Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №355/2048/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2048/25

Провадження № 3/355/16/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року селище Баришівка

Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.,

розглянувши адміністративні матеріали, що надійшов від Відділу поліції №1 (с. Баришівка) Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадяна України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 12.09.2025 органом 3213, РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

26 вересня 2025 року за вхідним №9220 до Баришівського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 для розгляду вище вказаних адміністративних матеріалів визначено суддю Цирулевську М. В..

Судові засідання призначено на 16.10.2025, 06.11.2025, 25.11.2025, 16.12.2025, 22.01.2026, 26.02.2026, 24.03.2026 року, 23.04.2026 з викликом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідків, шляхом направлення судових повісток.

У судових засіданнях, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не погодилися із обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, свою вину особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не визнає.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, докази, що містяться у ній, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи належне повідомлення свідків, суддя зазначає та виснує таке.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446618 від 07.09.2025, складеного поліцейським Відділу поліції № 1 (с. Баришівка) Броварського РУП ГУНП в Київській області капралом поліції Артюх Аліною Володимирівною, 07.09.2025 о 18:40, в селищі Баришівка по вул.Центральна, 31, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL OMEGA, д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка, яка не відповідає дійсності, неприродна блідність та розширені зіниці очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовивився, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських прпаратів.

Дії ОСОБА_1 , за змістом протоколу серії ЕПР1 № 446618 від 07.09.2025, кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Крім того, ст. 53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В п. 2 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті» міститься роз`яснення що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Частиною першою статті 130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння передбачена адміністративна відповідальність. Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у цьому випадку, є водій транспортного засобу.

Так, зокрема, частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями абз. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 пояснив, що 07.09.2025 о 18:40 керував транспортним засобом OPEL OMEGA д.н.з. НОМЕР_3 в селищі Баришівка вул.Центральна, 31. Їхав з м. Березань, де купував батькові ліки. Зі сторони с. Дернівка біля заправки, при в`їзді у селище Баришівка під час руху був зупинений працівниками поліції. Зупинився біля свого будинку. Наміру тікати не мав. Причина зупинки – несправність одного з габаритів. Про стан сп`яніння поліцейські нічого не знає; його не було повідомлено, які саме ознаки сп`яніння були виявлені у нього. На місці зупинки був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки не мав при собі посвідчення водія. Емоційний стан пояснює хворобою батька, інваліда 2 групи, інсулінозалежного. Поспішав віднести йому ліки. Коли вийшов з будинку, працівників поліції не було. Про те, що був у стані будь-якого сп`яніння, розмови не було зовсім. Якби була – ОСОБА_1 не заперечував пройти обстеження на стан сп`яніння; перебування в такому стані ОСОБА_1 категорично заперечує. Спілкування з працівниками поліції тривало не більше 5-10 хв, при цьому, запис на боді камеру не здійснювався, про його права ніхто йому не повідомляв, процедури проходження на стан сп`яніння жодної не було; про таку процедуру працівники поліції нічого не повідомляли; протокол про адміністративне правопорушення не складався, ним не отримувався. Таке ставлення працівників поліції стосовно нього пояснює тим, раніше судимий, перебуває під адміністративним наглядом. Також ОСОБА_1 зазначив, що було порушено його право на захист, остільки протокол про адміністративне правопорушення був складений без роз`ясненення прав, в тому числі і на захист.

У судове засідання в якості свідків неодноразово викликалися працівники поліціїВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, а саме екіпаж «ТУШ-110» у складі капрала поліції Артюх А.В. та лейтенанта поліції Халалій Ю.М. Будучи належним чином повідомленими про необхідність з`явитися в судові засідання 06.11.2025, 25.11.2025, 16.12.2025, 22.01.2026, 26.02.2026, 24.03.2026, 23.04.2026, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками, працівники поліції до суду не прибули, подавши 06.11.2025 заяви про розгляд справи у їх відсутність. Відтак, суд доходить висновку про обізнаність свідків про те, що у Баришівському районному суді Київської області здійснюється судовий розгляд даної справи про адміністративне правопорушення (а.с.16-17, 21, 23, 25-29).

До адміністративного матеріалу, окрім означеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:

1) картка обліку адміністративного правопорушення від 07.09.2025, відповідно до якої внесено відомості стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дані транспортного засобу та суть вчиненого правопорушення (а.с. 3);

2) постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5670709 від 07.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 4);

3) рапорт поліцейського СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області капрала поліції Аліни Артюх, в якому зазначено, що перебуваючи на добовому чергуванні у складі автопатруля екіпажу «ТУШ-110» спільно з інспектором СРПП лейтенантом поліції Халалій Ю .М., 07.09.2025 о 18 год 40 хв було зупинено транспортний засіб Опель Омега з номерним знаком НОМЕР_4 . Водій даного транспортного засобу намагався втекти, але зупинився біля будинку № 31 по вул.Центральна в селищі Баришівка. При перевірці документів було встановлено особу ОСОБА_1 , який мав ознаки наркотичного сп`яніння, а саме мав різкі зміни настрою, поведінку, яка не відповідала обстановці та порушену координацію. Від проходження експертизи на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився. Подію зафіксовано на портативний відео реєстратор поліцейського (а.с. 5);

4) направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуть увагу та швидкість реакції від 07.09.2025, відповідно до якого, у результаті огляду, проведеного поліцейською Аліною Артюх, у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння, а саме різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови (а.с. 6);

5) акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із зазначенням про відмову ОСОБА_1 на проходження такого (а.с. 7).

Інших доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння адміністративний матеріал не містить.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме його стаття 256, детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Також ці питання врегульовані і галузевими нормативно-правовими актами органів, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, у даному випадку - Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853.

Відповідно до положень ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до положень ст. 255 КУпАП складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП віднесено до компетенції органів внутрішніх справ (Національної поліції), які на виконання вимог ст. 256 КУпАП повинні перевірити та зазначити в протоколі відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, судам слід враховувати, що при відповідальності за ст. 130 КУпАП стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП. Факт відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння може бути доведений свідченнями свідків правопорушення, документами (акт обстеження на стан сп`яніння в медичній установі, де лікар вказує, що особа відмовилась від проходження медичного огляду на стан сп`яніння), або відеозаписом того, як поліцейські пропонують правопорушнику пройти огляд, письмові пояснення свідків про те, що правопорушник відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.

У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Розділом ІІІ цієї Інструкції передбачено, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Як вбачається із пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446618 від 07.09.2025, свідки не залучалися, технічний засіб відеозапису не застосовувався, із протоколом про адміністративне правопорушення, із попереднім роз`ясненням прав та обов`язків, ОСОБА_1 не ознайомлений.

У рапорті поліцейського СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області капрала поліції Аліни Артюх від 07.09.2025 зазначено, що подію зафіксовано на портативний відео реєстратор поліцейського, в той час як будь-які докази про здійснення фіксування у матеріалах справи відсутні. В судові засідання поліцейська Артюх А. В. жодного разу не прибула, чим позбавила можливості довести чи спростувати у суді обставини, зафіксовані щодо ОСОБА_1 . Відтак, при ухваленні рішення суд зважає виключно на надані до суду матеріали адміністративної справи та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На переконання суду, за період перебування адміністративної справи в провадженні судді поліцейські Артюх А. В. та Халалій Ю .М. мали можливість прибути до суду та надати пояснення у судових засіданнях, які неодноразово відкладались через їх неявку.

Крім того, складаючи протокол про адміністративне правопорушення працівник поліції вніс до нього нічим не підтверджені дані, зокрема, про наявність у особи ознак наркотичного сп`яніння та вчинення дій, направлених на встановлення таких ознак, що безпосередньо вказазує на те, що формальне посилання на відмову ОСОБА_1 від такого огляду не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд також бере до уваги, що в адміністративному матеріали містяться різні дані щодо виду сп`яніння, в стані якого перебував ОСОБА_1 , - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про наркотичне сп`яніння, а в акті огляду – алкогольне сп`яніння із нібито проходженням огляду на місці із застосуванням газоаналізатора Драгер 6810, докази чого в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно із висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у справі № 216/5226/16-а(2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №536/1703/17.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд не може обґрунтовувати свої висновки припущеннями, а має виходити із дослідження належних і допустимих доказів, якими підтверджуються чи спростовуються обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд має констатувати, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних доказів перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння станом на дату та час події матеріали цієї справи не містять. Суд наголошує, при цьому, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуть увагу та швидкість реакції від 07.09.2025 та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не є допустимими доказами, оскільки не відповідають вимогам ч. 2 ст. 266 КУпАП та положенням Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, якими встановлено, що належними доказами перебування особи під час керування транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння є відеозаписи, отримані із застосуванням спеціальних технічних засобів, або докази проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків.

Означені/такі належні докази в матеріалах справи відсутні.

При цьому, суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Враховуючи все вищевикладене, суд доходить висновку, що зібрані у справі докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За вищевказаних обставин вбачається, що у діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У зв`язку з усім означеним, дане адміністративне провадження підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 7, 9, 130, 247, 251, 280, 283, 284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської областіпротягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА