого, вийшовши з будинку, підійшла до автомобіля та попросила ОСОБА_4 вийти з автомобіля.

На прохання ОСОБА_5 покинути автомобіль для подальшої розмови, ОСОБА_4 проігнорувала та діючи з прямим умислом на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , через відкриті водійські двері автомобіля, схопила останню обома руками за волосся та почала смикати в різні сторони.

В подальшому, 23.05.2025, приблизно о 01 год. 20 хв, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, з метою заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, вийшла з автомобіля «Шкода» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 та нанесла потерпілій ОСОБА_5 удар нігтями правої руки по лівій передній частині шиї. Після чого почала наносити удари кулаками обох рук по черзі, у кількості трьох раз по голові, а саме в ліве та праве вухо.

Згідно з висновком експерта складеним за результатами проведення судово-медичної експертизи, ОСОБА_4 спричинила потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження: садна лівої вушної раковини, передньої поверхні шиї, які утворились від дії тупого (их) предмета (їв) та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, тобто заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

Вину у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.125 КК України, допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 визнала частково та пояснила, що приїхала на подвір`я потерпілої вночі, відкрила двері в машині і та голосно ввімкнула музику. Повідомляла, що її товариш Стус був винен їй 2000 доларів США, приїхала за грошима, коли до неї підійшла потерпіла, то вона сама почала витягувати її з машини, вона зробила їй зауваження, потім ОСОБА_4 вийшла з машини і відштовхнула її, ударів їй не наносила.

Зважаючи на часткове визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї провини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, які вважали доцільним дослідження доказів в повному об`ємі, розглянув дане кримінальне провадження з дотриманням принципів кримінального судочинства, які були направлені на повноту, всебічність і змагальність розгляду кримінального провадження, а тому вина обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України при обставинах зазначених, у даному вироку суду, підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами.

Суд критично ставиться до доводів обвинуваченої, що вона не вчиняла злочину і не наносила ударів потерпілій, і вважає, що вона зайняла дану позицію як один з видів захисту від обвинувачення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, дана її позиція спростовуються сукупністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Показами потерпілої ОСОБА_5 , яка підтвердила про факт нанесення їй тілесних ушкоджень обвинуваченою та пояснила, що 23.05.2025. близько 01 год. 00 хв., вони прокинулись через надмірний шум поблизу нашого будинку. Помітила свого чоловіка, який був вже одягнутий та хотів виходити на вулицю. Біля їхнього будинку знаходився автомобіль світло-коричневого кольору у якому гучно грала музика. За кермом вказаного автомобіля перебувала обвинувачена, яка має відносини з її чоловіком та не вперше з`являлась на території їхнього помешкання. Попередньо 14.05.2025. приблизно о 02 год. 00 хв., ОСОБА_4 вже приїздила до їхнього домоволодіння, для розмови із ОСОБА_5 , під час якої запевняла її, що не має відносин з її чоловіком ОСОБА_8 та під час якої у них з ОСОБА_4 виник конфлікт та сварка. Вийшовши з будинку, підійшла до автомобіля ОСОБА_4 та запропонувала їй вийти з автомобіля, для з`ясування відносин, при цьому звернула увагу, що остання знаходилась за кермом у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_4 проігнорувала пропозицію вийти з автомобіля, тому потерпіла нахилилась до неї, щоб повторити свою пропозицію, і в цей же час. без жодних пояснень, ОСОБА_4 вхопила останню руками за волосся та почала шарпати, це помітила дочка потерпілої ОСОБА_9 , яка приїхала додому і крізь світло фар автомобіля помітила, що її матері завдають тілесних ушкоджень. Та в подальшому ОСОБА_4 вийшовши з автомобіля, який знаходився поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . нанесла потерпілій один удар нігтями правої руки по передній частині шиї. Після чого почала наносити удари кулаками обох рук по черзі, у кількості трьох раз, по голові, зокрема в район вушних раковин. В цей же час, брат її чоловіка – ОСОБА_8 , побачивши, що ОСОБА_4 завдає їй удари по голові кулаками обох рук, підбіг до них та розбороняючи, припинив бійку.

Показами свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що 23 травня 2025 року близько 01 години ночі, їй зателефонував батько та сказав щоб вона під`їхала, тому що сталася бійка і щоб вона надала першу медичну допомогу. Коли вона під`їхала то побачила автомобіль ОСОБА_4 , біля водійської сторони стояли мати, бабуся, бачила як ОСОБА_4 матір брала за шию, штовхала, тягала за волосся, кидалася до матері знову за шию, удар нанесла у область вух, це все відбулося біля автомобіля.

Показами свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що приїхав у ввечері в гості до батьків, залишився ночувати, десь близько 01 години ночі, почув звуки та гавкіт собаки, вийшовши побачив відкриті ворота та ОСОБА_4 зі ОСОБА_5 між якими була сварка, він їх розтягнув. ОСОБА_5 казала, що ОСОБА_4 тягала за її за волосся, наносила удари в область шиї, бачив були у потерпілої подряпини на шиї.

Протоколом огляду місця події від 12.06.2025 року, де зазначено, що рухаючись вздовж вулиці по асфальтному покриттю з правого боку перпендикулярно від дороги є заїд до будинку, по АДРЕСА_3 . Територія огороджена дерев`яним парканом білого кольору та металевими воротами зеленого кольору, через які здійснюється заїзд до вказаного домоволодіння.

Ілюстративною таблицею до протоколу ОМП, де зображено місце огляду, вигляд території домоволодіння, ділянка дороги де знаходиться в`їзд до домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 .

Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.06.2025 року, за участю потерпілої ОСОБА_10 , де зображено як потерпіла показує на статистові, як саме ОСОБА_4 , нанесла їй тілесні ушкодження, що мало місце 23.05.2025 за адресою АДРЕСА_3 , як ОСОБА_4 вхопила її за волосся та почала шарпати. В подальшому, потерпіла ОСОБА_5 попросила статиста стати у повний зріст та показала, як ОСОБА_11 нанесла їй удар нігтями правої руки по лівій частині шиї. Після чого наносила удари верхніми кінцівками по черзі у кількості трьох разів. В цей момент було здійснено фото-фіксацію.

Ілюстративною таблицею до протоколу слідчого експерименту де зазначений загальний вид учасників події, потерпіла показує, як знаходилась ОСОБА_11 в момент коли та підійшла до її автомобіля, як схопила її за волосся та почала шарпати, нанесла удар нігтями, нанесла їй удар кулаком.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.06.2025 за участі свідка ОСОБА_8 показав, як ОСОБА_4 наносила тілесні ушкодження ОСОБА_5 , а саме як намагалась вхопити за шию та в подальшому почала наносити удари кожною рукою по черзі у кількості трьох раз.

Ілюстративною таблицею до протоколу слідчого експерименту де зазначений загальний вид учасників події, свідок показує, як ОСОБА_11 схопила потерпілу за волосся, свідок показує як обвинувачена наносила удари ОСОБА_5 .

Висновком експерта №53 від 17.07.2025 року, де зазначено, що під час проведення судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_5 , 1970 р.н. виявлені ушкодження: садна лівої вушної раковини, передньої поверхні шиї, які утворилися від дії тупого(их) предмета(ів) та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вище вказані ушкодження, не виключено, що могли утворитися за обставин, на які вказує потерпіла ОСОБА_5 в ході допиту від 23.05.2025 та проведення слідчого експерименту за її участі від 30.06.2025; за обставин, на які вказує свідок ОСОБА_8 в ході допиту від 23.05.2025 та проведення слідчого експерименту за його участі від 30.06.2025 року.

Беручи до уваги часткове визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї провини у вчиненні злочину, а також те, що вона ставила під сумнів фактичні обставини справи, і надала відповідні свідчення, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, що вважали доцільним дослідження доказів в повному об`ємі, розглянув дане кримінальне провадження з дотриманням принципів кримінального судочинства, направлених на повноту і всебічність, змагальність судового розгляду, в результаті чого у суду не виникло сумніву у винності обвинуваченої в скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Невизнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї провини в пред`явленому їй звинуваченні суд розцінює, як вибрану обвинуваченою стратегію свого захисту, побудовану на тому, що вона не наносила ударів потерпілій, а просто її відштовхувала. Проте така позиція обвинуваченої ОСОБА_4 не знайшла свого підтвердження, оскільки згідно з послідовними показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_5 саме обвинувачена наносила удари потерпілій у зазначений у даному вироку суду дату, час та спосіб.

Свідчення ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 дають суду підстави прийти до висновку про послідовність позиції свідків та потерпілої, направленої на встановлення істини по справі, відсутності причин і намірів оговорювати обвинувачену ОСОБА_4 , що підтверджене вивченими доказами у справі.

Скоєний злочин відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Лише в судових дебатах обвинувачена визнала свою провину та попросила вибачення у потерпілої, щирого каяття судом встановлено не було.

Відповідно й обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України судом не встановлені.

При розгляді справи судом було детально вивчено та проаналізовано докази, які характеризують особу обвинуваченої, зокрема:

Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_3 виданого Миронівським РВГУ МВС України в Київській області 08 серпня 2001 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії картки платника податків ОСОБА_4 , одержала ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 . Згідно вимоги про судимість ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Відповідно характеристики Потіцького старостинського округу №14 Миронівської міської ради Київської області від 31 липня 2025 року №15/14-25/14, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована і проживає в АДРЕСА_4 . На даний час ніде не працює. За час проживання в селі Потік порушень дисципліни в громадських місцях за цей період не спостерігалося. Скарг від жителів села на неї не надходило. Але, починаючи з останньої декади травня 2025 року, надходили усні звернення жителів села на її агресивну на конфлікту поведінку. Зі слів жителів села, сусідів дозволяє собі грубі висловлювання, образи. Поведінка громадянки ОСОБА_12 спричиняє напруження серед мешканців, порушує громадський спокій. Має дорослого сина ОСОБА_13 , 2001 року народження та неповнолітню дочку ОСОБА_14 , 2011 року народження.

Відповідно до довідок КНП «Миронівська багатопрофільна лікаря» ОСОБА_4 за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не перебуває та за медичною допомогою не зверталась.

Згідно витягів з бази «Амор» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово та системно притягувалася до адміністративної відповідальності за завідомо неправдиві виклики поліції.

Крім того, відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23 травня 2025 року, прийнято заяву ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про нанесення тілесних ушкоджень громадянкою ОСОБА_15 .

Постановою Миронівського районного суду Київської області від 26 листопада 2025 року об`єднано в одне провадження справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 173 КУпАП, єдиний унікальний номер №371/1173/25 та справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 173 КУпАП, єдиний унікальний номер 371/1175/25, дане провадження закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постановою Миронівського районного суду Київської області від 11 серпня 2025 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 грн.

Призначаючи покарання, у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правпорушення, який за законом віднесений до категорії проступку, особу винної, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують та обтяжують покарання.

П.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Також при призначенні покарання суд враховує вимоги ст.50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із вказаних вимог закону при призначенні покарання, суд виходить з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення і запобігання скоєнню нових злочинів, особу підсудної той факт, що вона неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності, після скоєння злочину продовжила противні дії відносно потерпілої, її ставлення до скоєного злочину, злочин вчиняла під час дії комендантської години, вину вона визнала лише в дебатах, вважає, що їй слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт.

Представником потерпілої адвокатом ОСОБА_6 до суду подано позовну заяву про стягнення з обвинуваченої на користь потерпілої моральної шкоди у розмірі 50000 грн.

В позові зазначає, що після травмування потерпіла відчуває головний біль, який не дає їй спати, займатися своїми справами, втратила можливість, виконувати будь-яку фізичну роботу, оскільки навіть незначне фізичне навантаження викликає сильний біль її шиї та голові, потемніння в очах та підняття тиску. Всі спогади приводять її до депресії. Вона втратила впевненість, в неї постійно присутній страх за своє життя.

Згідно ст. 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Суд вважає доведеним, що обвинувачена завдала потерпілій моральну шкоду. Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення потерпіла ОСОБА_5 зазнала моральних страждань, які призвели до вимушених змін у її життєвих стосунках, порушення домашнього устрою, нормальних життєвих стосунків з оточуючими її людьми та життєдіяльності.

Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до статті 23 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням характеру заподіяних фізичних та моральних страждань, інших негативних наслідків.

Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4» роз`яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить з принципів розумності та справедливості, а тому заявлений представником потерпілої позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 35000 грн.

Витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 15, 50, 60, 63, 65-67, 125 КК України, ст. ст. 2, 94, 351, 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Цивільний позов про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 відшкодування моральної шкоди в розмірі 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, через Миронівський районний суд Київської області, протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1