Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №357/2972/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2972/26

3/357/1534/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська

розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 586983 від 09 лютого 2026 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП (далі – протокол),

У С Т А Н О В И В:

09 лютого 2026 року о 13 год 51 хв траса автодороги М-05 Київ-Одеса 78 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210994-20, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук.

Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій ОСОБА_1 категорично відмовився.

Вищевказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, … справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи …

Для розгляду протокола, суддя призначала судові засідання.

Судове засідання від 05 березня 2026 року відкладено за клопотанням захисника – адвоката Пакала А.В., який просив надати час для ознайомлення з матеріалами справи, підготовки правової позиції.

Судове засідання від 27 березня 2026 року відкладено за клопотанням захисника – адвоката Пакала А.В., який просив відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання.

Судове засідання від 13 квітня 2026 року відкладено за клопотанням захисника – адвоката Пакала А.В., який просив відкласти розгляд справи у зв`язку з узгодженням правової позиції між захисником та клієнтом.

В подальшому надійшла заява від захисника – адвоката Пакала А.В. від 24 квітня 2026 року про розгляд справи без участі захисника.

Водночас подано клопотання про закриття провадження у справі мотивоване тим, що з даним протоколом ОСОБА_1 не згоден.

Наданий відеозапис є фрагментарним, оскільки не відображає обставин, що передували початку спілкування поліцейського з ОСОБА_1 . Відсутність відеофіксації моменту зупинки автомобіля ставить під сумнів легітимність вимоги поліцейського про проходження огляду на стан сп`яніння. Оскільки причини зупинки не встановлені та не зафіксовані, всі подальші процесуальні дії поліції, вчинені після такої зупинки, не можуть вважатися законними, а отримані докази – допустими.

Працівниками поліції не дотримано вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

ОСОБА_1 не мав явних ознак наркотичного сп`яніння, які зазначено у протоколі.

Працівниками поліції не дотримано встановлений порядок направлення особи на медичний огляд, оскільки направлення було складено формально, ОСОБА_1 був зупинений на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса, 78 км, яка не входить до меж Таращанської міської територіальної громади, він був позбавлений можливості пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у КНП ТМР «Таращанська міська лікарня».

Вбачає у діях працівників поліції ознаки умисно введення особи в оману щодо її процесуальних прав та обов`язків з метою подальшого складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя вирішила провести розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та адвоката Пакала А.В., оскільки про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно, з матеріалами справи сторона захисту ознайомлена в повному обсязі.

Суддя зазначає, що з моменту вступу в справу, як захисника ОСОБА_2 , так і його підзахисний мали достатньо часу, для ознайомлення з усіма доданими до протоколу доказами, надання відповідних пояснень, клопотань, доказів.

Своєю чергою, ОСОБА_1 в судові засідання не з`являється, не надавши доказів поважності своєї неявки.

Суддя зазначає, що неприбуття адвоката за договором у судове засідання, не є поважною причиною неприбуття особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отож, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, суддя дослідила матеріали додані до протоколу, за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Пакала А.В.

За результатами розгляду, суддя керується такими положеннями закону та дійшла до таких висновків.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, … відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суддя зазначає, що порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлений ст. 266 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають … оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Системний аналіз п. 3 і 4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/73 свідчить, що ознаками наркотичного сп`яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, огляду на стан наркотичного сп`яніння, підлягає не будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, а лише та, у якої виявлені одна або кілька ознак, перелічених у п. 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Згідно з ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, суддя дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку те, що в діях ОСОБА_1 наявна подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказане стверджується:

- протоколом, де зазначено, що «09 лютого 2026 року о 13 год 51 хв траса автодороги М-05 Київ-Одеса 78 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210994-20, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук.

Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій ОСОБА_1 категорично відмовився.

Вищевказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП».

У протоколі ОСОБА_1 жодних пояснень або зауважень не вказав, лише засвідчив підписами;

- листами Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» № 38 від 13 січня 2026 року, Комунального некомерційного підприємства Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня» № 11 від 08 січня 2026 року та Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» № 03-05/127 від 14 січня 2026 року;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 лютого 2026 року.

Найменування закладу охорони здоров`я КНП ТМР «Таращанська міська лікарня».

У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло.

Огляд в лікарні не проводився.

У направленні вказано про те, що від огляду ОСОБА_1 відмовився та останній підтвердив вказане підписами, жодних зауважень не вказав;

- актом огляду, у якому вказано про те, що огляд не проводився, ОСОБА_1 відмовився та останній підтвердив вказане підписами, жодних зауважень не вказав;

- рапортом поліцейського від 09 лютого 2026 року, згідно якого, зокрема, 11 грудня 2025 року о 21 год 38 хв під час несення служби на відрізку траси – автодороги М-05 Київ-Одеса 78 км в напрямку м. Одеса в складі наряду СП-Вулкан 0201 капрал поліції Нехайчук І.І., сержант поліції Коваленко В.В. було зупинено транспортний засіб ВАЗ 210994-20, н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час спілкування у водія було виявлено явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук.

Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога на,що останній категорично відмовився.

На ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 №586983 за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Транспортний засіб залишено без порушень Правил дорожнього руху.

Подія зафіксовано на бодікамеру Motorolla 476280,476087;

- диском, з відеозаписом від 09 лютого 2026 року, згідно якого, зокрема, установлені обставини зазначені у суті учиненого адміністративного правопорушення.

Відомості зафіксовані наданими відеозаписами в достатній мірі відображають обставини вчиненого правопорушення та фіксацію даного порушення, а також узгоджуються з іншими доказами наявними в матеріалах справи.

Так, відеозапис починається з моменту, коли водій ОСОБА_1 перебуває у транспортному засобі на водійському сидінні та будь-які інші особи в салоні відсутні.

Автомобіль знаходиться на КПП.

Працівник поліції тримає у руках документи ОСОБА_1 , при цьому останній не заперечує, що саме він був водієм.

Надалі працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, попередньо їх встановивши, та пропонує пройти огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння, від чого водій відмовляється.

Водію ОСОБА_1 було повідомлено вимогу пройти огляд, однак водій відмовлявся.

Отже, працівник поліції повідомив, що він має ознаки, встановивши їх та роз`яснював порядок проходження огляду.

Таким чином, суддя установив, що водій ОСОБА_1 відмовився пройти медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння на законну вимогу працівника поліції.

Суддя вважає, що досліджені письмові докази, відеозаписи є логічними, послідовними, взаємодоповнюючими, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності.

Суддя вважає, що докази зібрані поліцейським у спосіб та порядку встановленому КУпАП.

За таких обставин, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності.

Щодо доводів сторони захисту про те, що водій ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суддя ставиться критично, вважає їх обраним способом захисту спрямованим на ухилення від адміністративної відповідальності, оскільки дана позиція спростовується переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, письмовими доказами (рапортом), зокрема, після установлення ознак наркотичного сп`яніння, водій ОСОБА_1 жодних зауважень, заперечень по суті вимог працівників поліції не висловлював, зокрема, що він не керував транспортним засобом, та засвідчив підписами складені матеріали.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд констатував, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов`язана знати Правила дорожнього руху України.

Водночас у клопотанні сторони захисту зазначено про те, що « ОСОБА_1 був зупинений на автомобільній дорозі» (зокрема, арк. 6 арк. клопотання), що також підтверджує визнання стороною захисту керування транспортним засобом та його зупинення працівниками поліції.

Суддя зазначає, що працівники поліції можуть зупиняти транспортні засоби, зокрема, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 1455, № 1456, оскільки поліцейські мають право на проведення перевірки транспортних засобів та здійснення поверхневої перевірки речей, багажу, транспортних засобів та проведення перевірки документів у осіб.

Відмова від проходження медичного огляду на вимогу працівника поліції для визначення стану наркотичного сп`яніння зафіксована на відеозапис.

Водночас поліцейський за внутрішнім переконання встановлює наявність ознак наркотичного сп`яніння та діє згідно інструкції, що зобов`язує його, зокрема, роз`яснити особі підстави для проведення огляду на стан сп`яніння, процедуру проведення такого огляду, суть вчиненого правопорушення.

З дослідженого відео вбачається, що поліцейськими виконані ці дії без тиску та примусу на водія ОСОБА_1 .

Так, суддею установлено, що працівники полії повідомили водія ОСОБА_1 про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, та безпосередньо ними самостійно визначений найближчий медичний заклад для проведення огляду водія.

При цьому його поведінка під час спілкування з поліцейськими, жодних зауважень та заперечень щодо дій працівників поліції не зауважував, клопотань не заявляв також вказує на беззаперечне усвідомлення ОСОБА_1 , що його дії можуть містити склад адміністративного правопорушення.

Тому суддею не приймаються до уваги доводи сторони захисту оскільки вони не спростовуються жодними доказами, зокрема, відеозаписами, письмовими доказами.

Водночас будь-яких доказів оскарження дій працівників поліції стороною захисту до клопотання не долучено.

Отже в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а клопотання сторони захисту не ґрунтуються на наявних у справах доказах

Окрім того, суддя зазначає, що водій ОСОБА_1 скористалася своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, під час розгляду справи у суді та правом на захист (зокрема, сторона захисту ознайомлена з усіма матеріалами справи, подала відповідні клопотання).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21липня 2011 рок у справі «Коробов проти України» Європейський суд з правлюдини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суддя зазначає, що наведені доводи у клопотанні сторони захисту спростовуються вище вказаними письмовими доказами, відеозаписами.

Отже, суддею надані мотиви щодо аргументів сторони захисту, що стосуються суті учиненого адміністративного правопорушення та мають важливе значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, зважаючи на характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують адміністративне стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеного у ст. 23 КУпАП, а саме виховання винного у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.

Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.

Отже, розмір штрафу, який має сплатити ОСОБА_1 становить 1 000 х 17 = 17 000 гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 гривні.

Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3328 х 0,2 = 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред`явлена до виконання – протягом трьох місяців.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА