Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №400/8517/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/8517/25

Головуючий в 1 інстанції: Дерев`янко Л.Л.

Дата і місце ухвалення: 19.01.2026р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)», в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню та здійсненню виплати додаткової винагороди в розмірі 30000,00 (тридцять) тисяч гривень щомісяця ОСОБА_1 за 4 дні лютого, березень, квітень, травень, червень 2022 року у розмірі меншому, ніж передбачено постановою КМУ №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати державну установу «Казанківська виправна колонія (№93)» Міністерства юстиції України здійснити ОСОБА_1 перерахунок додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 (тридцять) тисяч гривень щомісяця за 4 дні лютого, березень, квітень, травень, червень 2022 року з урахуванням розміру зазначеної виплати, визначеного постановою КМУ №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та здійснити виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 (тридцять) тисяч гривень щомісяця за 4 дні лютого, березень, квітень, травень, червень 2022 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» Міністерства юстиції України щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» на період дії воєнного стану додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. за період з 24.02.2022р. по 30.06.2022р.

Зобов`язано державну установу «Казанківська виправна колонія (№93)» Міністерства юстиції України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р., в розмірі 30000,00 грн. щомісячно за період з 24.02.2022р. по 30.06.2022р., з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням державна установа «Казанківська виправна колонія (№93)» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та не правильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення від 19.01.2026р., з ухваленням по справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції не врахував статус та місце проходження служби позивача. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022р. №75 було затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Станом на 01.06.2022р. (дату початку застосування постанови КМУ №754) Казанківська територіальна громада не була включена до зазначеного переліку. Отже, у червні 2022 року позивач не мав права на отримання додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168.

Також, апелянт посилається на те, що чинним законодавством України передбачено, що виплата як основного, так і додаткового грошового забезпечення, здійснюється пропорційно фактично відпрацьованому часу, а додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не є винятком із цього правила. Виплата додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 здійснювалась на підставі наказів начальника установи, які позивачем не оскаржувалися. Зазначені накази передбачали нарахування винагороди за фактично відпрацьований час. Отже, нормативні підстави для перерахунку позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно відсутні.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 02.06.2008р. на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» та був звільнений 31.05.2025р. за власним бажанням відповідно до пункту 7 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 12 пункту «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Сторонами у справі не заперечується, що у період з 24.02.2022р. по 30.06.2022р. державною установою «Казанківська виправна колонія (№93)» позивачу нараховано і виплачено щомісячну додаткову винагороду, передбачену п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №168, в розмірі 30000,00 грн. виходячи з пропорційно відпрацьованого часу.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р., за період з 24.02.2022р. по 30.06.2022р. у розмірі 30000 гривень щомісячно, звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що у період з 24.02.2022р. по 07.07.2022р., особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби мали право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022р. Миколаївська область включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка». А відтак, за висновками суду, проведення відповідачем виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, пропорційно за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу) є протиправним.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України №2713-IV від 23.06.2005р. «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон №2713-IV).

Відповідно до ч. 4 ст.21 Закону №2713-IV особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.

Згідно ч.2 ст.23 Закону №2713-IV умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.23 Закону №2713-IV).

З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018р. №925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5).

Згідно пункту 3 Порядку №925/5 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до пункту 8 Порядку №925/5 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому воєнний стан неодноразово було продовжено указами Президента України.

Кабінетом Міністрів України 28.02.2022р. прийнято Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), відповідно до п.1 якої на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з пунктом 5 Постанови №168 остання набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022р.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022р. до Постанови №168 внесені зміни, відповідно до яких абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022р. передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у спірний період (з 24.02.2022р. по 30.06.2022р.) проходив службу у Державній установі «Казанківська виправна колонія (№93)».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022р. «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком.

Згідно вказаного Переліку програма «єПідтримка» поширюється на Миколаївську область.

Відтак, з 24.02.2022р. на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах Миколаївської області, повинна була виплачуватись додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно.

Відповідач, в надісланому ОСОБА_1 листі від 18.07.2025р. зазначив, що додаткову винагороду нараховано і виплачено йому за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, з урахуванням роз`яснення, викладеного у листі Міністерства юстиції України №38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022р.

Такі дії відповідача є протиправними, оскільки Постановою №168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (з 24.02.2022р. по 31.05.2022р.), було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Таким чином, у лютому, березні, квітні і травні 2022 року позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. щомісячно.

У випадку відпрацювання позивачем неповного місяця, розрахунок відповідної додаткової винагороди здійснюється в порядку, визначеному п.8 Порядку №925/5, тобто пропорційно до кількості відпрацьованих позивачем календарних днів у місяці.

Проведення відповідачем виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, пропорційно за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу) не узгоджується ані з Постановою №168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, ані з положеннями Порядку №925/5.

Лист Міністерства юстиції України №38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022р. не є нормою права та не може бути покладений в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем. Роз`яснення, надані у зазначеному листі, мають рекомендаційний характер.

Разом з цим, при нарахуванні зазначеної виплати додаткової винагороди, відповідач зобов`язаний був застосовувати нормативно-правові акти, а не лист Міністерства юстиції України.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених за період з 24.02.2022р. по 31.05.2022р.

Що ж до перерахунку та виплати на користь позивача додаткової винагороди, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р., в розмірі 30000,00 грн. щомісячно за червень 2022р., то колегія суддів зазначає наступне.

Постановою КМУ №754 від 01.07.2022р. (яка набрала чинності 08.07.2022р. та застосовується з 01.06.2022р.) внесено такі зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме:

в абзаці першому слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць».

Станом на 01.06.2022р. до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), не було включено Казанківську територіальну громаду.

Отже, з 01.06.2022р. по 30.06.2022р. позивач не мав права на виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови №168, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

При вирішенні спору в частині вимог, заявлених позивачем за період з 01.06.2022р. по 30.06.2022р., суд першої інстанції допустив не правильне застосування норм матеріального права, що у відповідності до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України, є підставою для скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у відповідній частині, з ухваленням в цій частині по справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання державну установу «Казанківська виправна колонія (№93)» здійснити перерахунок та виплату додаткової винагороди, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р., в розмірі 30000,00 грн. щомісячно за період з 01.06.2022р. по 30.06.2022р.

Ухвалити в цій частині по справі нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук