Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №200/8559/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №200/8559/25

Суддя: Компанієць Ірина Дмитрівна

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року справа №200/8559/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі № 200/8559/25 (головуючий суддя у І інстанції Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій надати суду для ознайомлення та використання у справі повні матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , зокрема копії розрахунків призначення та перерахунку пенсії, а також усіх розпоряджень про призначення та перерахунок пенсії за період з січня 2024 року по серпень 2025 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення з 01.09.2025 перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2021, відповідно до пункту 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1307, на підставі наявної у матеріалах пенсійної справи довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження, починаючи з 01.09.2025, на найбільш вигідних умовах та з урахуванням фактично виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування з 01.03.2025 коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025, до призначеної відповідно до ст. 54 Закону України № 796-XII пенсії по інвалідності та обмеження пенсії максимальним розміром, передбаченим ч. 3 ст. 67 Закону України № 796-XII, з 01.03.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності починаючи з 20.03.2024, на підставі довідки про фактичний заробіток у зоні відчуження, у розмірі 80% відшкодування фактичних збитків, без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії та без обмеження максимальним розміром, із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024.

В обґрунтування позову зазначив, що перебуває на обліку відповідача як одержувач пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вказує, що здійснюючи перерахунок його пенсії, відповідач з вересня 2025 року зменшив її розмір виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати у зв`язку з відсутністю документів в матеріалах електронних пенсійних справ підстави для врахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження при обчисленні пенсії.

Крім того, до серпня 2025 року фактична виплата пенсії позивачу здійснювалася у максимальному розмірі 23 610 грн, що є меншим за фактично обчислений розмір пенсії та свідчить про застосування відповідачем обмеження його пенсії максимальним розміром.

Такі дії відповідача є протиправними.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження з 21.03.2024 розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 21.03.2024 виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 без урахування заробітної плати, зазначеної у довідках про заробітну плату за роботу в зоні відчуження та, у зв`язку з чим, зменшення розміру пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 з урахуванням розміру заробітної плати, зазначеної у довідках про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд 1 інстанції помилково не врахував те, що довідка ВАТ “ДЕМЗ “Сенсор” про заробітну плату позивача від 12.09.2006 № 603 за роботу в зоні відчуження видана з порушенням вимог Постанови № 207-7, оскільки неможливо визначити розмір тарифної ставки без застосування кратності, а в ЕПС позивача відсутні первинні документи, на підставі яких йому було нараховано та виплачено премію у розмірі 724,41 руб (а саме - Положення про преміювання).

Отже судом 1-ї інстанції помилково не взято до уваги, що у зв`язку з відсутністю в електронній пенсійній справі позивача документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, причини застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100 % тарифної ставки, відсутні підстави для врахування наявної в електронній пенсійній справі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження при обчисленні пенсії відповідно до статті 54 Закону №796. Тому розмір пенсійної виплати позивача з 01.09.2025 правомірно обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Суд 1-ї інстанції зобов`язав відповідача здійснити з 21.03.2024 виплату пенсії позивачу без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, не врахувавши того, що він звернувся за захистом своїх прав лише 04.11.2025, а отже шестимісячний строк звернення до суду з позовом позивач пропустив без поважних причин.

Позивач рішення суду першої інстанції не оскаржує.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду”.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд” матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд”.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку відповідача, з 02.12.1996 отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З 01.03.2024 виплату пенсії позивачу обмежено максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, який становить 23 610,00 грн.

З 01.03.2025 виплату пенсії позивачу обмежено максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, який становить 23 610,00 грн.

З 01.09.2025 розмір пенсії позивача склав 20 100,59 грн.

Листом від 03.10.2025 відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з відсутністю документів в матеріалах електронних пенсійних справ, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, підстави застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100% тарифної ставки згідно вимог постанови № 207-7, підстави для врахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження при обчисленні пенсії відповідно до частини 1 статті 54 Закону № 796 відсутні. До надходження відсутніх документів, зазначених вище, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх наявних в матеріалах електронної пенсійної справи документів розмір пенсії з 01.09.2025 позивачу обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2021 відповідно до пункту 9 Порядку № 1210. Додатково повідомлено, що позивач має право надати до Головного управління довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження та первинні документи (за наявності) на підставі яких визначено складові довідки про заробітну плату.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром дійшов висновку, що враховуючи висновки КСУ, викладені у рішенні №2-р(II)/2024, з 21 березня 2024 року правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.

Щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1307, на підставі наявних у матеріалах пенсійної справи довідок про виплату заробітної плати за період роботи в зоні відчуження, починаючи з 01.09.2025 суд першої інстанції зауважив, що відсутність первинних документів не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 році. Відповідальність за відсутність первинних документів докладається на власника підприємства, а не працівника (пенсіонера).

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначені Законом № 796-XII.

Згідно із статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Частинами 4 і 5 ст. 57 Закону № 796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.

Згідно Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, внесено зміни до Закону № 796-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII та від 06.12.2016 № 1774-VIII, а саме частину 3 ст. 67, яку викладено в наступній редакції "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність" та доповнено реченням такого змісту " Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень".

Рішенням Конституційного Суду України № 2-р(II)/2024 від 20.03.2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) припис ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 2-р(II)/2024 від 20.03.2024 припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи висновки КСУ, викладені у рішенні № 2-р (II)/2024, слід наголосити, що з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.

За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними приписів ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, та той факт, що до 31.08.2025 пенсія позивачу виплачувалася з урахуванням наведених обмежень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на отримання пенсії без застосування наведених обмежень максимальним розміром пенсії.

Відповідно до статті 15 Закону № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Наказом Міністерства соціального політики України від 12.10.2012 № 644 затверджена форма довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, яка видається особам, що виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, яка приймається для проведення перерахунків пенсій даній категорії громадян.

За загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Як зазначає відповідач, з 01.09.2025 електронна пенсійна справа позивача була приведена у відповідність до вимог чинного законодавства. Розмір пенсії обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року.

За твердженням відповідача що довідка ВАТ “ДЕМЗ “Сенсор” про заробітну плату позивача від 12.09.2006 № 603 за роботу в зоні відчуження видана з порушенням вимог Постанови № 207-7, оскільки неможливо визначити розмір тарифної ставки без застосування кратності, а в ЕПС позивача відсутні первинні документи, на підставі яких йому було нараховано та виплачено премію у розмірі 724,41 руб (а саме - Положення про преміювання).

З цього приводу суд зауважує, що залишення паперової пенсійної справи позивача на території ведення активних бойових дій, відсутність в електронній справі певних документів (враховуючи формування електронної справи посадовою особою органу ПФУ), не свідчить про наявність у відповідача правових підстав для перевірок раніше призначеної позивачу пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796-XII та відповідно зміни розміру пенсії позивача відповідачем в бік зменшення її розміру. Позивач не повинен нести негативні наслідки від вищенаведених обставин. Відповідачем не наведено жодного обґрунтування правомірності своїх дій та наявності правових підстав для зменшення пенсії позивачу.

Суд зауважує, що до 01.09.2025 пенсія позивачу виплачувалась з урахуванням довідок про заробітну плату, наявних в матеріалах пенсійної справи. Однак під час перерахунку пенсії з 01.09.2025 пенсія позивачу була перерахована без урахування цих довідок.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача, оскільки перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості її видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні чи перерахунку пенсії.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 без урахування заробітної плати, зазначеної у довідках про заробітну плату за роботу в зоні відчуження та, у зв`язку з чим, зменшення розміру пенсії та зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 з урахуванням розміру заробітної плати, зазначеної у довідках про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, з урахуванням виплачених сум.

Посилання в апеляційній скарзі на пропуск строку звернення до суду з цим позовом колегією суддів не беруться до уваги, оскільки місцевим судом такий строк поновлений позивачеві, а апеляційний суд погоджується із мотивами такого рішення, викладеними судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі № 200/8559/25 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі № 200/8559/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 27 квітня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 27 квітня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua