Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №160/36758/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/36758/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/36758/25 (головуючий суддя І першої інстанції Коренев А. О.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку позивачем запис «Порушення правил військового обліку» та відомостей про розшук ОСОБА_1 - запис «Вас розшукує ТЦК»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку позивачем - запис «Порушення правил військового обліку» та відомості про розшук ОСОБА_1 - запис «Вас розшукує ТЦК».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/36758/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без розгляду на підставі ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ордер серії АЕ № 1457259 від 23.12.2025, який було додано до позовної заяви на підтвердження повноважень представника, містить посилання на договір про надання правничої допомоги №2505.03 від 28 травня 2025 року, а також до позовної заяви долучено копію цього договору, додаткової угоди № 2 до нього та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5802 від 09.05.2024, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області. Зі змісту Договору № 2505.03 від 28.05.2025 року (п.1.1) та Додаткової угоди № 2 (п.1) вбачається, що адвокат уповноважений на представництво інтересів клієнта у всіх судах усіх ланок, у тому числі в адміністративних судах, а також на оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , його посадових осіб і інших осіб, якщо будуть виявлені порушення, що стосуються клієнта. Також, в позовній заяві від 25 грудня 2025 року міститься окремий розділ «Щодо підсудності спору», в якому представник позивача детально обґрунтовує, чому зазначений спір має розглядатися саме в Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Зазначені документи в сукупності є достатніми для висновку про наявність у адвоката Чапали Ж.В. повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 , в тому числі в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута в порядку статті 311 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України, як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати. При цьому, позовну заяву залишено без розгляду після відкриття провадження в адміністративній справі № 160/36758/25.

Переглядаючи правомірність прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, з огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підтвердження повноважень адвоката Чапалої Жанни Василівни, яка підписала позовну заяву Зайцева О. В., надано ордер серії АЕ № 1457259 від 23.12.2025 року, у якому в графі «назва органу у якому надається правнича допомога» зазначено: «Дніпровському окружному адміністративному суді».

Згідно з ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Одночасно, відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Таке змістовне наповнення мала і норма ч. 5 ст. 58 КАС України в редакції Закону України від 6 липня 2005 року №2747-IV, яка діяла до 15 грудня 2017 року (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII). Цією нормою було встановлено, що повноваження адвоката як представника можуть посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін.

Приймаючи зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, законодавець в Законі №2747-IV не визначив, що положення інших законів, зокрема Закону №5076-VI, повинні бути приведені у відповідність з його нормами або що вони діють в частині, яка йому не суперечить.

Колізію між нормами ст. 26 Закону №5076-VI та норми ч. 4 ст. 59 КАС України слід вирішувати за принципом цільового тлумачення, зміст якого полягає в тому, що правозастосовчий орган повинен обирати норму, застосування якої призведе до більш розумного та справедливого результату.

Ці норми діють як самостійні, норми однакової юридичної сили, їх застосування повинно бути не шляхом виключення однієї норми іншою, а шляхом їх субсидіарного застосування.

Підставою для такого висновку, перш за все, є те, що ці норми стосуються такого фундаментального права особи, як права на судовий захист.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При застосуванні норми ч. 4 ст. 59 КАС України слід мати на увазі, що її зміст не дає підстави вважати визначені в ній документи, якими можуть підтверджуватися повноваження адвоката, виключними.

Таким чином, договір про надання правової допомоги підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої процесуальної дії, а свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю є належним документом, що підтверджує статус адвоката.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №1.380.2019.002714 та від 29 листопада 2019 року у справі №2340/4757/18).

За змістом ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів, під час перегляду ухвали суду першої інстанції враховує, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження повноважень адвоката Чапалої Жанни Василівни, яка підписала позовну заяву ОСОБА_1 , надано ордер серії АЕ № 1457259 від 23.12.2025 року, у якому в графі «назва органу у якому надається правнича допомога» зазначено: «Дніпровському окружному адміністративному суді».

Водночас, суд не врахував, що ордер серії АЕ № 1457259 від 23.12.2025 року містить відомості про те, що він виданий на підставі договору про надання правничої допомоги № 2505.03 від 28 травня 2025 року, який також був доданий до позовної заяви.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 2505.03 про надання правничої допомоги від 28.05.2025 року, в порядку і на умовах договору, клієнт ( ОСОБА_1 ) доручає, а адвокат (адвокат Чапала Жанна Василівна) приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу як захисника або представника перед будь-якими фізичними та юридичними особами, незалежно від їх форм власності та підпорядкування, підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, в усіх територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у будь-яких судах всіх ланок, у тому числі судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних та третейських судах.

Пункт 2.1 Договору № 2505.03 передбачає, що адвокат надає клієнту наступний перелік правової допомоги: надання консультацій і роз`яснень з правових питань; підготовка процесуальних документів, в т.ч. аналіз наданих клієнтом документів, детальний розрахунок штрафних санкцій (за необхідності) та ін; представництво інтересів клієнта в суді; інша правова допомога.

Згідно п. 2.2 Договору № 2505.03 конкретні види допомоги, які надаються клієнту, узгоджуються сторонами у додатковій угоді до цього договору.

22 грудня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Чапала Жанна Василівна укладено додаткову угоду № 2 до Договору № 2505.03, за умовами п. 1 якої, відповідно до цієї додаткової угоди, адвокат надає послуги щодо з`ясування наявності чи відсутності збоку клієнта порушень правил військового обліку та/або законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, підстав, факту винесення та законності винесення постанови про притягнення клієнта до адміністративної відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_3 та оскарження такої постанови, а також оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , його посадових осіб, дій інших осіб у визначеному законом порядку, якщо будуть виявлені порушення, допущені ІНФОРМАЦІЯ_3 , його посадовими особами, іншими особами, під час встановлення обставин порушення та притягнення клієнта до адміністративної відповідальності та складанні зазначеної постанови.

Тобто, додані до позовної заяви Договір № 2505.03 від 28.05.2025 року, посилання на який міститься в ордері серії АЕ № 1457259 від 23.12.2025 року, та додаткова угода № 2 до вказаного договору від 22.12.2025 року підтверджують повноваження адвоката Чапалої Жанни Василівни представляти інтереси ОСОБА_1 у будь-яких судах всіх ланок, у тому числі судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних та третейських судах.

Також, до позовної заяви було додано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5802, що підтверджує статус адвоката Чапалої Жанни Василівни.

З огляду на те, що на стадії розгляду справи по суті, вже після відкриття провадження у справі, та враховуючи, що до позовної заяви ОСОБА_2 , крім ордеру, в якому некоректно написано назву адміністративного суду, було додано додаткові документи, а саме, договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до цього договору, які містять підтвердження повноважень адвоката Чапалої Ж.В. на представлення інтересів позивача у будь-яких судах всіх ланок, а також наявність копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, судом першої допущено порушення норм процесуального права, у зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 312, 315, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/36758/25 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/36758/25 – скасувати, справу №160/36758/25 направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова суду Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко