Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №640/18121/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №640/18121/22

Суддя: Чаку Євген Васильович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/18121/22 Суддя (судді) першої інстанції: Загацька Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алмейда Груп" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмейда Груп" звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу в сумі 8500 грн.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 29 травня 2025 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що відповідно до акту проведення перевірки позивач виконував вантажні перевезення з навантаженням на одиночну вісь 11,71 т при нормативно допустимому - 11 т, з перевищення параметрів від нормативу 6,75% в прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто 8500 грн. Державна служба України з безпеки на транспорті наполягає, що доводи та твердження позивача, не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05.07.2022 №345018 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.01.2022 в 21:25 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на стаціонарному пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на 452-му кілометрі автодороги М-05 Київ-Одеса 452 км. + 811 км. Було зупинено автопоїзд RENAULT р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_3 р.н. НОМЕР_2 та проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу з вантажем в динамічному режимі.

Результати перевірки оформлено Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №328733 від 27.01.2022, у висновках якого зазначено порушення статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажу згідно CMR №817209 - вино з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР вагових норм на 6,45%, а саме навантаження на одиночну вісь склало 11,71 т., відповідальність за які передбачена абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - виконання резидентом України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених ст.53 цього Закону, а саме, відсутній дозвіл щодо узгодження умов та режиму перевезення в разі перевищення вагових обмежень.

Згідно з довідкою №0070466 від 27.01.2022 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, в навантаження на осі складає 1) 7,1 тонн; 2) 11,71 тонн; 3) 5,83 тонн; 4) 5,67 тонн та повна маса транспортного засобу складає 30,31 тонн.

05.07.2022 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві на підставі акту №328733 прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №345018, якою за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 33 Закону України від 08.09.2005 року №2862-IV рух "Про автомобільні дороги" транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як передбачено статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до Автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2022 в 21:25 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на стаціонарному пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на 452-му кілометрі автодороги М-05 Київ-Одеса 452 км. + 811 км. було зупинено автопоїзд RENAULT р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_3 р.н. НОМЕР_2 , проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу з вантажем в динамічному режимі та встановлення перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм від 2% до 5% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом - Акт №0070011 від 27.01.2022 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та Довідка №0070466 від 27.01.2022 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Колегія суддів зазначає, що під час встановлення наявності або відсутності факту перевищення допустимого навантаження на одиничну вісь ТЗ ключовою обставиною, яка підлягає з`ясуванню, є саме віднесення такої осі до одиничних, здвоєних або строєних.

При цьому, як слідує зі змісту пункт 22.5 ПДР осі транспортного засобу є здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м, тобто одиничними є осі, якщо відстань між ними понад 2,5 м. Відтак важливим є встановлення відстані між осями транспортного засобу позивача.

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.08.2023 у справі № П/320/513/20, згідно з якими, вирішуючи питання щодо правомірності прийняття відносно позивача постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, за фактом здійснення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень на здвоєну вісь, в порушення вимог п. 22.5. ПДР України, суди мали з`ясувати чи мало місце перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, якщо так, то яке його відсоткове значення, чи є вісь здвоєною, а також вирішити питання щодо необхідності наявності дозволу на перевезення відповідної ваги вантажу, з огляду на його подільність.

В даному випадку в акті від 13.01.2022 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів графа 9 "Відстані між осями, метрів" є не заповненою. При цьому в акті зазначено, що фактична маса транспортного засобу позивача складає 40 т, фактична 30,31 тонн. Осьове навантаження зазначено: 11 фактично 7,61; 11 фактично 11,71; 22 фактично 11,5.

Не містять відомостей про відстані між осями транспортного засобу «RENAULT» й інші надані до матеріалів справи документи, які були складені за результатами проведення вагового контролю вказаного автомобіля.

Наявний в матеріалах справи талон зважування, сформований пересувним пунктом вагового контролю, також не містить позначень щодо автоматичного визначення приладом виду осей (одиничні, здовоєні чи строєні).

Отже, за відсутності замірів відстаней між осями не можливо встановити, що осі транспортного засобу є саме одиночними та як наслідок встановити факт перевантаження на вісь.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 28.04.2022 у справі № 540/383/21.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини у справі та надані докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що під час здійснення габаритно-вагового контролю було виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 2 % на одиничну вісь транспортного засобу позивача при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», нових доказів на спростування цього при новому розгляді справи не надано.

Посилання апелянта на відсутність необхідності проведення замірів відстаней між осями, колегія суддів вважає необґрунтованими з урахуванням вище зазначеного.

Враховуючи доводи апелянта наведені у апеляційній скарзі та встановленні у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В даному випадку доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 240,238, 240, 311,316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби з безпеки на транспорті- залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: А.Ю. Коротких

Є.О.Сорочко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua