Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №712/3358/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

ЄУ № 712/3358/26

Провадження № 3/712/1228/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пронька В.В.,розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №511018 від 10.03.2026, ЕПР1 №611018 від 10.03.2026) про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є військовослужбовцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз`яснено його права відповідно до ст.268 КУпАП, за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611018 від 10.03.2026, 04.03.2026 о 17 год. 03 хв. у Черкаси, вул. Благовісна, 130, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_1 , (власник ОСОБА_1 ), керуючи автомобілем, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль BMW I3, д.н.з. НОМЕР_2 , (власник ОСОБА_2 ). Внаслідок чого було завдано матеріальних збитків.

Крім того, відповідно до протоколу серії ЕПР1 №511018 від 10.03.2026, 04.03.2026 о 17 год. 03 хв. у Черкаси, вул. Благовісна, 130, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце якої залишив, чим порушив п. 2.10.а ПДР.

Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушеннясправа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав. Пояснив, що не був учасником дорожньо-транспортної пригоди, а відтак і не залишав місце її вчинення. На підтвердження своїх доводів надав суду фотознімки пошкоджень належного йому транспортного засобу та зазначив, що вказані пошкодження існували ще на момент придбання автомобіля.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що 04.03.2026 вона перебувала як пасажир у автомобілі Hyundai, яким керував ОСОБА_1 . За її словами, вони прибули за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 130, з метою відвідати автомийку, однак вона була зачинена, після чого вони поїхали геть. Свідок зазначила, що під час руху жодних поштовхів чи інших обставин, які могли б свідчити про дорожньо-транспортну пригоду, вона не відчула, а також підтвердила, що жодних транспортних засобів вони не зачіпали.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка, дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд, згідно з положеннями ст. ст. 280, 283 КУпАП, повинен з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності за нормою закону, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , йому інкримінується порушення вимог п.п. 2.10.а, 10.9 Правил дорожнього руху України, відповідальність за які передбачена ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно п.п. 2.10.а, 10.9 ПДР України відповідно до яких у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Як вбачається з досліджених у судовому засіданні відеозаписів, долучених до протоколу, камери відеоспостереження фіксують лише заїзд автомобіля Hyundai Santa Fe, державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 130. Водночас автомобіль BMW i3, державний номерний знак НОМЕР_2 , а також момент можливого зіткнення чи будь-які інші дії, що могли б свідчити про дорожньо-транспортну пригоду, на відеозаписах не зафіксовано. Крім того, працівниками поліції до матеріалів справи долучено диск із фотоматеріалами, на яких відображено пошкодження автомобіля BMW i3, державний номерний знак НОМЕР_2 .

До протоколів додано схему місця ДТП від 04.03.2026, письмові пояснення ОСОБА_2 від 04.03.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.03.2026, інформаційну довідку щодо пошуку посвідчення водія ГСЦ на ім`я ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до рапорту інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Черкаській області, старшого лейтенанта поліції Коломійця Е., від 04.03.2026 встановлено, що того ж дня о 17 годині 23 хвилини було з`ясовано особу заявниці — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Остання повідомила, що до 04.03.2026 припаркувала належний їй автомобіль BMW i3, державний номерний знак НОМЕР_2 , за адресою: м. Черкаси, вул. Михайла Грушевського, 46/1, поблизу дитячого садка, після чого пішла забрати молодшого сина, залишивши в автомобілі старшого. Повернувшись до транспортного засобу, заявниця виявила пошкодження переднього правого крила та передньої правої частини бампера. Зі слів її сина, невідомий автомобіль чорного кольору, ймовірно позашляховик, двічі здійснив наїзд на припаркований автомобіль BMW i3, однак державний номерний знак він не запам`ятав. При цьому встановлено, що на прилеглих будинках відсутні камери відеоспостереження, які могли б зафіксувати факт наїзду. Заявниця зазначила, що залишила автомобіль без нагляду в період часу приблизно з 17 год. 00 хв. до 17 год. 10 хв.

Будь – яких інших доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 до суду не надано.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що жоден із них не містить належного та допустимого підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень. Зокрема, надані відеозаписи не фіксують факту зіткнення, свідчення не містять беззаперечних даних про причетність останнього до пошкодження автомобіля, а інші матеріали справи носять припущений характер та не дають можливості достовірно встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди та участь у ній ОСОБА_1 .

За таких обставин, відсутність доведеного факту дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 виключає і можливість визнання його винним у залишенні місця такої пригоди, оскільки зазначене правопорушення є похідним від встановлення самого факту ДТП.

Згідно ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, матеріалами справи вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не підтверджена, будь-яких інших доказів вини правопорушника суду не надано, тому в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виносить постанову про закриття справи.

За встановлених у судовому засіданні обставин, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП , а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку iз відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя: В.В. Пронька