Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №520/18604/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 р.Справа № 520/18604/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Дрома" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків у справі № 520/18604/25

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Дрома"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Дрома" (далі позивач, ПСП "Дрома"), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 16.04.2025 №412 та постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 6 від «07» травня 2025 року про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми;

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування позову позивач зазначив про відсутність правових підстав для проведення позапланових заходів державного контролю щодо ПСП «Дрома», визначних статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), оскільки системний аналіз її положень не визначає такої підстави як доповідна записка уповноваженого ветеринара.

Вказує, що на час прийняття оскаржуваного Наказу № 412 від 16.04.2025 в Україні був введений та тривав воєнний стан, і з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №303), захід державного нагляду міг бути призначений виключно на підставі наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка є центральним органом виконавчої влади та за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України.

Вказує, що наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03 січня 2023 року № 5 «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 січня 2023 р. за № 33/39089 (далі - Наказ №5), на який посилається відповідач в оскаржуваному Наказі № 412 від 16.04.2025, виключно встановлює перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану і жодним чином не скасовує вимогу про отримання рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Також посилається на те, що в порушення Порядку надання статусу офіційного ветеринарного лікаря, уповноваженого ветеринара, працівника бійні, уповноваженого на виконання обов`язків помічника державного ветеринарного інспектора та здійснення їх діяльності, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.03.2018 №141 (далі - Порядок №141), відсутнє посилання на рішення територіального органу, яке визначає конкретні потужності (господарства), де уповноважені особи (офіційні ветеринарні лікарі, уповноважені ветеринари тощо) можуть здійснювати окремі заходи державного контролю, а отже не відомо чи існує взагалі таке рішення. Крім того, доступними засобами пошуку також не встановлено виконання обов`язку територіального органу оприлюднювати рішення про надання та позбавлення статусу уповноваженої особи не пізніше наступного робочого дня, а компетентного органу – узагальнену інформацію. Невиконання цього обов`язку є прямим порушенням встановленої процедури. Відсутність публічної інформації про уповноважених осіб підриває принцип прозорості в діяльності державних органів та може викликати недовіру з боку суб`єктів господарювання, споживачів та громадськості щодо легітимності дій таких осіб, а суб`єкти господарювання (власники потужностей, господарств) можуть не мати можливості належним чином перевірити повноваження особи, яка прибуває для здійснення державного контролю. Це може призвести до спорів, відмов у допуску до перевірки або оскарження результатів контролю.

Зазначає, що згідно з Посвідченням від 16.04.2025 №172 предметом здійснення заходу є дотримання вимог частини 4 статті 40 Закону України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин” від 18 травня 2017 року № 2042-VIII (далі – Закон № 2042-VIII), пп.4 п.2 розділу II наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів» від 12.03.2019 №118, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 червня 2019 року за № 593/33564 (далі - Вимоги №118).

Однак позивач вважає, що відповідно до вимог статті 40 Закону № 2042-VIII саме уповноважена лабораторія повідомляє оператора ринку та компетентний орган про результати лабораторних досліджень (випробувань) із застосуванням інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу, а отже ПСП «ДРОМА» не має встановленого законодавством обов`язку здійснення реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі контролю сирого молока, а тому не може бути застосовано протиправного примусу щодо здійснення такої реєстрації.

Наголошує, що ПСП «ДРОМА» є виробником сирого молока, здійснює лише первинне виробництво (отримання сирого молока) та його зберігання без істотної зміни стану, не є експортером молока, а також не заявляло про такий намір, а тому положення пункту 2 розділу II Вимог №118 застосовуються до позивача лише через два роки з дня припинення або скасування воєнного стану.

З огляду на вищезазначене, вважає що спірний Наказ № 412 від 16.04.2025 прийнято за відсутності підстав для проведення відповідного заходу державного контролю, є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позивач правомірно не допустив відповідача до перевірки, що свідчить про протиправність постанови, за відмови в допуску посадових осіб відповідача до здійснення державного контролю, на позивача накладено штраф.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 в задоволенні позову ПСП "Дрома" відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з`ясування обставин, невідповідність висновків обставинам справи, а також порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зокрема: 1) ігнорування вимог Постанови № 303 та правових позицій Верховного Суду, не звернення уваги на те, що позаплановий захід був призначений без обов`язкового індивідуального рішення відповідного Міністерства; 2) відсутність самого предмета державного контролю, оскільки оскаржувана Постанова № 6 винесена за порушення норм Вимог №118, які згідно з пунктом 3 цих Вимог №118 не підлягають застосуванню до позивача під час дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення; 3) не дослідив легітимність підстави призначення перевірки, проігнорувавши доводи позивача про те, що доповідна записка була подана особою, чий статус уповноваженого ветеринара не був оформлений та оприлюднений відповідно до вимог Порядку № 141; 4) не було враховано, що спірний Наказ № 412 не містить посилання на конкретну підставу - норму статті 6 Закону № 877-V, яка б давала право на перевірку, а "доповідна записка ветеринара" не входить до вичерпного переліку законних підстав для позапланового контролю, що є прямим порушенням ст. 19 Конституції України; 5) проігноровано, що підставою для перевірки стала доповідна записка про відсутність реєстрації позивача в системі "Молочний модуль", хоча згідно зі статтею 40 № 2042-VIII цей обов`язок покладено на лабораторію, а не на оператора ринку, що свідчить про надуманість підстав для контролю та відсутність складу порушення; 6) в порушення вимог статей 242 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснив повного розгляду заявлених вимог, взагалі не відобразивши в резолютивній частині рішення результат розгляду ключової вимоги про скасування постанови № 6; 7) рішення суду не відповідає вимогам статті 246 КАС України, оскільки в резолютивній частині суд взагалі не розглянуто вимогу скасувати штраф, а в мотивувальній - обмежився описом технічної описки в даті, ігноруючи те, що постанову №6 надана суду, а її дата не була спірною між сторонами не враховано неподання відповідачем відзиву, що відповідно норм КАС України може бути кваліфіковано як визнання позову. Такі порушення, на думку апелянта, призвели до ухвалення рішення, яке не відповідає принципам законності, пропорційності, повноти встановлення фактичних обставин та ефективного судового захисту, що є безумовною підставою для його скасування.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позивач надав заяву про розгляд справи у відсутність особи, яка бере участь у справі.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - ПСП "Дрома" є виробником сирого молока, здійснює первинне виробництво (отримання сирого молока) та його зберігання без істотної зміни стану.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області видано наказ від 16.04.2025 № 412 про проведення позапланового заходу щодо ПСП «Дрома», яким наказано Головному спеціалісту відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Берестинського районного управління, державному інспектору, державному ветеринарному інспектору Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Прудкому Анатолію Миколайовичу, головному спеціалісту відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Берестинського районного управління, державному інспектору, державному ветеринарному інспектору Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Перцевій Наталії Іванівні здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспектування на потужності ПСП «ДРОМА» за адресою: 64052, Харківська область, Берестинський район, с.Нова Парафіївка, вул. Молодіжна, 8, у термін 17.04.2025 року.

В якості підстав для видання наказу від 16.04.2025 № 412 зазначено посилання на доповідну записку уповноваженого ветеринара ПСП «Дрома» від 15.04.2025 року №Вх-057/01-05/5730-25, частину 4 статті 18 Закону № 2042-VIII, статтю 6 Закону № 877-V, розділ VI Порядку №141, Наказ № 5, наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року №2836/835 «Про затвердження Розмірів плати за здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, що фінансується операторами ринку», наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 02.11.2021 № 2420 «Про здійснення процедури відеофіксації», підпункт 11 пункту 11 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 № 164.

На виконання наказу від 16.04.2025 № 412 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області видано посвідчення (направлення) на проведення позапланового заходу державного контролю від 16.04.2025 № 172, згідно з яким предмет здійснення заходу: дотримання вимог частини 4 статті 40 Закону № 2042-VIII, пп.4 п.2 розділу II Вимог №118.

Згідно з Актом щодо неможливості здійснення заходу державного контролю стосовно дотримання оператором ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин № 172 від 17.04.2025, посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області зафіксували причини неможливості здійснення заходу державного контролю: недопущення уповноважених посадових осіб Держпродспоживслужби.

Відповідачем 07.05.2025 складений протокол № 3 про порушення Закону № 2042-VIII, законодавства про харчові продукти та корми. Листом від 09.05.2025 №16.1-057/2/7742-25 відповідач повідомив ПСП «Дрома» про розгляд справи про порушення Закону № 2042-VIII, який отримано 13.05.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6400300058795. Позивач вищенаведені обставини не спростовує.

За наслідками розгляду справи про порушення Закону № 2042-VIII, відповідачем прийнято постанову від 19.05.2025 №6, якою, за порушення пункту 1 частини 1 статті 16 та на підставі пункту 17 частини 1 статті 65 Закону № 2042-VIII на позивача накладено штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, що становить 80000,00 грн.

Постанову від 19.05.2025 №6 надіслано на адресу позивача листом від 20.05.2025 №16.1-057/2/8151-25, яка отримана 23.05.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6119500051930.

Наказом Головного державного ветеринарного інспектора України від 02.07.2025 №6, за результатами розгляду скарги позивача від 16.06.2025 №32, яка спрямована листом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 18.06.2025 №16.1-057/2/9263-25, постанову №6 від 19.05.2025 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи протиправними наказ від 16.04.2025 № 412 та постанову №6 від 19.05.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що оскаржуваний наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 16.04.2025 №412 є законним та таким, що винесений в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача в частині скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 6 від «07» травня 2025 року про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми, суд зазначив, що за наслідками розгляду справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу на ПСП «Дрома» №6, яка датована саме 19.05.2025 та якою на позивача було накладено штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, що становить 80000,00 грн., але оскільки справа розглядається в межах позовних вимог, позивач не скористався своїм правом на зміну підстав або предмету позову, а суд самостійно позбавлений можливості змінити підставу або предмет позову, то в задоволенні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 6 від «07» травня 2025 року про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми слід відмовити.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.

Захист прав споживачів та забезпечення безпечності харчових продуктів є конституційним пріоритетом (стаття 3, частина четверта статті 42 Конституції України) та міжнародним зобов`язанням України.

Проте це не нівелює обов`язок держави (органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб) діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Аналогічна норма закріплена у статті 6 Закону України від 17 лютого 2022 року №2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073-IX).

Законність державного втручання у сферу підприємницької діяльності та формування інвестиційної привабливості України забезпечується виключно суворим дотриманням встановлених процедур.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України, визначаються Законом № 2042-VIII, частина 4 статті 18 якого передбачає, що заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.

Державний нагляд (контроль) у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів здійснюється відповідно до Закону №877-V, з урахуванням особливостей, передбачених частиною 8 статті 2 цього Закону, яка передбачає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Стаття 6 Закону №877-V, на яку відповідач посилається в оскаржуваному наказі № 412 від 16.04.2025 як на підставу для проведення позапланового заходу державного контролю (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), передбачає, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

за рішенням суду;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України було введено воєнний стан, який існував і на час спірних правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що Постановою №303 ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Виняток з цього правила передбачено пунктом 2 Постанови №303, який передбачає, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Отже, враховуючи вимоги Постанови № 303, здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану можливе на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України.

Такий правовий підхід відповідає висновкам Верховного Суду, сформульованими у постановах від 06.11.2024 у справі № 520/9243/22, від 16.01.2025 у справі №300/1209/24, від 20.01.2025 у справі №140/1046/24 від 28.04.2025 у справі №380/19138/22.

Верховний Суд в постанові 26.11.2025 у справі №420/31220/24 (пункт 43) вказав, що центральним органом, що формує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, є Мінагрополітики відповідно до абзацу четвертого пункту 1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124 (втратило чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903).

Крім того, аналізуючи положення пункту 2 Постанови №303, Верховний Суд у постанові від 20 січня 2025 року у справі № 140/1046/24 щодо застосування вказаних вище норм права дійшов висновку, що "рішенням центрального органу виконавчої влади", про яке йдеться у п. 2 Постанови № 303 та за наявності якого може бути проведено позаплановий захід контролю (нагляду), є рішення індивідуального (а не нормативно-правового) характеру, яке прийняте відповідним адміністративним органом за наслідком оцінки конкретних обставин, що свідчать про наявність визначених у Постанові підстав для проведення заходу контролю (загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України.

Мінагрополітики пунктами 1 та 2 Наказу №5 затвердило Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), включаючи звернення фізичних осіб, та доручило Держпродспоживслужбі забезпечити їх здійснення за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України, з підстав, визначених Переліком.

До такого переліку підстав належить, зокрема, виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, на підставі повідомлень, що надійшли від офіційного ветеринарного лікаря, уповноваженого ветеринара, працівника бійні, уповноваженого на виконання обов`язків помічника державного ветеринарного інспектора про виявлені ознаки порушення оператором ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин (підпункт 4 пункту 5 Переліку, затвердженого Наказом №5, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Однак Наказ №5 є нормативно-правовим актом, який встановлює правові положення загального характеру, і не може підміняти індивідуальний акт Міністерства аграрної політики та продовольства України в розумінні пункту 2 Постанови № 303.

Колегія суддів зазначає, що вимога щодо отримання індивідуального погодження центрального органу виконавчої влади, що формує державну політику у відповідній сфері, на проведення кожного конкретного позапланового заходу не є формальною процедурною дією, а забезпечує баланс публічних інтересів держави у сфері захисту життя та здоров`я людини, безпечності харчових продуктів та приватних інтересів суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність в умовах воєнного стану.

Водночас передбачений пунктом 2 Постанови №303 механізм індивідуального погодження запобігає необґрунтованому чи надмірному державному втручанню у господарську діяльність і забезпечує реалізацію принципу пропорційності та мінімально необхідного втручання.

Тому для проведення кожного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів Держпродспоживслужба має звертатися до Мінагрополітики, і може реалізувати повноваження щодо проведення заходу нагляду (контролю) лише за умови отримання позитивного рішення у формі індивідуального акта.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.11.2025 у справі № 420/31220/24.

У справі, що розглядається, підставою для позапланового заходу державного нагляду (контролю) стала доповідна записка уповноваженого ветеринара ПСП «Дрома» від 15.04.2025 року №Вх-057/01-05/5730-25.

Водночас, до матеріалів справи не надано рішення Мінагрополітики щодо погодження проведення відповідачем позапланової перевірки позивача, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо позивача під час дії воєнного стану.

З огляду на викладене, відповідач, видавши наказ від 16.04.2025 № 412 про проведення позапланового заходу щодо ПСП «Дрома», діяв поза межами своїх повноважень та всупереч Постанові №303, що судом першої інстанції залишено поза увагою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що оскаржуваний наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 16.04.2025 №412 є законним та таким, що винесений в межах чинного законодавства України, оскільки, враховуючи діючий мораторій на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану, запроваджений Постановою №303, та за відсутності індивідуального рішення Мінагрополітики щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ПСП "Дрома" стосовно дотримання оператором ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, видавши наказ від 16.04.2025 №412 відповідач діяв поза межами своїх повноважень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відносини, які виникли у зв`язку з проведенням позапланового заходу державного нагляду (контролю), також регулюються Законом №2073-IX.

Принцип законності, закріплений у статті 6 цього Закону, встановлює, що суб`єкт владних повноважень (адміністративний орган) зобов`язаний діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:

1) дискреційне повноваження передбачено законом;

2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;

3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;

4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків (частина третя статті 6 Закону № 2073-IX).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону №2073-IX адміністративний орган зобов`язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета, з якою надано повноваження, визначається законом або випливає з його положень.

У постанові від 16.09.2025 у справі №440/2642/24 Верховний Суд наголосив, що недотримання процедури перевірки у період дії воєнного стану нівелює будь-які результати такої перевірки та зумовлює протиправність постанови Держпродспоживслужби незалежно від її змісту.

Застосовуючи вищенаведений підхід Верховного Суду до обставин справи, що розглядається, колегія суддів зазначає, що за відсутності підстав для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану щодо позивача, постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 6 від 19.05.2025, якою на позивача накладено штраф за недопуск посадових осіб відповідача до перевірки у розмірі 80 000,00 грн, є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги щодо скасування постанови про накладення штрафу через зазначення позивачем у позовній заяві дати оскаржуваної постанови 07.05.2025 замість вірної - 19.05.2025.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що позивач додав до позову копію саме Постанови № 6 від 19.05.2025, всі інші надані до матеріалів справи письмові докази також містять посилання на цю дату оскаржуваної постанови.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пункти 50-51, 69, та «Walchli v. France», №35787/03, пункт 29)

У спірному випадку, оскільки предмет спору був чітко ідентифікований наданими до матеріалі справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що допущена позивачем в позовній заяві помилка в даті оскаржуваної постанови, з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин справи, закріпленого статтею 9 КАС України, могла бути виправлена судом або із застосуванням механізму залишення позовної заяви без руху, або самостійно на підставі належних та допустимих доказів, та не була перешкодою для оцінки аргументів позивача по суті спору.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав як для задоволення позову, так і для задоволення вимог апеляційної скарги у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки такі не впливають на результат вирішення справи, і судом апеляційної інстанції були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №520/18604/25 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як свідчать матеріали справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції в розмірі 4844,80 грн (платіжна інструкції №1102 від 10.07.2025 на суму 2 422,40 грн та платіжна інструкції №1145 від 16.07.2025 на суму 2 422,40 грн), за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції в розмірі 7 267,20 грн (платіжна інструкція №187 від 11.02.2026).

Оскільки витрати позивача зі сплати судового збору документально підтверджені, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Дрома" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 по справі № 520/18604/25 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Дрома" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпроспоживслужби в Харківській області «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Приватного сільськогосподарського підприємства «Дрома» №412 від 16.04.2025.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №6 від 19.05.2025 «Про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (ЄДРПОУ 40324829) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "ДРОМА" (ЄДРПОУ 00707975) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 27.04.2026 року