Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №420/3499/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3499/25

Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Єщенка О.В

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просить:

- визнати дії відповідача стосовно запровадження окремого порядку розрахунку пенсії позивача, не передбаченого в Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме здійснення розрахунку поточної пенсії та пенсії за минулий час без урахування масових перерахунків відповідно до ст.42 Закону № 1058-IV та діючого пенсійного законодавства на момент фактичної виплати - протиправними;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату поточної пенсії позивача та пенсії за період з 07.10.2009 р. і до початку виплати поточної пенсії, в тому числі додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю позивача як потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, з перерахунком відповідно до ст.ст.27, 28 та ч.2,3 ст.42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 р. № 251 й від 20.02.2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачу, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з 01.09.2014 р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області стосовно запровадження окремого порядку розрахунку пенсії ОСОБА_1 не передбаченого в Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме здійснення розрахунку поточної пенсії та пенсії за минулий час без урахування масових перерахунків відповідно до ст.42 Закону № 1058-IV та діючого пенсійного законодавства на момент фактичної виплати.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату поточної пенсії ОСОБА_1 та пенсії за період з 07.10.2009 р. і до початку виплати поточної пенсії, в тому числі додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю від аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, з перерахунком відповідно до ст.ст.27, 28 та ч.2,3 ст.42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 р. № 251 й від 20.02.2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з 01.09.2014 р.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначається, що за відсутності від позивача поданої заяви про перерахунок пенсії та відповідного прийнятого рішення з боку Головного управління, суд першої інстанції безпідставно втрутився у дискреційні повноваження Головного управління та вирішив питання про наявність у позивача права на перерахунок пенсії.

Оскільки позивач із відповідною заявою до Головного управління не звертався, права позивача порушені не були, а отже були відсутні підстави для розгляду питання про розмір пенсійних виплат в судовому порядку.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначається, що апеляційна скарга відповідача взагалі не містить законних доводів, що пенсія позивачу повинна обраховуватись в режимі “Макетна обробка” та має виплачуватись в твердому розмірі менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Аргументи апеляційної скарги обмежені лише твердженнями нібито поновлення виплати пенсії повинно відбуватись в розмірі на день її припинення, для проведення перерахунку пенсії позивач зобов`язаний особисто звертатися до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

Однак, такі твердження є необґрунтованими та неправомірними, оскільки, ч. 2-3 ст. 42 Закону 1058, та пунктами 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 та від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, ні Порядок 22-1 не містить обов`язку звернення для проведення автоматичних перерахунків, встановлених нормативно-правовими актами.

Відповідач, як орган виконавчої влади та суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний керуватись вимогами Закону №1058, незалежно від того виконує він рішення суду чи діє без судового рішення. Тому, не проведення перерахунків пенсії позивачу, а саме поновлення її без осучаснення є протиправним, оскільки ні Законом 1058, ні преюдиційним рішенням суду не будь яких обмежень щодо здійснення перерахунку пенсії з підстав проживання особи за кордоном.

Апелянт звертає увагу, що апеляційна скарга відповідача не містить жодного обгрунтування нарахування пенсії позивача, в тому числі додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю позивача як потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, за період з 07.10.2009 року до призначення поточної пенсії, без урахування автоматичних перерахунків індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії, відповідно до ст. 27, 28 та ч. 2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону 1058-IV та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції, чинній на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачу.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, який з 1995 року виїхав на постійне проживання до Ізраїлю.

По досягненню пенсійного віку та наявності необхідного страхового стажу, позивачу з 08.06.1991 р. була призначена пенсія за як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС, яка виплачувалась йому до виїзду за кордон.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 р., яке набрало законної сили 28.05.2024 р. у справі № 120/16953/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №156050017462 від 04.04.2023 р.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії з 07.10.2009 р. відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з компенсацією втрати частини доходів.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.05.2024 р. № 0200-0305-9/49856 на виконання рішення суду Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 р. у справі № 120/16953/23 ОСОБА_1 поновлено пенсію за віком відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Просить самостійно доопрацювати пенсійну справу в частині вірного розміру додаткової пенсії особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори) та доплати прожиткового мінімуму.

На підставі вказаного листа, 03.06.2024 р. позивачу проведено перерахунок пенсії за віком відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із уточненням даних в електронній пенсійній справі. Як вбачається із форми ПС-Право, в графі "особливості" вказано "ІІ кат. - Ліквідатори на ЧАЕС; був пенсіонером з 08.06.1991 р. по довічно. Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. - з 07.10.2009 р. по довічно. Разом з тим, в даному розрахунку зазначено, що позивачу згідно із Законом України призначається пенсія з 07.10.2009 р., розмір якої на вказану дату становив 579,60 грн., а станом на липень 2024 р. - 3370 грн.

Листом від 05.06.2024 р. № 1500-0306-5/85418 відповідач звернувся до Пенсійного фонду України для надання дозволу на макетну обробку пенсійної справи ОСОБА_1 .

На підставі вказаного листа, 12.07.2024 р. відповідач провів макетну обробку електронної пенсійної справи позивача. З протоколу перерахунку пенсії від 12.07.2024 р. вбачається, що позивачу згідно із Законом України призначається пенсія з 07.10.2009 р., розмір якої на визначено в твердому розмірі 618,70 грн. Зокрема, зазначено наступні відомості: шифр та вид пенсії: 101, пенсія за віком; умови призначення: ЗУ №1058-IV; дата перерахунку: 05.07.2024 середньомісячний заробіток: 0,00; вид перерахунку: макетна обробка; підстава: лист ГУ ПФУ від 05.06.2024 № № 1500-0306-5/85418; особливості: "ІІ кат. - Ліквідатори на ЧАЕС; був пенсіонером з 08.06.1991 р. по довічно. Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. - з 07.10.2009 р. по довічно; розмір пенсії за віком (стаття 27) (0,00 х 0,41738): 0,00 грн.; доплата до прожиткового мінімуму (ст.28 ч.1 абз.1): 544 грн; додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕКС (ліквідатори) (15 % від 544 грн.): 74,70 грн. розмір пенсії з надбавками 618,70 грн.

29.07.2024 р. представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо надання інформації про поновлення та виплату пенсії позивача.

Листом від 06.08.2024 р. № 0200-0305-8/76931 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило, що для надання детально інформації про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 слід звертатись до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком.

Вважаючи дії відповідача стосовно здійснення розрахунку поточної пенсії та пенсії за минулий час без урахування масових перерахунків відповідно до ст.42 Закону № 1058-IV та діючого пенсійного законодавства на момент фактичної виплати протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не виконало покладений обов`язок щодо нарахування і виплати позивачу пенсії з урахуванням обов`язкових автоматичних масових перерахунків. Виплата позичу пенсії у фіксованому розмірі відбулась неправомірно, що призвело до порушення права позивача на перерахунок пенсії, оскільки Закон №1058 не містить застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати, тому дії пенсійного органу стосовно запровадження окремого порядку виплати пенсії, не встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є протиправними.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За такого правового регулювання, колегія суддів переглядає висновки суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги та не вступає в обговорення та оцінку судового рішення суду першої інстанції, в тій частині, яка не оскаржена.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон № 1058-ІV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Як зазначено у статті 1 цього Закону, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Положенням частини 2 ст. 5 Закону № 1058-IV від 09.07.2003 визначено, що виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.

Статтею 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Умови призначення та розмір пенсії за віком визначено статтями 26, 27 Закону № 1058-IV. В свою чергу, статтею 28 Закону № 1058-IV врегульовано мінімальний розмір пенсії за віком.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ч. 2 ст.28 Закону №1058-ІV, з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з ч.3 ст.28 Закону №1058-ІV, за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям".

Отже, з дня поновлення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно вимог Закону України № 1058-IV, будь-яких обмежень її прав, як пенсіонера, якій призначено виплату пенсії за рішенням суду наведеним Законом не встановлено.

Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачається зростання мінімальної заробітної плати, у зв`язку з чим, пенсійний орган в автоматичному режимі перераховує мінімальний розмір пенсійних виплат для непрацюючих пенсіонерів, які досягли віку 65 років та мають страховий стаж не менше 30 років для жінок та 35 років для чоловіків.

Таким чином, з системного аналізу матеріалів по справі можна дійти висновку, що перерахунок пенсій здійснюватиметься автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, який з 1995 року виїхав на постійне проживання до Ізраїлю та по досягненню пенсійного віку та наявності необхідного страхового стажу, позивачу з 08.06.1991 р. була призначена пенсія за як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС, яка виплачувалась йому до виїзду за кордон.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 р. у справі № 120/16953/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії з 07.10.2009 р. відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з компенсацією втрати частини доходів.

12.07.2024 р. відповідач провів макетну обробку електронної пенсійної справи позивача.

Згідно протоколу перерахунку пенсії від 12.07.2024 р. позивачу згідно із Законом України призначається пенсія з 07.10.2009 р., розмір якої на визначено в твердому розмірі 618,70 грн. Зокрема, зазначено наступні відомості: шифр та вид пенсії: 101, пенсія за віком; умови призначення: ЗУ №1058-IV; дата перерахунку: 05.07.2024 середньомісячний заробіток: 0,00; вид перерахунку: макетна обробка; підстава: лист ГУ ПФУ від 05.06.2024 № № 1500-0306-5/85418; особливості: "ІІ кат. - Ліквідатори на ЧАЕС; був пенсіонером з 08.06.1991 р. по довічно. Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. - з 07.10.2009 р. по довічно; розмір пенсії за віком (ст.27) (0,00 х 0,41738): 0,00 грн.; доплата до прожиткового мінімуму (ст.28 ч.1 абз.1): 544 грн; додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕКС (ліквідатори) (15 % від 544 грн.): 74,70 грн. розмір пенсії з надбавками 618,70 грн.

