Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №282/442/26 — Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/442/26

Провадження № 3/282/134/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., за участю прокурора Коваленка Р.М., особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли із Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, на даний час працююча ФОП, за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2026 року до Любарського районного суду надійшли на розгляд матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, щодо ОСОБА_1 за ознаками того, що вона, працюючи головним державним реєстратором відділу «ЦНАП» Любарської селищної ради Житомирської області, розпорядженням Любарського селищного голови «Про призначення на посаду державного адміністратора відділу «ЦНАП» Любарської селищної ради ОСОБА_2 » №306-К від 11.09.2019 року призначена на посаду державного реєстратора відділу «ЦНАП» Любарської селищної ради Житомирської області з 13.12.2018, у зв`язку з чим, згідно п.п."в" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України "Про запобігання корупції", несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2023 рік.

Прокурор Коваленко Р.М. в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 виною у вчиненні адміністративного правопорушеня, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та призначити стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850грн..

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнала. Вказала, що дійсно вчасно не подала декларацію, але це було не свідомо та ненавмисно, оскільки перебуваючи в дикретній відпустці не вслідкувала за змінами в законодавстві. Просила суд не застосовувати до неї стягнення у виді штрафу, а обмежитись усним зауваженням.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.252 КпАП України, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1 статті 7 КпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено положеннями ст.ст.10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Частина 1 статті 172-6 КУпАП, передбачає відповідальність за: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У примітці до даної статті зазначено, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до листа Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним то для наявності об`єктивної сторони такого правопорушення закон вимагає встановлення лише діяння (дії або бездіяльності).

Для встановлення ознак складу цього правопорушення необхідно підтвердження одночасно двох обставин - це наявність факту несвоєчасного подання декларації та відсутність поважних причин щодо неподання декларації у визначений законом строк.

Щодо суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суд враховує, що згідно ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією, це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, тому вчинення такого діяння через необережність не виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При кваліфікації діяння, як адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, не вимагається встановлення та доведення таких кваліфікуючих ознак складу правопорушення як наявність корисливого або іншого особистого інтересу, а диспозиція цієї норми не має посилання на умисне вчинення діяння. Тому суб`єктивна сторона зазначеного правопорушення може характеризуватися як умисною формою вини так і у формі необережності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, крім її власних пояснень, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №262 від 02.04.2026. Протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- копією щорічної декларації ОСОБА_1 за 2023 рік, яка подана 09.12.2024;

- повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 05.04.2024;

- послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, які вчинила ОСОБА_1 ;

- розпорядженням Любарського селищного голови «Про призначення на посаду державного реєстратора відділу «ЦНАП» Любарської селищної ради ОСОБА_2 » №306-К від 11.09.2019 року;

- розпорядженням Любарського селищного голови №152-К від 11.09.2019 року «Про внесення записів в облікові та кадрові документи ОСОБА_2 державного реєстратора відділу «ЦНАП» Любарської селищної ради, про зміну прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_4 ;

- порядком перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких деклараці, обставини чого передбачали її обов`язок подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік;

- розпорядженням Любарського селищного голови №82-К від 12.12.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.03.2026.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі, та кваліфікує її дії за ч.1 ст.172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Водночас, вирішуючи питання щодо можливості накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення даного адміністративного правопорушення, суд приймає до уваги положення ст.22 КУпАП, які вказують, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Будь-яких застережень щодо неможливості застосування до окремих складів адміністративних правопорушень положень ст.22 КУпАП закон не містить.

Суд враховує правові позиції висловлені ЄСПЛ у справі «Бакланов проти Росії» (09.06.2005 року) та у справі «Фрізен проти Росії» (24.03.2005 року), а саме те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Крім того, суд приймає до уваги правові позиції висловлені у справі «Ісмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16.10.2008 року), згідно яких для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити надмірний тягар для особи.

Так, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст.172-6 ч.1 КУпАП за малозначністю і оголосити їй усне зауваження, оскільки діяння, вчинене нею, містило в собі усі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ст.172-6 ч.1 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, її дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна.

Крім того, суд враховує, що діями ОСОБА_1 не було завдано шкоди, також, авторитету державної служби, оскільки після звільнення з державної служби та станом на дату розгляду справи судом, вона працює ФОП, на державну службу не вступила; декларація була нею подана самостійно до виклику в правоохоронні органи; вона вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину визнала в повному обсязі, щиро розкаялася у вчиненому.

Відповідно до вимог ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.7, 9, 11, 40-1, 172-6 ч.1, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП - у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням.

Провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Вальчук В. В.

Строк пред”явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.