Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №400/4307/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

———————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4307/25

Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В.

Дата і місце ухвалення: 15.09.2025р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Єщенка О.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Миколаївської обласної прокуратури на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Миколаївської обласної прокуратури до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2025 року Миколаївська обласна прокуратура звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів від 27.02.2025р. №13, яким до Миколаївської обласної прокуратури застосовано фінансові санкції на загальну суму 544,76 грн., з яких: неправомірно витрачені страхові кошти у сумі 363,17 грн., фінансові санкції в розмірі 50% від суми порушення 181,59 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Миколаївська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 15.09.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення – про задоволення позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що підставою для прийняття спірного рішення про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів від 27.02.2025р. №13 став висновок ГУ ПФУ в Миколаївській області про порушення Миколаївською обласною прокуратурою ч.2 ст.15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині неправомірного надання за рахунок Фонду матеріальної допомоги з тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якій встановлена інвалідність. При вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що єдиною та належною підставою для призначення і виплати застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності є листок непрацездатності за умови, що він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності, та містить всі необхідні реквізити. Застрахованій особі ОСОБА_1 медичний заклад КНП «Арбузинський центр первинної медико санітарної допомоги» Арбузинської селищної ради відкрив е лікарняний №8859593-20194773798-1 терміном з 06.01.2024р. по 08.01.2024р., який набув статусу «готовий для сплати» 16.01.2024р. Для фінансування «лікарняного» із страхових коштів, комісією з призначення страхових виплат Миколаївської обласної прокуратури розглянуто листки про тимчасову втрату працездатності та прийнято рішення 29.01.2024р. про надання страхових виплат та сформовано в кабінеті страхувальника на вебпорталі Фонду заяву-розрахунок щодо сплати за листком / листками непрацездатності. Кошти по лікарняним листам згідно заявки-розрахунку надійшли від Пенсійного фонду України 29.01.2024р. та виплачені 01.02.2024р. При цьому, ОСОБА_1 не повідомляла роботодавця (обласну прокуратуру) про факт встановлення їй інвалідності, документів на підтвердження цього не надавала. Лише через рік під час перевірки 05.02.2025р. Миколаївську обласну прокуратуру повідомлено посадовою особою ГУ ПФУ, що відносно ОСОБА_1 08.01.2024р. прийнято рішення МСЕК про встановлення інвалідності.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що отримавши інформацію щодо закриття листка непрацездатності відповідно та набуття ним статусу «готово до сплати», обласною прокуратурою обґрунтовано вжито заходи, спрямовані на надання вказаній застрахованій особі матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з її тимчасовою втратою працездатності. При цьому, єдиним законним способом, внаслідок якого прокуратурі могло бути відомо про наявність у застрахованої особи інвалідності, це її особисті повідомлення роботодавцю про відповідні обставини, чого зроблено не було. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено повноваження або обов`язок роботодавця з`ясовувати стан здоров`я та сам факт проходження працівником медичного огляду для встановлення інвалідності. У обласної прокуратури був відсутній достатній функціонал для самостійного з`ясування питання щодо проходження застрахованою особою МСЕК та отримання нею інвалідності.

ГУ ПФУ в Миколаївській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Миколаївської обласної прокуратури залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без мін. Відповідач зазначає, що Головне управління відповідно до законодавства надало Миколаївській обласній прокуратурі кошти на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі - ОСОБА_1 за період з 06.01.2024р. по 08.01.2024р., але під час перевірки встановило факт неправомірного використання страхових коштів за 08.01.2024р. (день встановлення інвалідності ОСОБА_1 ). За таких обставин, спірним рішенням від 27.02.2025р. №13 орган ПФУ зобов`язав позивача повернути страхові кошти зі сплатою фінансових санкцій, як це передбачено абзацом 1 частини 6 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 займала посаду прибиральника службових приміщень Первомайської окружної прокуратури.

Застрахованій особі ОСОБА_1 медичний заклад КНП «Арбузинський центр первинної медико санітарної допомоги» Арбузинської селищної ради відкрив е лікарняний №8859593-20194773798-1 терміном з 06.01.2024р. по 08.01.2024р., який набув статусу «готовий для сплати» 16.01.2024р.

Для фінансування "лікарняного" із страхових коштів, комісією з призначення страхових виплат Миколаївської обласної прокуратури розглянуто листки про тимчасову втрату працездатності та прийнято рішення 29.01.2024р. про надання страхових виплат та сформовано в кабінеті страхувальника на вебпорталі Фонду заяву-розрахунок щодо сплати за листком / листками непрацездатності.

Заявка-розрахунок по е-лікарняним 29.01.2024р. №02910048-2024-2 (що включала е-лікарняний ОСОБА_1 ) сформована на підставі наявних, готових до сплати листків тимчасової непрацездатності, направлена до Пенсійного фонду України, перевірена уповноваженими особами Пенсійного фонду України та прийнята до виконання.

Кошти по лікарняним листам згідно заявки-розрахунку надійшли від Пенсійного фонду України 29.01.2024р. та виплачені 01.02.2024р., про що інформовано Пенсійний фонд України повідомленням від 14.02.2024р. №02910048-2024-2.1.

З матеріалів справи, також, вбачається, що згідно з випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААГ № 512399 ОСОБА_1 оглянута МСЕК 08.01.2024р. та їй встановлена ІІІ група інвалідності.

На підставі наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 30.01.2025р. №90, у період з 05.02.2025р. по 06.02.2025р. відповідачем проведено позапланову документальну перевірку дотримання страхувальником Миколаївською обласною прокуратурою вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування, за наслідками якої складено акт перевірки від 06.02.2025р. №1400-0902-3/8.

Актом перевірки зафіксовано порушення страхувальником частини 2 статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: встановлено факт неправомірного надання за рахунок Фонду матеріальної допомоги з тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за листом непрацездатності №8859593-2019473798-1 терміном з 06.01.2024р. по 08.01.2024р. за 1 календарний день 08.01.2024р. після встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності 08.01.2024р. згідно виписки МСЕК серії 12 ААГ №512399.

Сума неправомірно використаних страхових коштів Фонду становить 363,17 грн.

27.02.2025р. Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області прийнято рішення №13 про повернення Миколаївською обласною прокуратурою страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду, яким до позивача, як страхувальника, на підставі абз.1 ч.6 ст.8 Закону №1105-ХІV, застосовано фінансові санкції на загальну суму 544,76 грн., з яких: неправомірно витрачені страхові кошти у сумі 363,17 грн., фінансові санкції в розмірі 50% від суми порушення 181,59 грн.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області Миколаївська обласна прокуратура оскаржила його в судовому порядку.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що у відповідності до ч.2 ст.15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. При цьому, суд звернув увагу, що законодавець ніяким чином не пов`язує обов`язок виконання приписів положень ч.2 ст.15 Закону з моментом обізнаності роботодавця, зокрема, і про встановлення застрахованій особі інвалідності. Чинним законодавством передбачено єдиний варіант реагування ГУ ПФУ на встановлення факту порушення порядку використання страхових коштів – шляхом прийняття рішення про відшкодування уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витраченої суми страхових коштів та/або вартості наданих соціальних послуг зі сплатою штрафу у розмірі 50 відсотків такої суми.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.4 Закону №1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України. Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно ч.1 ст.5 Закону №1105-XIV основними завданнями уповноваженого органу управління та його територіальних органів, серед іншого, є: здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону; проведення перевірки обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів; здійснення контролю за використанням страхувальниками та застрахованими особами страхових коштів.

Частиною 2 статті 5 Закону №1105-XIV встановлено, що уповноважений орган управління та його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань, серед іншого: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами в межах коштів соціального страхування, затверджених Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків, перевірку обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів; забезпечують функціонування інформаційно-аналітичної системи соціального страхування; здійснюють контроль за використанням страхових коштів, перевірку правильності їх використання страхувальниками із застосуванням ризик орієнтованих підходів, контроль за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують у встановленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно ч.1 ст.6 Закону №1105-XIV уповноважений орган управління та його територіальні органи мають право, зокрема, перевіряти обґрунтованість видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів; одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від органів доходів і зборів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян суб`єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів; перевіряти достовірність відомостей, поданих страхувальником для отримання страхових коштів, дотримання порядку використання страхувальником наданих йому страхових коштів, відмовляти у фінансуванні виплат у разі відмови або перешкоджання страхувальником проведенню перевірки, виявлення фактів подання страхувальником до уповноваженого органу управління недостовірних відомостей або порушення порядку використання страхових коштів; отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону №1105-XIV роботодавець зобов`язаний: здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом (п. 1); під час перевірки правильності використання страхових коштів та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам уповноваженого органу управління необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки (п. 3); допускати посадових осіб уповноваженого органу управління для здійснення перевірок правильності використання страхових коштів, контролю за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб (п. 6); повернути уповноваженому органу управління суму здійснених страхових виплат та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків (п. 9).

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону №1105-XIV достовірність зазначених у документах відомостей перевіряється уповноваженим органом управління. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем страхових коштів з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

За приписами ч.5 ст.8 Закону №1105-XIV роботодавець несе відповідальність за: 1) порушення порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або неповне їх повернення; 2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; 3) подання недостовірних відомостей про використання страхових коштів; 4) шкоду, заподіяну застрахованим особам або уповноваженому органу управління внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.8 Закону №1105-XIV у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавець відшкодовує уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною 8 статті 8 Закону №1105-XIV передбачено, що право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені уповноваженого органу управління мають керівники територіальних органів уповноваженого органу управління та їх заступники.

Згідно ст.12 Закону №1105-XIV право на страхові виплати за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч.1 ст.15 Закону №1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків: тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

За положеннями ч.2 ст.15 Закону №1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 23 Закону №1105-XIV встановлено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного непрацездатності.

Відповідно до ч.5 ст.24 Закону №1105-XIV страхові виплати, передбачені цим Законом, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім`ї.

З аналізу зазначених норм у їх сукупності слідує, що для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною та необхідною умовою, яка підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином оформлений листок непрацездатності.

Водночас, обов`язок щодо перевірки правильності заповнення та підстави отримання листа непрацездатності покладено на страхувальника або уповноважену ним особу.

На основі листа непрацездатності Головне управління зобов`язане виплатити кошти за період часу, коли особа, згідно наданих листів, перебувала на лікарняному.

При цьому, ч.2 ст.15 Закону №1105-XIV чітко визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності).

Сторонами у справі не заперечується та матеріалами справи підтверджено, що згідно з випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААГ № 512399 ОСОБА_1 оглянута МСЕК 08.01.2024р. та їй встановлена ІІІ група інвалідності.

При цьому, на користь ОСОБА_1 за рахунок Фонду було виплачено матеріальну допомогу з тимчасової непрацездатності за листом непрацездатності №8859593-2019473798-1 за 08.01.2024р., що є порушенням ч.2 ст.15 Закону №1105-XIV.

Зазначене беззаперечно свідчить про порушення порядку використання страхових коштів, що у відповідності до абз.1 ч.6 ст.8 Закону, має наслідком відшкодування роботодавцем уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витраченої суми страхових коштів зі сплатою штрафу у розмірі 50 відсотків такої суми.

Що ж до посилань апелянта на те, що Миколаївська обласна прокуратура не була обізнана з фактом встановлення 08.01.2024р. ОСОБА_1 інвалідності, то колегія суддів зазначає, що зазначена обставина не спростовує виявленого перевіркою факту порушення порядку використання страхових коштів.

Положеннями Закону №1105-XIV у такому випадку передбачено єдиний варіант поведінки відповідача – вирішення питання про відшкодування роботодавцем уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витраченої суми страхових коштів зі сплатою штрафу у розмірі 50 відсотків такої суми. Винятків з вказаного правила чинне законодавство не містить.

Виданий КНП «Арбузинський центр первинної медико санітарної допомоги» Арбузинської селищної ради е лікарняний №8859593-20194773798-1 терміном з 06.01.2024р. по 08.01.2024р., безпосередньо не направлявся до органу ПФУ. Питання про надання страхових виплат вирішувалося комісією з призначення страхових виплат Миколаївської обласної прокуратури, якою і було прийнято рішення 29.01.2024р. про надання страхових виплат та сформовано в кабінеті страхувальника на вебпорталі Фонду заяву-розрахунок щодо сплати за листком / листками непрацездатності.

За наведених обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Миколаївської обласної прокуратури та відсутність підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення від 15.09.2025р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

Судді О.А. Шевчук О.В. Єщенко