Тобто, колегія суддів звертає увагу, що апелянт застосовуючи до пенсійних виплат позивачці в графі "Особливості" позначку «Не підлягають масовому перерахунку, призначені за рішенням суду в твердому розмірі, відповідачем на підтвердження своїх дій не надано рішення суду, згідно якого відповідача зобов`язано призначити пенсію позивачу в твердому розмірі.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач протиправно провів перерахунок пенсії позивача з 07.10.2009 р. у фіксованому місячному розмірі.

Суд враховує, що відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-ІV розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Частинами 1 та 2 статті 42 Закону № 1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Розділ XV Закону № 1058-ІV доповнено пунктом 4-3 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 року, відповідно до якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Також Постановою Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 № 124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої 42 Закону № 1058-ІV затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Постановою Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV (далі за текстом - Порядок № 124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 р. № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; перерахунок пенсій, передбачений цим пунктом, проводиться з 1 травня 2020 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що з моменту поновлення позивачу виплати пенсії, розмір пенсії за віком не має сталої величини, оскільки зазнає змін, виходячи з мінімального розміру пенсії, відповідних надбавок та підвищень розміру пенсії.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що хоча вказаний Порядок і затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проте, враховуючи пункт 1 Порядку № 124, його дія поширюється не лише на проведення індексації пенсій у 2019 році, а й на її проведення в наступні роки.

Відповідно до абзаців 1 і 2 пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Окрім того, слід зазначити, що з 01.10.2017 відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розпочато осучаснення (підвищення) пенсій в автоматичному режимі, без звернення пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ, що спростовує позицію апелянта щодо обов`язкового особистого звернення із заявою про перерахунок пенсії.

Як вже було вище зазначено, з 07.10.2009 р. розмір пенсії позивача не змінювався та становить 618,70 грн. щомісячно.

За таких обставин, враховуючи, що при призначенні позивачу пенсії та здійсненні перерахунку відповідачем безпідставно встановлено особливість "Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.", що призвело до порушення права на належний розрахунок пенсії, відповідно до ст.28 Закону № 1058-ІV, постанов Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" та від 01.04.2020 р. № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", та подальшого підвищення її розміру відповідно до приписів ст.42 Закону № 1058-ІV, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати позивачу пенсії починаючи з 07.10.2009 р. в твердому розмірі довічно, без обов`язкового врахування автоматичних перерахунків відповідно до ст.28 та ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції на момент фактичної виплати та осучаснення (підвищення) пенсій в автоматичному режимі.

В свою чергу, апеляційна скарга відповідача не містить жодних доводів, що пенсія позивачу повинна обраховуватись в режимі “Макетна обробка” та має виплачуватись в твердому розмірі менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Апелянт обмежився лише твердженнями про те, що поновлення виплати пенсії повинно відбуватись в розмірі на день її припинення, а для проведення перерахунку пенсії позивач зобов`язаний особисто звертатися до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, проте такі доводи апеляційної скарги спростовані колегією суддів вище.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ні ч. 2-3 ст. 42 Закону 1058, та пунктами 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 та від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, ні Порядок 22-1 не містять обов`язку звернення для проведення автоматичних перерахунків, встановлених нормативно-правовими актами, про що вірно зазначає позивач.

Крім іншого, апеляційна скарга відповідача не містить жодного обгрунтування щодо висновків суду першої інстанції про нарахування пенсії позивача, в тому числі додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю позивача як потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, за період з 07.10.2009 року до призначення поточної пенсії, без урахування автоматичних перерахунків індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії, відповідно до ст. 27, 28 та ч. 2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону 1058-IV та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції, чинній на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачу та нарахування компенсації втрати частини доходів з 01.09.2014 р., тому колегія суддів у відповідності до положень ст.308 КАС України не вдається до обговорень таких висновків суду першої інстанції.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не виконало покладений обов`язок щодо нарахування і виплати позивачу пенсії з урахуванням обов`язкових автоматичних масових перерахунків. Виплата позичу пенсії у фіксованому розмірі відбулась неправомірно, що призвело до порушення права позивача на перерахунок пенсії, оскільки Закон № 1058 не містить застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати, тому дії пенсійного органу стосовно запровадження окремого порядку виплати пенсії, не встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є протиправними.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно з Рішенням ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язанння Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату поточної пенсії ОСОБА_1 та пенсії за період з 07.10.2009 р. і до початку виплати поточної пенсії, в тому числі додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю від аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, з перерахунком відповідно до ст.ст.27, 28 та ч.2,3 ст.42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 р. № 251 й від 20.02.2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з 01.09.2014 р.

Доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача колегія суддів не вбачає.

Отже, слід констатувати, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять аргументів, яким би не була надана правова оцінка судом першої інстанції. Будь-яких інших доводів, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Єщенко