Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №520/10973/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 р.Справа № 520/10973/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 р. (постановлену суддею Шляховою О.М.) в справі № 520/10973/25 за заявою ОСОБА_1 поданої в порядку ст. 382 КАС України в справі № 520/10973/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просив: визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 02.04.2022 р. по 31.12.2022 р., а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, додаткової надбавки за особливості проходження служби, премії по наказу командира, премії по окладу, додаткової премії, винагороди за бойове чергування, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 р. Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»; зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 02.04.2022 р. по 31.12.2022 р., а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, додаткової надбавки за особливості проходження служби, премії по наказу командира, премії по окладу, додаткової премії, винагороди за бойове чергування, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 р. Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44; визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 р. по 19.05.2023 р., а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, додаткової надбавки за особливості проходження служби, премії по наказу командира, премії по окладу, додаткової премії, винагороди за бойове чергування, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 р. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»; зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.01.2023 р. по 19.05.2023 р., а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, додаткової надбавки за особливості проходження служби, премії по наказу командира, премії по окладу, додаткової премії, винагороди за бойове чергування, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 р. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44; визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 та 2024 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення 2022 та 2024 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44; визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових); зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані нею дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022-2024 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44; визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 2022 року по 2024 рік; зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, встановленої ч. 4 ст. 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за період з 2022 року по 2024 рік, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44; визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, без урахуванням сум індексації грошового забезпечення; зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми; визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не зарахування до пільгової вислуги років ОСОБА_1 періодів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за 2022-2024 роки із розрахунку один місяць служби за три місяці; зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) перерахувати пільгову вислугу років ОСОБА_1 , врахувавши періоди безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за 2022-2024 роки, із розрахунку один місяць служби за три місяці, перерахувати загальну вислугу років та внести відповідні зміни в наказ начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 06.11.2024 р. № 835-ОС; визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належить до видачі та не виплаті грошової компенсацію вартості не отриманого речового майна; зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі та виплатити на її підставі грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 р., яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 р., позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_3 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 02.04.2022 р. по 19.05.2023 р. грошового забезпечення, та належних у вказаний період виплат, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р.; зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок ОСОБА_1 за період з 02.04.2022 р. по 19.05.2023 р. грошового забезпечення та належних у вказаний період виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідний тарифний коефіцієнт, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 та 2024 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та 2024 рік, без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (здійснити перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення 2022 та 2024 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення позивачу сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових); зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022-2024 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 2022 року по 2024 рік; зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, встановленої ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за період з 2022 року по 2024 рік, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, без урахуванням сум індексації грошового забезпечення; зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не зарахування до пільгової вислуги років ОСОБА_1 періодів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за 2022-2024 роки із розрахунку один місяць служби за три місяці; зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) перерахувати пільгову вислугу років ОСОБА_1 , врахувавши періоди безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за 2022-2024 роки, із розрахунку один місяць служби за три місяці, у зв`язку з чим перерахувати загальну вислугу років; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належить до видачі та не виплаті грошової компенсацію вартості не отриманого речового майна; зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі та виплатити на її підставі грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) протягом одного місяця подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі № 520/10973/25.

Відповідачем надано до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі № 520/10973/25.

Позивачем до Харківського окружного адміністративного суду надано заяву, в якій позивач просив відмовити у задоволенні заяви НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_3 про прийняття звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі № 520/10973/25.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 р. прийнято звіт НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_3 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 18.08.2025 р. у справі № 520/10973/25.

Не погодившись із ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 р. та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, вимог: Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи звіт про виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наводилися відповідні висновки.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Тобто, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Тобто, вказаною нормою встановлено, що суд встановлює достатній строк для подання звіту про виконання судового рішення, який має бути не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не може перевищувати трьох місяців.

Згідно з ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

У рішенні від 30.06.2009 р. № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Також Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 р. у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 р., яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 р., зокрема, зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі та виплатити на її підставі грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції виходили з того, що позивач має право на компенсацію недоотриманого речового майна, а відповідач протиправно не видав довідку про вартість такого майна та не виплатив вартість такого майна.

Як вбачається зі звіту відповідача про виконання вищевказаного судового рішення, відповідачем зазначено, що у позивача відсутнє право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, тобто, відповідач фактично не погоджується з висновками, викладеними в судовому рішенні у справі № 520/10973/25, та в цій частині рішення суду на теперішній час не виконано.

Також, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 р. зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) перерахувати пільгову вислугу років ОСОБА_1 , врахувавши періоди безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за 2022-2024 роки, із розрахунку один місяць служби за три місяці, перерахувати загальну вислугу років та внести відповідні зміни в наказ начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 06.11.2024 р. № 835-ОС.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем внесено зміни до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) від 06.11.2024 р. № 835-ОС, а саме: абз. 2 пп. 6.3 п. 6 наказу щодо виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 викладено в наступній редакції: вислуга років станом на 06.11.2024 р. становить: календарна: 02 роки 07 місяців 17 днів; пільгова: 02.роки 04 місяців 29 днів; загальна 05 років 00 місяців 16 днів, у зв`язку з чим судом першої інстанції зроблено висновок про виконання судового рішення в цій частині.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає передчасним вищевказаний висновок суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції не надано оцінки яким чином та за якийй період відповідачем проведено вищевказаний перерахунок вислуги років позивача.

Також судом першої інстанції не надано оцінки виконанню рішення у справі № 520/10973/25 в частині нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та перерахунку грошового забезпечення за 2022-2023 роки.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковим та передчасним висновок суду першої інстанції про прийняття звіту НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_3 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 18.08.2025 р. у справі № 520/10973/25.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 р., з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 205, 243, 308, 320, 322, 325, 326, 328, 329, 381, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, .

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 р. по справі № 520/10973/25 скасувати.

Справу № 520/10973/25 направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич

Повний текст постанови складено 27.04.2026 року