Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №705/1181/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1181/26

2/705/2111/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, –

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_3 , яка представляє інтереси позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьком та матір`ю неповнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2026 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Син проживає із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на її утриманні. Дитина росте, потребує достатнього забезпечення у всіх сферах життя: здорове харчування, одяг, витрат на придбання шкільного приладдя для здобуття освіти, лікування у разі необхідності, а все це потребує значних фінансових витрат. Угода про сплату аліментів між позивачем та відповідачем не укладалась.Відповідач іншим особам аліменти не виплачує, на утриманні інших осіб не має, є здоровим та працездатним, працевлаштованим, має стабільні доходи. Тому, з метою захисту прав дитини на належне утримання з боку батька, ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з позовною заявою про стягнення аліментів та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення сином повноліття.

Відповідно до вимог ст.ст. 19, 279 ЦПК України справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням учасників справи.

Копію ухвали про відкриття провадження від 11.03.2026 року відповідач ОСОБА_2 отримав 25.03.2026 року.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що у сторін народився син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.09.2008, актовий запис № 633, матір`ю записана – ОСОБА_1 , а батьком відповідач по справі - ОСОБА_2 .

На даний час дитина – син ОСОБА_4 проживає з матір`ю, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи Відділу державної реєстрації Уманської міської ради № 2118/22-13 від 27.02.2019.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статі 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Як зазначено в ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не звільняє їх від обов`язків щодо дитини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини, пов`язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.

Відповідач перебуває в працездатному віці, належних та допустимих доказів про обтяження турботами щодо утримання інших осіб не надано, являючись батьком неповнолітньої дитини, зобов`язаний утримувати її до повноліття. Відповідач повинен у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати її добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка пред`явивши позов просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, однак суд вважає, що позивачка не надала достатніх доказів на підтвердження того, що матеріальний стан відповідача, розмір його доходів надають йому можливість сплачувати аліменти у такому розмірі. Крім іншого, при зверненні до суду з позовом позивачкою не надано доказів на підтвердження свого матеріального стану та доказів, які б свідчили про спроможність відповідача сплачувати аліменти на дитину в заявленому розмірі.

Отже, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи передусім інтереси дитини, її право на належний рівень життя та забезпечення нормальної життєдіяльності, суд вважає справедливим та обґрунтованим визначити щомісячно аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 25.02.2026 року.

Згідно з частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище сторін.

Підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дитину, передбачених ст.188 СК України, не встановлено.

На підставі ч.2 ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позовної заяви, тому з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19,81, 141, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 191-192 Сімейного Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду – 25 лютого 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 гривня 20 копійок.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Копію рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Л. Гудзенко