Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №365/216/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/216/26

Номер провадження: 2/365/377/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 квітня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Хижного Р.В.

за участі секретаря судового засідання Середи Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Згурівського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на кожну дитину у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позовної вимоги про стягнення аліментів посилається на те, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 15.09.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 45. Спільне подружнє життя сторін не склалось, шлюбні відносини фактично припинились, в провадженні Згурівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 365/56/26 за позовом ОСОБА_5 про розірвання шлюбу. Від шлюбу подружжя має двох дітей: неповнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітню дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з позивачкою та знаходяться на її повному утриманні. Позивачка працює у ФОП ОСОБА_6 на посаді диспетчера-комірника та отримує заробітну плат в середньому 9000 грн в місяць. Коштів позивачки недостатньо для утримання дітей та забезпечення їх вісім необхідним. Відповідач коштів на утримання дочок не надає. Відповідач проходить військову службу за контрактом осіб рядового складу у в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 13 грудня 2024 року по даний час. Розмір заробітної плати відповідача їй не відомий. Відповідач здоровий, інших утриманців не має. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто, тому позивачка вимушена звертатись до суду для вирішення цього питання.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 25 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено справу до розгляду, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Позивачка ОСОБА_1 направила до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 направив до суду телефонограму, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає частково у розмірі 1/3 частини свого заробітку на обох дочок.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини, та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 15.09.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 45, та є батьками неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 а.с. 14 - копія свідоцтва про шлюб, а.с. 11, 12 - копії свідоцтв про народження).

Позивачка ОСОБА_1 разом з дітьми зареєстровані та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15 - відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, а.с. 16-18 - витяги з Реєстру територіальної громади).

Позивачка працює ФОП ОСОБА_6 на посаді диспетчера-комірника з 11.04.2024 року. Заробітна плата позивачки за вересень 2025 року - лютий 2026 року склала 50491,20 грн (а.с. 16 - довідка про доходи).

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до положення ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України ( далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до частини першої статті 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Судом встановлено, відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та на нього покладено обов`язок щодо їх матеріального забезпечення та утримання.

Діти проживають з позивачкою та знаходяться на її повному утриманні.

Відповідач участь у витратах на утримання дітей не приймає, а тому аліменти підлягають стягненню з нього в судовому порядку.

Позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дочок у частці від доходу відповідача.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

В силу частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно частини 1 статті 182 СК України при призначенні аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина тощо.

П.п. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на дитину має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачка просить визнати щомісячний розмір аліментів на утримання дітей у частці від доходу відповідача, яка становить по 1/3 на кожну дитину.

Відповідач визнає розмір аліментів 1/3 частина його доходу на обох дітей.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що відповідач є фізично здоровим, працездатним, проходить військову службу за контрактом, його матеріальне становище, відсутність інших його утриманців, а також, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо утримання дітей, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. На думку суду такий розмір аліментів відповідає принципам розумності та справедливості, є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку дітей і не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище. Визначений позивачкою розмір аліментів у розмірі по 1/3 частині доходу відповідач на кожну дитину (загалом 2/3 частини від доходу відповідача), суд вважає надмірним та необ`єктивним з врахуванням встановлених обставин справи, а також таким, що призведе до суттєвого погіршення матеріальної забезпеченості відповідача. Відтак у задоволенні вимоги про стягнення аліментів у більшому розмірі, суд вважає за необхідне відмовити.

На підставі п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.

За подання позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1311,20 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181,182 СК України, ст.ст. 2,141,206,247, 263,264,265,268,273,352,354,430 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви - 19.03.2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення суду в частині присудження аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1311,20 грн (одна тисяча триста одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддя Р.В. Хижний