Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №369/10261/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10261/24

Провадження № 2-о/369/49/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16.03.2026 м. Київ

Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

присяжних Дзябельський А.М., Дичкун О.Г.

при секретарі Худинець Д.С.

за участі

заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи Бойко С.О.

представника заінтересованої особи Невеловська В.В.

заінтересована особа ОСОБА_2

заінтересована особа ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна

в с т а н о в и в :

У червні 2024 року заявник звернувся до суду з даною заявою.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що ОСОБА_4 04 жовтня 2019 року уклала шлюб з ОСОБА_5 . Подружжя має малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

29 квітня 2022 року ОСОБА_5 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» був призваний та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У січні 2023 року сестра отримала сповіщення про зникнення її чоловіка безвісти 23.01.2023 р. під час виконання бойового завдання в районі села Новобахмутівка, Очеретинської територіальної громадим, Покровського району, Донецької області. Дане повідомлення стало великим стресом. Вона зверталася в різні інстанції, з власної ініціативи проводила розшук та розслідування, їздила по моргах на впізнання, телефонувала побратимам свого чоловіка. Проте, майже всі казали, що шансів на те, що її чоловік вижив немає. Вона була в дуже пригніченому стані.

21 червня 2023 року вона разом з дітьми була на дитячому майданчику, їй стало зле і вона втратила свідомість. Була викликана швидка допомога, яка відвезла її в лікарню в м. Боярку, де була надана перша медична допомога. За даними КТ їй було діагностовано субарахноїдальний крововилив. В подальшому ОСОБА_8 перебувала на стаціонарному лікуванні у відповідних медичних закладах, вона є інвалідом першої групи та потребує постійного стороннього догляду та нагляду невролога.

Оскільки ОСОБА_8 є його рідною сестрою та страждає психіатричним захворюванням та внаслідок своєї хвороби не може розуміти значення своїх дій та правильно ними керувати, просив суд:

визнати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недієздатною, встановити над нею опіку та призначити опікуна.

У судовому засідання заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Бойко С.О. подану заяву підтримали та просили задовольнити.

У судовому засіданні представник ОСОБА_8 – адвокат Неселовська В.В. подану заяву підтримала. Вказала, що визнання особи недієздатною та призначення опікуном брата ОСОБА_2 повністю відповідатиме інтересам ОСОБА_8 . Просила задоволити подану заяву.

У судовому засіданні заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подану заяву підтримали. Суду пояснили, що ОСОБА_9 є їх донькою. Внаслідок хвороби донька є недієздатною та потребує стороннього догляду. Усіма медичними, матеріальними питаннями щодо лікування займався та займається їх син – ОСОБА_1 . Їх стан здоров`я, похилий вік не дозволяють у повній мірі виконувати всі функції опікуна. Крім того, у доньки є двоє малолітніх дітей, які фактично залишились сиротами та позбавленими батьківського піклування. На даний час діти проживають з ними та перебувають на їх утриманні. Просили заяву задоволити.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, знаходить, що заявлені вимоги заявника підлягають до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав. (ч. 1ст. 293 ЦПК України)

Згідно із ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідним братом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 1116579 від 09.04.2024 р. ОСОБА_8 є інвалідом першої групи з 08 квітня 2024 року, причина інвалідності загальне захворювання, потребує постійного стороннього догляду та нагляду невролога.

ОСОБА_8 перебувала на лікуванні в «Науково-практичному центрі ендоваскулярної нейрорентгенхірургії НАМНУ», де було проведено оперативне втручання 27.06.23 р.: декомпресивна трепанація черепа в лівій лобно-тімяно-скроневій ділянці.

В подальшому ОСОБА_8 проходила лікування у КНП «КМКЛ № 18, в Олександрійській клінічній лікарні м. Києва та в «Науково-практичному центрі ендоваскулярної нейрорентгенхірургії НАМНУ». На момент подачі заяви до суду ОСОБА_8 перебувала на реабілітації в Медичному реабілітаційному центрі «Модричі».

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2024 року по справі було призначено судово-психіатричну експертизу.

Згідно з висновку судово-психіатричного експерта Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» № 819 від 23 травня2025 р.:

«На даний час ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , страждає тяжким психічним розладом у вигляді органічного розладу особистості внаслідок ушкодження та дисфункції головного мозку змішаного генезу з вираженим психоорганічним синдромом, ускладненого неврологічними порушеннями, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Прямих протипоказів зі сторони психіки, на час огляду, щодо участі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у судовому засіданні не простежується. Однак, за своїм психічним станом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не здатна правильно сприймати обставини, які мають значення по справі та давати по них відповідні покази».

Зважаючи, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не розуміє значення своїх дій, не може ними керувати, суд приходить до висновку про визнання особи недієздатною.

Заінтересована особа Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області направила до суду подання про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Оскільки чоловік ОСОБА_8 під час бойових дій зник безвісти, її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є людьми пенсійного віку, на сьогодні вони здійснюють догляд за малолітніми дітьми ОСОБА_8 , то єдиним близьким родичем ОСОБА_8 , який може та бажає здійснювати опіку над нею та займатися її лікуванням та реабілітацією є її рідний брат – ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

За змістом ст. 55 ЦК України опіка встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно із приписами ст. 62 ЦК України опіка встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки, або за місцем проживання опікуна.

Згідно з ч. 4 ст. 63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних стосунках з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливостей особи виконувати обов`язки опікуна.

Згідно з ч. 5 ст. 63 ЦК України фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.

На підставі ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Відповідно до ч. 3ст. 12ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Відповідно до ст. 41 ЦК України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка, недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину, правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України, так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи таку особу, покладає на суд обов`язок вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення піклувальника, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Отже, призначення опікуна недієздатній особі, на думку суду, переслідує, перш за все, найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання піклувальником своїх обов`язків та звільнення від повноважень опікуна визначений гл. 6ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила).

Згідно із ст. 41 ЦК України та п. 1.2 Правил опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ч. 1ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Статтею 59 ЦК України визначено, що піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

За вимогами ч. 1ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку та піклування над фізичною особою у разі визнання її недієздатною, обмеження її цивільної дієздатності і призначає опікуна/піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

У відповідності до приписів ст. 67 ЦК України та Розділу 4Правил, опікун/піклувальник зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун/піклувальник зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Суд, ухвалюючи рішення про не дієздатність фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Системно проаналізувавши зміст зазначених вище норм права, можливо дійти висновку, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (див. постанову Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

З матеріалів справи, наданих суду пояснень вбачається, що чоловік ОСОБА_8 під час бойових дій зник безвісти, її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є людьми пенсійного віку, на сьогодні вони здійснюють догляд за малолітніми дітьми ОСОБА_8 , то єдиним близьким родичем ОСОБА_8 , який може та бажає здійснювати опіку над нею та займатися її лікуванням та реабілітацією є її рідний брат – ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.15,16, 30, 39, 41, Цивільного кодексу України, постанови пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним та недієздатним" № 3 від 28.03.1972 року та ст.81,263-265, 299, 300 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки задовольнити.

Визнати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , уроженку м. Києва, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 - недієздатною.

Встановити опіку над громадянкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 .

Строк дії рішення про визнання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 недієздатною становить два роки з дня набрання рішення законної сили.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 16 березня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ

Присяжні Анатолій ДЗЯБЕЛЬСЬКИЙ

Олександр ДИЧКУН