Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №520/32119/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 р.Справа № 520/32119/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 (головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.03.2026) по справі № 520/32119/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Сумській області , Білопільської міської ради

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовної заяви та її обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, Білопільської міської ради, в якому, з урахуванням уточнень, просила суд:

- визнати протиправними та скасувати складені Головним управлінням ДПС у Сумській області податкові повідомлення – рішення: №204792 - 2409 -1819 на суму 199 499,82 грн. від 29.05.2023 року; №204790 - 2409 -1819 на суму 9 344,88 грн. від 29.05.2023 року; №204791 - 2409 -1819 на суму 8 797,07 грн. від 29.05.2023 року; №4533097-2409-1819 на суму 309 062,34 грн. від 23.05.2024 року; №4533095-2409-1819 на суму 13 847,88 грн. від 20.05.2024 року; №4533093-2409-1819 на суму 13 365,79 грн. від 20.05.2024 року; №389399-2409-1819 на суму 57,55 грн. від 20.05.2024 року; №1046894-2409-1819 на суму 29399,03 грн. від 28.04.2025 року; № 1046888-2409-1819 на суму 14928,68 грн. від 28.04.2025 року; № 1046891-2409-1819 на суму 15467,13 грн. від 28.04.2025 року; № 4752220-2409-1819 на суму 64,71 грн. від 28.04.2025 року; № 4752220-2409-1819 на суму 64,71 грн. від 28.04.2025 року (отримане повторно) на загальну суму: 541 352,33 грн.;

- визнати протиправними дії Білопільської міської ради щодо зазначення в направлених до Головного управління ДПС у Сумській області списках орендарів земельних ділянок Білопільської громади, на яких розташоване нерухоме майно орендарів для складення податкових повідомлень – рішень з оренди землі за 2023 - 2025 роки, сум податку/оренди конкретно кожному платнику в такому списку, вказаних безпідставно та свавільно на свій розсуд для зазначення таких сум податковою в податкових повідомленнях рішеннях;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо порушення порядку складення податкових повідомлень - рішень з оренда, та вставлення/фіксацію в складених податкових повідомленнях - рішеннях цифр податку/оренди, вказаних в отриманих від Білопільської міської ради списках орендарів земельних ділянок Білопільської громади, конкретно кожному платнику в такому списку, вказаних міськрадою безпідставно та свавільно на свій розсуд;

- визнати протиправними дії Білопільської міської ради щодо направлення до Головного управління ДПС у Сумській області списків орендарів земельних ділянок Білопільської громади на яких розташоване нерухоме майно орендарів для складення податкових повідомлень – рішень з оренди землі за 2023 - 2025 роки, в той час коли на землі Білопільської громади, та міста Білопілля, зокрема розташованих на кордоні та фактично на лінії бойового зіткнення, де з 2022 року тривають активні бойові дії;

- визнати протиправною бездіяльності Білопільської міської ради та її умисне ухилення від здійснення заходів щодо включення Білопільської громади та міста Білопілля до переліку територій на яких ведуться активні бойові дії;

- зобов`язати Білопільську міську раду вжити заходи задля включення Білопільської громади та міста Білопілля до переліку територій на яких ведуться активні бойові дії, в тому числі в 2022 - 2025 роках.

В обґрунтування позову зазначила, що з самого початку введення в Україні воєнного стану, Білопільська громада піддається постійним ворожим обстрілам. Одна з належних позивачці адміністративних будівель, розташованих на земельних ділянках, за оренду яких їй направлено спірні податкові повідомлення-рішення, знищена прямим попаданням в неї бомби, інші пошкоджено частково, в тому числі вибито вікна, шибки, пошкоджені віконні рами. Білопільська громада постійно піддається ворожим обстрілам, що є загальновідомою інформацією. Однак, відповідачем протиправно складено спірні податкові повідомлення-рішення за договорами оренди земельних ділянок Білопільської громади Сумської області, що розташовані за 5 км від кордону на лінії бойового зіткнення, де на сьогодні ведуться активні бойові дії та орендовані нею земельні ділянки забруднені вибухонебезпечними предметами, а частина належних їй будівель, що на них розташовані, пошкоджені чи зруйновані. Крім того, всупереч визначеного Податковим кодексом України порядку складення та направлення податкових повідомлень рішень, отримані нею спірні податкові повідомлення-рішення не містять долученого відповідачем розрахунку зазначених в них протиправно нарахованих сум.

ІІ. Зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 позовну заяву залишено без розгляду. Роз`яснено позивачу право повторного звернення до адміністративного суду з тими самими позовними вимогами згідно вимог процесуального закону шляхом подачі окремих позовів.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції, керуючись пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 КАС України, тому вважав, що позивачем при зверненні з даним позовом було порушено правила об`єднання позовних вимог, а їх сумісний розгляд буде перешкоджати з`ясуванню дійсних прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій вказала, що вважає ухвалу незаконною, такою яка винесена з порушенням процесуального права, у зв`язку з чим просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що вимога про скасування податкових повідомлень - рішень з орендної плати землі, складених Головним управлінням ДПС у Сумській області, на підставі поданих списків міською радою, є похідною від вимоги про зобов`язання Білопільської міської ради подати заяву до обласної військової адміністрації про звернення до Міністерства оборони про включення Білопільської громади в перелік територій активних бойових дій, задля застосування платникам податків передбаченої Податковим кодексом пільги з оренди землі для таких територій, а задоволення однієї вимоги залежить від задоволення іншої. Вказує, що позивачка має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

01.04.2026 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області, за змістом якого відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Зазначає, що заявлені позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог. Навіть у випадку задоволення даної вимоги Апелянтки, направлення пропозиції Білопільською міською радою до обласної військової адміністрації, тобто в даному випадку до Сумської обласної військової адміністрації, створеної відповідно до Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій» від 24.02.2022 №68/2022, ніяким чином не вплине на визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Сумісний розгляд об`єднаних Павленко Л.С. вимог ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті. При цьому, позовні вимоги спрямовані до різних суб`єктів владних повноважень.

Учасники справи повідомлені про перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження, про призначення судового засідання та повістки про виклик на 27.04.2026 о 13:00, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026 задоволено клопотання представника Головного управління ДПС у Сумській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

27.04.2026 від Головного управління ДПС у Сумській області надійшло клопотання про відкладення судового засідання, обгрунтоване тим, що уповноважений представник здійснює супровід іншої справи в той самий час.

Колегією суддів не задовольнила клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки вважала за можливе здійснити розгляд справи за відсутності в судовому засіданні представника відповідача, оскільки явка сторін в судове засідання судом обов`язковою не визнавалася, відзив на апеляційну скаргу відповідачем поданий та враховується під час розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 229, частини першої статті 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

V. Обставини, встановлені судом.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві термін - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3875, 84 грн або документи, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору, докази в обґрунтування своїх позовних вимог, на які зокрема посилається позивач у своїй позовній заяві, а також надати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України з відповідним підтвердженням, копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та інформації стосовно процедури адміністративного оскарження.

26.12.2025 позивачка подала до суду уточнену позовну заяву (з усуненими недоліками та збільшеними позовними вимогами).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 позовну заяву залишено без розгляду. Роз`яснено позивачу право повторного звернення до адміністративного суду з тими самими позовними вимогами згідно вимог процесуального закону шляхом подачі окремих позовів.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачу, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частин першої та шостої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За правилами частин четвертої та п`ятої статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Згідно з частиною шостою статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Положенням статті 21 КАС України кореспондують з правилами частини першої статті 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Водночас у частинах четвертій, п`ятій та шостій статті 172 КАС України встановлено заборони об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких закон встановлює особливості порядку їх розгляду. Зокрема, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта цієї статті), а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частина п`ята цієї статті).

Викладене свідчить, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.

Таким чином, у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Колегія суддів вказує, що відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, та не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Вищезазначені підстави стосовно заборони об`єднання позовних вимог є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Як встановлено з позовної заяви, позивачка оскаржує податкові повідомлення-рішення винесені ГУ ДПС у Сумській області щодо оренди землі за 2023-2025 роки, порядок їх складення, а також дії Білопільської міської ради щодо зазначення в списках орендарів земельних ділянок сум податку/оренди, на думку позивачки, свавільно та на свій розсуд, не врахування Білопільською міською радою того, що землі Білопільської громади розташовані фактично на лінії бойового зіткнення з 2022 року та бездіяльність Білопільської міської ради щодо ухилення від здійснення заходів щодо включення Білопільської громади до переліку територій на яких ведуться бойові дії.

Всі вказані вимоги предметно підсудні окружному адміністративному суду та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовну заяву, враховуючи те, що провадження у справі вже було відкрито, керувався пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України, який корелюється з пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 КАС України).

Так суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачкою позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 КАС України.

Водночас, колегія суддів вказує, що суд першої інстанції не встановив, що позивачкою об`єднано позовні вимоги, що належить розглядати в порядку різного судочинства або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Висновок суду фактично зводиться до підстав для роз`єднання позовних вимог в окремі провадження відповідно до частини шостої статті 172 КАС України.

У свою чергу, наявність підстав для застосування положень статті 172 КАС України унеможливлює застосування пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки наведена норма містить відповідне виключення.

В аспекті наведеного апеляційний суд також звертає увагу на те, що суд першої інстанції не скористався процесуальним правом, передбаченим частиною шостою статті 172 КАС України, відповідно до якого суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Вказаним процесуальним повноваженням суд першої інстанції не був позбавлений можливості скористатися.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2023 у справі № 160/19144/21 та від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20, від 03.04.2024 у справі № 320/13495/23, від 30.05.2024 у справі № 380/253/24.

Відповідно до частини другої статті 173 КАС завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 180 КАС у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Отже, суд має процесуальні важелі для вирішення питання щодо наявності правових підстав для роз`єднання заявлених позовних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Разом з тим, вказані положення процесуального закону судом застосовано не було.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм процесуального права та передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Інші аргументи та доводи, наведені позивачем, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 по справі №520/32119/25 скасувати.

Справу №520/32119/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду..

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов

Повний текст постанови складено року