Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 08 березня 2026 р.
Справа: №361/3218/25
Суддя: Писанець Н. В.
Справа № 361/3218/25
Провадження № 2-о/361/73/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.03.26
09 березня 2026 р. м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Писанець Н.В.,
секретаря Михальової М.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Бровари у окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Корнійчук Марина Вячеславівна, заінтересована особа Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обґрунтування змісту заяви, представником ОСОБА_3 зазначено, що з серпня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. В період спільного проживання, у заявниці та ОСОБА_4 народилась дитина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Русанівської сільської ради Броварського району Київської області від 08.09.2016р., у якому батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Разом із вказаними особами, спільне господарство вела також донька заявниці – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Будучи призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, ОСОБА_4 загинув під час виконання бойового завдання, внаслідок удару баражуючим боєприпасом «Ланцет», в районі н.п.Рубанщина Курської області, ІНФОРМАЦІЯ_3
ОСОБА_4 загинув в зоні ведення бойових дій захищаючи нашу державу, що підтверджується довідками №№5209, 5211 від 28.12.2024 року, а також сповіщенням сім`ї від 19.08.2024 року №35/2220 та свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 26.08.2024р.
Враховуючи наведене, представником заявника зазначено, що для отримання всіх виплат, що були належні загиблому, а також соціальних виплат, пенсій, пільг, субсидій, грошової компенсації, що належать до виплати у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , а також надання статусу члена сім`ї загиблого захисника – просить суд про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу – ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в період з серпня 2015 року по день смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою суду від 02.12.2025р. до участі у справі було залучено ОСОБА_2 , у якості заінтересованої особи.
Сповіщені належним чином про час та дату розгляду справи учасники процесу до зали суду не з`явились, направили заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Представником Міністерства оборони України подано до суду письмові пояснення в яких зазначено, що для встановлення факту спільного проживання та ведення побуту і визнання членом сім`ї, сторона повинна довести декілька ключових моментів, про які безпосередньо вказано в сімейному кодексі, зокрема: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків. Однією з умов для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у шлюбних відносинах, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 загинув в зоні ведення бойових дій захищаючи нашу державу, що підтверджується довідками №№5209, 5211 від 28.12.2024 року, а також сповіщенням сім`ї від 19.08.2024 року №35/2220 та свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 26.08.2024р.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.09.2016 року ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Актом обстеження фактичного місця проживання особи від 05.03.2025р., складеним Великодимерською селищною територіальною громадою та довідками від 28.10.2024р. №235, від 06.11.2024р. №246, від 05.03.2025р. №46 – вбачається інформація щодо реєстрацію та проживання ОСОБА_1 та її дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 – разом з ОСОБА_4 , який проживав з серпня 2015 року без реєстрації.
Згідно інформації зі спадкової справи №80/2025, відкритої державним нотаріусом Восьмої київської державної нотаріальної контори Кузьменко С. після смерті ОСОБА_4 , з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 яка діяла як законний представник неповнолітньої ОСОБА_5 .
Вирішуючи по суті заяву ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1258, 1264 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
В постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року по справі №466/3769/16-ц) зроблено висновок, що в контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід також відзначити, що згідно усталеної судової практики самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).
Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із подружжя; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі №524/10054/16.
Частинами 1,2 ст. 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
В Постанові Верховного Суду від 06 лютого 2025 року справа № 758/16153/19 зроблено висновок, факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання коштів, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).
Відповідно до вимог ст. 13 ч. 1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ст. 13 ч. 2 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 81, 89, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Корнійчук Марина Вячеславівна, заінтересована особа Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу – задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 – в період з серпня 2015 року по день смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Писанець Н.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua