Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №358/513/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/513/26 Провадження № 1-кп/358/138/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянув в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 02.01.2026 за № 12026111230000053, відносно,-

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився с.Оленівка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361, ч.2 ст.361, ч.4 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 18.11.2025 приблизно о 19:50, перебуваючи адресою в с. Ісайки, Богуславська територіальна громада Обухівського району Київської області, у порушення вимог ч.2 ст. 11, ч.1 ст.21 Закону України «Про інформацію», ст.3, ч.1 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних», ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем віддаленого доступу WFB-банкінгу АТ КБ «Приват Банк», а саме несанкціонований вхід до особистого кабінету потерпілого ОСОБА_5 в автоматизовану систему «Приват24», в результаті чого отримав повний доступ до банківського рахунку № НОМЕР_2 банківської карти № НОМЕР_3 , належного потерпілому, що призвело до несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «Приватбанк».

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 19.11.2025 приблизно о 17:05, перебуваючи адресою в с.Ісайки, Богуславська територіальна громада Обухівського району Київської області, в порушення вимог ч.2 ст.11, ч.1 ст.21 Закону України «Про інформацію», ст.3, ч.1 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних», ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив несанкціоноване втручання в робочу автоматизованих систем віддаленого доступу WEB-банкінгу АТ КБ «Приват Банк», а саме несанкціонований вхід до особистого кабінету потерпілого ОСОБА_5 в автоматизовану систему «Приват24», в результаті чого отримав повний доступ до банківського рахунку № НОМЕР_2 банківської карти № НОМЕР_3 , належного потерпіле му, що призвело до повторного несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «Приватбанк».

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 , 01.12.2025 приблизно о 13:35,

перебуваючи адресою в с.Ісайки, Богуславська територіальна

громада Обухівського району Київської області, у порушення вимог ч.2 ст. 11, ч.1 ст.21 Закону України «Про інформацію», ст.3, ч.1 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних», ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливий мотив та мету

незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив повторне несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем віддаленого доступу WEB-банкінгу АТ КБ «Приват Банк», а саме несанкціонований вхід до особистого кабінету потерпілого ОСОБА_6 в автоматизовану систему «Приват24», в результаті чого отримав повний доступ до банківського рахунку НОМЕР_2 банківської карти № НОМЕР_3 , належного потерпілому, що призвело до повторного несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «Приватбанк».

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 18.11.2025 о 19:54, перебуваючи адресою в с.Ісайки Богуславська територіальна громада Обухівського району Київської області, у порушення вимог ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи таємно, з прямим умислом, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку грошових коштів сумі 5 025,13 грн з платіжної картки № НОМЕР_3 , яка є ключем до банківського рахунку AT КБ «Приват Банк» яка є ключем до банківського рахунку AT КЕ «Приват Банк» НОМЕР_2 , які належать потерпілому ОСОБА_5 , шляхом їх переказу на свій власний картковий рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Крім того обвинувачений ОСОБА_4 01.12.2025 в період часу з 13:36 по 15:43, перебуваючи адресою в с.Ісайки, Богуславська територіальна громада Обухівського району Київської області, у порушення вимог ст. ст. 41,68, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи таємно, повторно, з прямим умислом, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку грошових коштів у сумі 13 000 гри. з платіжної картки № НОМЕР_3 , яка є ключем до банківського рахунку АТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_2 , які належать потерпілому ОСОБА_5 , шляхом їх переказу на свій власний картковий рахунок № НОМЕР_5 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та підтвердив суду, що вчинив їх за викладених в обвинувальному акті обставин. Не оспорював фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, дати, часу, місця вчинення, правової кваліфікації своїх діянь. Зазначив, що усвідомив значення своїх дій, у скоєному щиро кається та в подальшому не допустить протиправної поведінки. Посилаючись на викладене, просив суворо його не карати та надати шанс довести своє виправлення. Додатково повідомив, що шкода потерпілому ним відшкодована в повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор та обвинувачений вважали недоцільним у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України досліджувати інші докази стосовно фактичних обставин вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення. Обвинувачений розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

За згодою осіб, які беруть участь у справі, в судовому засіданні головуючим суддею ухвалено визнати недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належні, допустимі та в даному випадку достатні докази, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях та його дії кваліфікує як:

- за епізодом від 18.11.2025 приблизно о 19:50 - як несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем - за ч. 1 ст. 361 КК України;

- за епізодом від 19.11.2025 приблизно о 17:05 - як несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем, вчинене повторно - за ч. 2 ст. 361 КК України;

- за епізодом від 01.12.2025 приблизно о 13:35 - як несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем, вчинене повторно - за ч. 2 ст. 361 КК України;

- за епізодом від 18.11.2025 приблизно о 19:54 - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану – за ч. 4 ст. 185 КК України;

- за епізодом від 01.12.2025 приблизно о 13:36 - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану – за ч. 4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.

При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 в силу ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлені.

З характеризуючих матеріалів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем служби характеризується позитивно, має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Суд також приймає до уваги досудову доповідь фахівця Чортківського РС №1 філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області відносно обвинуваченого, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є середнім, та виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства можливе.

За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 наступне покарання, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а саме: за ч.1 ст.361 КК України – у виді 3 років обмеження волі, за ч.2 ст.361 КК України – у виді 3 років позбавлення волі, за ч.4 ст.185 КК України – у виді 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень менш суворий вид покарання за ч.1 ст.361 КК України у виді 3 років обмеження волі перевести в більш суворий вид покарання – позбавлення волі виходячи з співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі та призначити за вказаною статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 міс.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді 5 років позбавлення волі. Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання із випробуванням – із встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Згідно з ч.4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Цивільний позов не заявлений. Речові докази відсутні. Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався та відсутні підстави для його обрання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 361, ч.2 ст.361, ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 361 КК України у виді обмеження волі на строк – 3 (три) роки.

-за ч. 2 ст. 361 КК України у виді позбавлення волі на строк – 3 (три) роки.

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк - 5 (п`ять) років.

На підставі п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України призначене за ч.1 ст.361 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки перевести у покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, виходячи із співвідношення, згідно з яким одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк три роки.

Покласти на ОСОБА_4 відповідно до п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Нагляд за поведінкою ОСОБА_4 , звільненого від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку покласти на командира військової частини за місцем проходження ним військової служби, а у випадку його звільнення з військової служби на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Документ – оптичний носій інформації – диск для лазерних систем зчитування «Verbatim» з написом «Вх 1823590-ВБ», на якому містяться електронні документи - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1