Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №711/3118/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3118/26

Номер провадження2-а/711/29/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

представника позивача адвоката Гаврилова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гаврилов Дмитро Олексійович, звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови та поновити строк на її оскарження; визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №R347323 від 14.02.2026 та закрити провадження по справі (вхідний №13140/26, а.с.1-14).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.02.2026 ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками останнього, де був складений протокол про адміністративне правопорушення №F3860929 оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 . У протоколі зазначено наступне: громадянин ОСОБА_1 не з`явився по повістці № 6069303, яка була надіслана засобами поштового зв`язку, з пояснень громадянина ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , бо повістку не отримував.

14.02.2026 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс постанову № R347323 про те, що громадянин ОСОБА_1 20.01.2026 не з`явився по повістці чим порушив абзац 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та абзац 8 ч. 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У зв`язку з цим, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Протиправність оскаржуваної постанови, як зазначає представник позивача в позові, полягає в тому, що згідно витягу з Резерв+ (електронний військово-обліковий документ) ОСОБА_1 оновив дані вчасно, а саме: 19.02.2026; військово-лікарська комісія ним пройдена 11.02.2026, згідно висновків якої ОСОБА_1 придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони; також у витязі стоїть відмітка про те, що ОСОБА_1 має відстрочку відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 23.01.2027.

У зв`язку з цим, представник позивача робить висновок, що у відповідача були взагалі відсутні підстави для направлення позивачу повістки про виклик на 20.01.2026.

Також представник позивача у позові зазначає про те, що позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про роз`яснення позивачу його прав, визначених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, під час розгляду відповідачем безпосередньо справи про адміністративне правопорушення.

Крім того представник позивача в позові зазначає про те, що відповідачем не повідомлено позивача про час та місце розгляду справи і таким чином позивача позбавлено права на захист. Також відповідачем в постанові не наведеного жодного доказу, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.

На переконання представника позивача, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.

Також представник позивача звертає увагу суду на те, що оскаржувана позивачем постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить доказів вручення повістки ОСОБА_1 , а також мету такого виклику до ТЦК, доказів належного повідомлення про розгляд справи 14.02.2026, а також будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Крім того представник позивача, обгрунтовуючи позовні вимоги, заперечує твердження відповідач про те, що ОСОБА_1 не з`явився по повістці 20.01.2026, з підстав того, що останній повістки на 20.01.2026 не отримував і доказів вручення повістки ОСОБА_1 про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 20.01.2026 не має, оскільки таку повістку ОСОБА_1 не отримував, а ІНФОРМАЦІЯ_2 такої повістки позивачу не направляло.

З огляду на викладене, представник позивача просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №R347323 від 14.02.2026 і закрити провадження по справі.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху для усунення недоліків означеної заяви по суті справи; строк для усунення недоліків судом був встановлений у 10 (десять) днів з дня отримання копії цього судового рішення (а.с.47-48).

04 квітня 2026 року, через підсистему «Електронний суд», представником позивача адвокатом Гавриловим Д.О. до суду подана заява про усунення недоліків, що зареєстрована судом 06.04.2026 за вхідним №14673/26, до якої, зокрема, долучено докази сплати судового збору (а.с.50-51).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №R347323 від 14 лютого 2026 року; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення; визнано справу незначної складності та її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначений розгляд справи по суті о 10 год 30 хв 17 квітня 2026 року (а.с.56-57).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.04.2026 розгляд справи був відкладений до 09 год 40 хв 27 квітня 2026 року (а.с.62).

У судове засідання 27.04.2026 з`явився представник позивача адвокат Гаврилов Д.О., який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві від 26.03.2026. Просив суд задовольнити позовні вимоги повністю, визнавши протиправною та скасувавши постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №R347323 від 14.02.2026 та закрити провадження по справі, а також просив суд залишити за позивачем витрати на сплату судового збору в сумі 532,48 грн, пояснивши це складністю їх стягнення з відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не забезпечив явку свого представника у судове засідання 27.04.2026, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом у спосіб, передбачений процесуальним законодавством, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик від 17.04.2026 до електронного кабінету, що була ним отримана 17.04.2027 о 17 год 30 хв 53 сек і підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с.64 зворот).

Також і процесуальним правом на подачу відзиву відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того ч.2 ст.175 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частинами 1, 3 ст.268 КАС України встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладені вище норми процесуального права, беручи до уваги не прибуття представника відповідача в судове засідання за умови належного і своєчасного його судом повідомлення про день, час та місце розгляду справи, не надання ним відзиву на позовну заяву, а також не повідомлення суду про причини неявки, а також не заперечення представника позивача проти розгляду справи у відсутність представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу від 27.04.2026 про розгляд справи без участі представника відповідача.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача адвоката Гаврилова Д.О., безпосередньо дослідивши усі матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов наступного висновку.

Із протоколу №F3860929 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 11.02.2026 суд встановив, що 11.02.2026 оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до змісту якого 11.02.2026 о 10 год 00 хв громадянин ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перевірки облікових даних було з`ясовано, що стосовно ОСОБА_1 було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 звернення щодо доставлення особи для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП, оскільки останній не з`явився по повістці №6069303, яка була надіслана засобами поштового зв`язку, згідно якої він мав би з`явитися 20.01.2026. Під час розгляду справи з пояснень ОСОБА_1 було встановлено, що за викликом (повісткою) до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не з`явився, оскільки повістку не отримував. Також із безпосередньо дослідженої копії означеного письмового доказу, суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення містить підпис ОСОБА_1 під роз`ясненням йому положень ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також під повідомленням про день та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: о 14 год 00 хв 14.02.2026 (а.с.29-30).

Із безпосередньо дослідженої у судовому засіданні постанови про адміністративне правопорушення №R347323 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 14.02.2026 (далі - Постанова) суд встановив, що 14 лютого 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 було винесено означену постанову, у якій, зокрема, встановлено, що 11.02.2026 о 10 год 00 хв відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №F3860929 за ч.3 ст.210-1 КУпАП у зв`язку з неприбуттям по повістці, яка була надіслана засобами поштового зв`язку (АТ «Укрпошта») рекомендованим поштовим відправленням №R067062626850.

Громадянину ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст.63 Конституції України, а також права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП. Зауваження та пояснення до протоколу не надав. Клопотань про відкладення справи не заявляв.

Також зі змісту дослідженої судом Постанови встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку, був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом направлення йому повістки №6069303, яка була надіслана засобами поштового зв`язку (АТ «Украпошта») рекомендованим поштовим відправленням №R067062626850. Поштове відправлення №R067062626850 повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою оператора поштового зв`язку: «Одержувач відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п.п.2 п.41 постанови Кабінету Міністрів України №560 від 07.07.2023 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» вважається врученою громадянину ОСОБА_1 належним чином.

Оскільки громадянин ОСОБА_1 без поважних причин не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 на вказану у повістці дату і час, тому він порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме: неприбуття за викликом (повісткою) у особливий період.

Правовою підставою для означеного висновку у постанові від 14.02.2026 вказано положення ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.17 Закону України «Про оборону» та ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

У зв`язку з викладеним, на громадянина ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000 (а.с.26-28).

Також у судовому засіданні, що відбулося 27.04.2026, суд дослідив витяг із військового квитка серії НОМЕР_1 , зі змісту якого встановив, що 12.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач ОСОБА_1 документований означеним військовим квитком (а.с.17).

Із роздруківки з додатку «Резерв+», розділ «військово-обліковий документ», що сформований 08.03.2026 о 12 год 19 хв, суд встановив, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, який оновив дані 19.02.2026; військово-лікарська комісія позивачем пройдена 11.02.2026, згідно висновку якої: придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозідлах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони; також означений військово-обліковий документ містить інформацію про вид відстрочки та її строк, а саме: бронювання до 23.01.2027 (а.с.18).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

За змістом ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчиненні в особливий період.

Згідно положень, передбачених ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Як встановлено судом під час розгляду справи по суті, згідно оскаржуваної постанови №R347323 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 14.02.2026, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за неприбуття за викликом (повісткою) №6069303 в особливий період (а.с.27).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» № 1932-XII від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022, який триває і по теперішній час.

Відповідно до абзацу 1 частини 1, абзаців 1,8,15 частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (14.02.2026), громадяни зобов`язані, зокрема: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк; у разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Як встановлено судом зі змісту як протоколу №F3860929 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 11.02.2026, так і постанови про адміністративне правопорушення №R347323 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 14.02.2026, ІНФОРМАЦІЯ_3 встановив, що повістка №6069303, яка була надіслана засобами поштового зв`язку (АТ «Украпошта») рекомендованим поштовим відправленням №R067062626850, повернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою оператора поштового зв`язку: «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (14.02.2026), передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно абз.2, 4 п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (січень-лютий 2026 року) (далі – Правила №270) передбачено, що рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Отже, суд, здійснивши аналіз положень Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у взаємозв`язку з диспозицією ч.3 ст.210-1 КУпАП, встановив для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особливий період необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Так, у даній справі повістка безпосередньо позивачу вручена не була, працівниками пошти проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою». Водночас, як позивач у протоколі №F3860929 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 11.02.2026, так і представник позивача в мотивувальній частині позовної заяви, а також і в судовому засіданні, заперечували факт отримання повістки №6069303. Крім того представник позивача адвокат Гаврилов Д.О. в судовому засіданні повідомив про те, що позивач не отримував жодних повідомлень від суб`єкта поштового зв`язку ні на свій телефон, ні у паперовому вигляді в поштову скриньку про те, що на його ім`я надійшов лист від відповідача.

Отже, суд дійшов висновку, що з метою повного та всебічного розгляду даної справи необхідним є з`ясування факту належного інформування позивача про обов`язок з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 ні підставі повістки №6069303.

Проаналізувавши надані сторонами засоби доказування, суд встановив, що процедури вручення повістки військовозобов`язаному ОСОБА_1 у конкретній ситуації не було дотримано з огляду на таке.

Суд відразу звертає увагу сторін на те, що матеріали справи не містять ані повістки №6069303, у зв`язку з неявкою по якій відповідачем позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, ані поштового конверта №R067062626850, що повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з підстав адреса відсутній за вказаною адресою.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З аналізу означених норм процесуального права суд робить висновок, що в адміністративному процесі обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, тобто у конкретному випадку на ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом із тим, відповідачем жодного доказу обставин, що викладені в постанові про адміністративне правопорушення №R347323 від 14.02.2026, суду не надано, що позбавляє процесуальної можливості суд перевірити існування обставин, що викладені в означені постанові.

Водночас суд звертає увагу учасників процесу на те, що ним були створені усі процесуальні умови, зокрема стороні відповідача, для своєчасного надання доказів на підтвердження правомірності винесення постанови про адміністративне правопорушення №R347323 від 14.02.2026.

Також суд звертає увагу сторін на те, що відповідач не надав суду доказів виконання оператором поштового зв`язку АТ «Укрпошта» під час здійснення надсилання повістки №6069303 рекомендованим листом №R067062626850 положень абз.2,4 п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме: доказів повідомлення позивача за номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», оскільки такі в матеріалах справи відсутні.

Наведені обставини дозволяють дійти висновку, що позивач був позбавлений можливості отримати сповіщення за наявним номером телефону про надходження рекомендованого листа та/або відповідним повідомленням за адресою місця реєстрації проживання.

На переконання суду, це є суттєвим порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції в даній категорії відправлень, оскільки, відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Ураховуючи вищезазначене, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів оповіщення позивача про виклик 20.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно повістки №6069303.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Водночас суд відхиляє твердження представника позивача адвоката Гаврилова Д.О. про те, що позивач не повідомлявся ІНФОРМАЦІЯ_3 про день, час та місце розгляду протоколу №F3860929 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 11.02.2026, а також йому не роз`яснено відповідачем як положень ст.63 Конституції України, так і ст.268 КУпАП, оскільки означене спростовується власноручним підписом ОСОБА_1 у протоколі №F3860929 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 11.02.2026, яким позивач підтвердив як факт повідомлення його про день, час та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, так і роз`яснення йому уповноваженим працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 положень ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи зазначені вище норми процесуального права, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача як громадянина України.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що встановлення судом у межах цієї адміністративної справи відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення за встановлених вище обставин не нівелює (не припиняє) його обов`язку, передбаченого ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за наявності законних підстав, зокрема, з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, а також щодо проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Що стосується розподілу судових витрат, то оскільки представник позивача адвокат Гаврилов Д.О., під час проголошення вступного слова, виявив волю на залишення за позивачем таких витрат, то суд не вбачає правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судового збору, сплаченого позивачем за пред`явлення до суду позовної заяви (а.с.54).

Керуючись ст. 210-1, 235, 247, 251, 254, 280 КУпАП, ст. 9, 72, 73, 74, 77, 79, 80, 132, 139, 241-246, 271, 272, 286, 293, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення №R347323 від 14 лютого 2026 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 27 квітня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Головуючий: О. В. Петренко