Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №520/23001/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 р. Справа № 520/23001/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, повний текст складено 05.12.25 у справі № 520/23001/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі за текстом також – відповідачі), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 181 від 27.02.2025 про призов громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції необґрунтовано не врахував, що позивач є інвалідом з дитинства і у 1998 році рішенням призовної комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно з Положенням «Про військову- лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» визнаний непридатним з виключенням з військового обліку по ст. 70-А гр. І Наказу МО України №2 - 1994 року. З клопотанням про долучення доказів позивачем надано до суду витяг з книги протоколів ІНФОРМАЦІЯ_6 (1998) з печаткою; довідки МСЕК (1997, 2000), що підтверджують інвалідність з дитинства; консультативне заключення Головного ортопеда-травматолога ОСОБА_2 щодо хвор. ОСОБА_1 , 1981 р.н.; обліково-послужну картку ОСОБА_1 із записом про непридатність до військової служби; копію адвокатського запиту від 03.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_7 ; копії поштової накладної, чека про оплату відправлення, опису вкладення у цінний лист 175000043272.

За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов військово-лікарську комісію, за результатами проходження якої складено довідку військово-лікарської комісії від 27.02.2025.

Згідно з указаною довідкою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

Відповідно до Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.02.2025 за № 181 позивач призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, у складі команди 3102.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.03.2025 за №44 мтд зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 , який прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період з ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначеного на посаду водія 1-го автомобільного відділення автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення артилерійського дивізіону (ВОС-790037П), з 27 лютого 2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_8 листом №1/4299 від 21.04.2025 на звернення представника позивача повідомив, що групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 був зупинений гр. ОСОБА_1 з метою перевірки військово-облікових документів (зокрема права на відстрочку згідно зі ст. 23 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», наявності бронювання); під час перевірки військово-облікових ознак і даних через ЄДРПВР встановлено, що громадянин підлягає призову на військову службу під час мобілізації та права на відстрочку від призову під час мобілізації не має; за результатами проходження ВЛК визнаний придатним до військової служби по гр.2 ст. 61 в протокол №58А/2011 від 27.02.2025 (Наказу МОУ №402 від 14.08.2008). Вказано, що 27.02.2025 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період до В/ч НОМЕР_1 на підставі Указу Президента України №27/2025 від 14.01.2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації». Зазначено, що групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправні дії відносно військовозобов`язаного не проводились, склад групи оповіщення є інформацією для службового користування.

Вважаючи протиправним Наказ № 181 від 27.02.2025 про призов, позивач звернувся до суду із позовом у цій справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідачами не було порушено права і законні інтереси позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232) військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 2232 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 за №3543-ХІІ (далі - Закон №3543).

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Згідно з п. 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Отже, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

За матеріалами справи за результатами проходження позивачем військово-лікарської комісії складено довідку № 58А/2011 від 27.02.2025, згідно з якою ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби (а.с. 63).

Позивачем не надано доказу наявності у нього документу про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період або щодо його бронювання.

Разом з цим позивач посилається на те, що у 1998 році рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно з Положенням «Про військову-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» визнаний непридатним з виключенням з військового обліку по ст. 70-А гр. І Наказу МО України №2 - 1992 року.

Також позивач просить урахувати відповідну інформацію про непридатність до військової служби відповідно до Витягу з книги протоколів призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 - Протокол №9 від 12.05.1998, та запису в обліково-послужній карточці на ім`я ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку наведеному, колегія суддів ураховує таке.

Приписами ст. 16 Закону № 2232-ХІІ (в редакції станом на 12 травня 1998 року – дата мед. комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 ) визначено, що усі громадяни, які призиваються на військову службу, проходять обов`язковий медичний огляд (ч.5). Відповідно до результатів медичного огляду призовника, його моральних і професійних якостей, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім`ї районна (міська) призовна комісія виносить і оголошує призовникові рішення: про придатність до військової служби і призов на військову службу з призначенням до роду Збройних Сил України чи до інших військ, а також визначає дату відправлення його на службу у Збройні Сили України чи в інші військові формування; про тимчасову непридатність до військової служби за станом здоров`я; про надання відстрочки або звільнення від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтями 17 і 18 цього Закону; про непридатність за станом здоров`я до військової служби в мирний час, обмежену здатність у воєнний час і зарахування в запас; про непридатність до військової служби із зняттям з військового обліку. Рішення призовної комісії може бути оскаржено до призовної комісії вищого рівня або до суду в порядку, визначеному законодавством (ч.6).

Відповідно до ст. 33 Закону № 2232-ХІІ усі військовозобов`язані та призовники підлягають військовому обліку. Військовий облік військовозобов`язаних і призовників є загальнодержавною системою обліку та аналізу призовних ресурсів у державі, придатних до військової служби. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, місцевої державної адміністрації та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх військовозобов`язаних і призовників провадиться за місцем їх проживання і поділяється на загальний, спеціальний, персонально-якісний та персонально-первинний облік. Військовий облік військовозобов`язаних і призовників здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В ст. 35 Закону № 2232-ХІІ зазначено, що персонально-якісний облік усіх військовозобов`язаних і призовників покладається на районні (міські) військові комісаріати. Персонально-первинний облік військовозобов`язаних і призовників у сільській місцевості, селищах та містах, де немає військових комісаріатів, покладається на органи місцевого самоврядування і проводиться ними. Персональний облік військовозобов`язаних і призовників, які працюють або навчаються, покладається на підприємства, установи, організації і навчальні заклади незалежно від підпорядкування і форм власності, а їх керівники (власники) несуть відповідальність за стан цієї роботи.

Приписами ст. 37 Закону № 2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік і зняття з нього. Так, у ч.4 зазначеної статті вказано, що зняттю з військового обліку підлягають громадяни зокрема: а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку.

З наведених приписів Закону № 2232-ХІІ (в редакції станом на 12 травня 1998 року – дата мед. комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 ) убачається, що при визнанні громадянина військово-лікарською комісією непридатним до військової служби такий громадянин підлягав зняттю з військового обліку. А у разі визнання громадянина військово-лікарською комісією непридатним за станом здоров`я до військової служби в мирний час, обмежено здатним у воєнний час, такий громадянин підлягав зарахуванню в запас.

Колегія суддів звертає увагу, що на момент проходження позивачем ВЛК у 1998 році, правової категорії «виключення з військового обліку» ще не існувало.

Дійсно, обліково-послужна карточка ОСОБА_1 містить запис «негоден с исключением с учета Приказ № 2 от 1994 года, ст. 70а», водночас запис про зняття позивача з військового обліку відсутній.

Наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року №2 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України.

Відповідно до ст. 70 «а» Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України (Додаток № 1 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 04.01.94 за N 2, громадяни при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу: при хірургічних хворобах великих суглобів, остеопатії та набуті кістково-м`язові деформації (внутрішньо-суглобні ураження колінного суглоба, інші ураження і хвороби суглобів, остеомієліт, периостит, інші інфекційні ураження кісток, деформуючий остеїт, остеохондропатії, інші хвороби кісток і хрящів): а) зі значним порушенням функцій визнаються комісією непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку

Отже, запис, що здійснений в обліковій картці ОСОБА_1 «негоден с исключением с учета Приказ № 2 от 1994 года, ст. 70а» відповідає ст. 70 «а» Розкладу хвороб, затвердженого Наказом МОУ від 04.01.94 за N 2, згідно з яким позивач визнається комісією «непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку».

Отже, відповідно до норм законодавства, що діли станом на травень 1998 року, позивач фактично був визнаний непридатним до військової служби та у зв`язку з викладеним повинен був бути знятий з військового обліку, а не виключений з нього.

Водночас докази виключення позивача з військового обліку у матеріалах справи відсутні.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постанові від 21 травня 2025 року (справа № 280/2880/24) зазначав, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

Також колегія суддів зауважує, що у спірній процедурі призову під час мобілізації проведено медичний огляд позивача, за результатами проходження якого складено довідку військово-лікарської комісії № 58А/2011 від 27.02.2025 про придатність позивача до військової служби.

Вказана обставина спростовує посилання позивача про його непридатність до військової служби.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів оскарження довідки військово-лікарської комісії № 58А/2011 від 27.02.2025 про придатність позивача до військової служби.

Відповідно до абзацу третього пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Відповідно до пункту 81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ. У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

За матеріалами справи позивач після проходження ВЛК та визнання його придатним до військової служби на підставі Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.02.2025 за № 181 був призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період у складі команди 3102.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_8 під час призову позивача на військову службу під час мобілізації в особливий період діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

В свою чергу, Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.03.2025 за №44 мтд зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 , який прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період з ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначеного на посаду водія 1-го автомобільного відділення автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення артилерійського дивізіону (ВОС-790037П), з 27 лютого 2025 року.

Отже, з дня відправлення позивача до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 проходить військову службу та має правовий статус "військовослужбовець".

Скасування судовим рішенням Наказу № 181 від 27.02.2025 в частині призову ОСОБА_1 та направлення для проходження військової служби під час мобілізації не змінить статусу позивача як військовослужбовця.

Звільнення військовослужбовця зі служби під час воєнного стану здійснюється з підстав, визначених ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У спірних правовідносинах відповідачами не порушено прав позивача, протилежного судовими інстанціями не встановлено, а позивачем не доведено.

Доводи апеляційної скарги із зазначених вище підстав висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 у справі № 520/23001/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова